Представники економічного факультету – учасники Бізнес-форуму «Зроблено в Україні»

Розвиток суспільства і держави напряму залежить від економічних умов розвитку підприємницької ініціативи. Кожна розвинена країна першочергово орієнтується на національний ринок. Для України реалізувати цю аксіому надзвичайно складно. В силу складних економічних і політичних умов, а останні два роки і війни. 11-12 жовтня 2024 р. відбувся Бізнес-форум «Зроблено в Україні», організований Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Міністерством економіки України, Торгово-промисловою палатою України та Києво-Могилянською бізнес-школою, який відвідали викладачі економічного факультету, а саме кафедри фінансів, завідувач кафедри професор Наталія Швець, доценти Вікторія Рудевська, Зоя Тітенко і студенти члени гуртка «Клуб фінансового аналітика».

Кафедра організації підприємництва та біржової діяльності не могла стати осторонь такої важливої події тому представники університету також прийняли активну участь у заході.

Подія стала важливою платформою для обміну досвідом між підприємцями, інвесторами та представниками державних установ.

Зокрема у своєму виступі Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко зазначила: «Політика “Зроблено в Україні” є ключовим елементом відновлення нашої економіки. Ми прагнемо перейти від сировинної економіки до переробної через розвиток виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор, стимулювання несировинного експорту. Це допоможе зміцнити економіку та створити нові робочі місця. Така трансформація націлена на те, щоб український бізнес був конкурентоспроможним, створював товари із високою доданою вартістю та став двигуном нашого економічного відновлення».

«Сьогоднішній захід ще раз підтвердив, що українські підприємці – потужна сила, здатна відновити та трансформувати економіку України. Вони демонструють неймовірну стійкість та інноваційний підхід, які є основою для відбудови України. ПРООН пишається тим, що є частиною цього процесу, підтримуючи державу в реалізації її політики “Зроблено в Україні” та сприяючи інклюзивному економічному розвитку» зазначив Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.

В рамках форуму було проведено ряд панельних дискусій, зокрема «Шлях стійкості: перспективи економічного відновлення України»; «Долаємо вплив війні: стратегія для кризових, транзитних та «приймаючих регіонів»; «Людський капітал для майбутнього України»; «Організаційна інфраструктура підтримки бізнесу»; «Керуємо інноваціями: синергія між бізнесом та наукою» та інші.

Під час форуму учасники мали змогу обмінятися досвідом та налагодити партнерські зв’язки. Дані заходи є корисними для співпраці практиків та науковців.

Особливий інтерес викликала панельна дискусія представників бізнесу – «Вони будують заводи. Розмова з тими, хто інвестує попри війну».
Модератор блоку, Ігор Ліскі, голова ради директорів компанії Ефективні інвестиції, озвучив і запропонував обговорити основні виклики, які заважають розвитку бізнесу. Такими він вважає корупцію, неконтрольовану мобілізацію, блокування кордонів і ринків європейськими партнерами.
Думку модератора підтримав і продовжив Юрій Чечайлюк. Він підтвердив, що для вітчизняного товаровиробника у нинішніх реаліях бар'єри на кордоні – це дуже великі виклики. Мати ринки збуту, як внутрішні так і зовнішні життєво необхідно.
Віктор Іванчик акцентував увагу на проблемах кадрового забезпечення, енергонезалежності та загальній стабільності економіки, як запоруки прогнозованості бізнесу, а Віталій Мельник, виокремив безпековий виклик та відсутності чіткого розуміння розміру внутрішнього ринку, враховуючи внутрішню і зовнішню міграції.
Дмитро Олійник, голова наглядової ради Костопільський завод скловиробів, підтримав думку колег в частині важливості побудови енергонезалежного виробництва, в контексті можливого чергового блекауту, а також важливості бронювання працівників, які є критично важливими для виробництва продукції.
Євген Дудка, засновник компанії Волинь-зерно-продукт, акцентував увагу на проблемі старіння нації і витоку талановитої молоді за кордон, а також проблемах адаптації законодавства до норм ЄС в контексті експорту вітчизняної продукції закордон.
На думку Олексія Севастьянова, генерального директора ТОВ «Київський завод ПТО», основними викликами для українського бізнесу є енергонезалежність та втрата кадрів.
Надзвичайно цікавими виявилися думки і пропозиції учасників щодо питання: "Що має зробити держава для сприяння розвитку бізнесу?"
Олексій Севастьянов висловив думку, що бізнесу від держави не слід очікували якоїсь підтримки. Зараз динаміка відносин бізнес-держава є позитивною. Але варто поглиблювати комунікацію. Цю думку підтримав Юрій Чечайлюк. Він закликав розвивати почуття партнерства, довіри один до одного (держава-бізнес).
Віктор Іванчик висловив побажання щодо сприяння держави у освоєнні нових ринків. Гарною ідеєю була б програма по типу: Кешбек «Вироблено в Україні, продано за кордоном».
Віталій Мельник відстоює ідею здорового протекціонізму національного товаровиробника Євген Дудка окреслив концепцію «Заможний українець – багата нація». Він переконаний, що варто розвивати технології і широко їх впроваджувати, а його вислів: «Головне, щоб держава не заважала бізнесу!» зал підтримав оплесками.
Дмитро Олійник звернув увагу на комплекс меншовартості, який ще досі можемо спостерігати у відношенні до національного товаровиробника. Україна має позбутися цього комплексу. Адже ми довели, що є гордою, сильною нацією. Свою думку спікер висловив у двох пунктах: по-перше, повинна бути повага до свого продукту. По-друге, варто прибрати з роботодавця функцію податкового агента! Кожен громадянин повинен сам платити податки зі своєї зарплатні. Тільки так може сформуватися філософія «платника податка».

.

Підсумком дискусійного блоку стало підписання меморандуму підтримки бізнесу на суму у 76 млн євро. Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко, зазначила, що підписання даної угоди є важливою тим, що вона засвідчує – «Механізм по підтримці держави бізнесу запрацював!»
У дискусії про енергетичну стійкість бізнесу, модератором якої була Наталія Бойко (радниця Прем’єр-міністра, заступниця голови наглядової ради НАК Нафтогаз України) прийняли: Міністр енергетики України Герман Галущенко; голова НКРЕКП Юрій Власенко; Наталя Буткова-Вітвіцька –- членкиня правління Ощадбанку та Сергій Лавриненко – генеральний директор ПрАТ Стальканат.

Прогноз від міністра енергетики Германа Галущенко, щодо стану енергетики є очікуваним. За його словами, стан енергетичної системи буде залежати від потужності ударів росії та здатності ЗС України їх відбити. В цілому, ми готові до сезону.
Іншу важливу тему, яку озвучив міністр – це Програма "Активний споживач". Ця програма діє і її основна мета – стимулювати бізнес і населення забезпечити себе власною генерацією. За його словами підприємства, які на 80% самозабезпеченні власною енергією - не будуть відключатися під час блекауту. Крім того, програма дає можливість стати учасником ринку, а це в свою чергу дозволить створити окремий напрямок бізнесу!
Юрій Власенко відзначив, що наразі спрощено регуляцію і поліпшення інвестиційного клімату. А в разі виявлення зловживання користувачі можуть скористатися інформацією на сайті і зателефонувати на гарячу лінію.

Наталя Буткова-Вітвіцька презентувала програми підтримки малого та середнього бізнесу. Зокрема, вона засвідчила всебічну підтримку з боку фінансової установи, щодо фінансування енергоощадних програм.
Представники бізнесу підкреслили, що купівля енергогенеруючого обладнання є вимушеним кроком. Сергій Лавриненко поділився, що на експорт реалізується більше 50% продукції заводу. І з метою забезпечення виконання замовлень, підприємство закупило енергогенеруюче обладнання і наразі самозабезпечуємося на 85% власною енергією.
Варто відмітити також обговорення реалізації проекту «Національний кешбек». Запрошені гості поділилися досвідом створення і запуску унікального проекту який націлений на популяризацію національного бренду.

Адже за словами Марії Липяцької – «Тренд на українське у світі є більшим, ніж в Україні». Про це свідчить дослідження, яке провела її компанія. На відміну від країн ЄС, українці, на жаль, надають перевагу імпортній продукції проти вітчизняної. Хоча часто вітчизняна продукція є кращої якості, ніж аналогічні зарубіжні товари.

Учасники дискусії погодилися, що сильною стороною українських товаровиробників є винахідливість, креативність і авантюризм. І підтвердженням того є найбільш «Фінтехнічний» національний проект - «Національний кешбек», що є водночас і механізмом повернення сплачених податків. Це дає можливість орієнтуватися на самих себе. Що в свою чергу має сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Адже в нинішніх умовах малому та середньому бізнесу потрібно вижити, бо змінився пул клієнтів. Змінилися умови на ринку і даним видам підприємництва потрібні певні пільгові умови.
12 жовтня форум продовжився. Його учасники, серед яких були в тому числі і студенти-підприємці, мали змогу долучитися до запланованих заходів, таких як: панельні дискусії «Як малому бізнесу робити PR?» та «Керуємо інноваціями: синергія між бізнесом та наукою», практикуму від Public Kitchen, майстер-класів для підприємців від Києво-Могилянської бізнес-школи «Шляхи запровадження ШІ в український бізнес» та «Аналіз даних для МСБ: міфи, стратегія та тактика» та ряду інших.

В цілому дані заходи є надзвичайно корисними для підприємницької спільноти. Адже вони є водночас майданчиком для дискусії і співпраці українських товаровиробників як на рівні B2B, так і на рівні B2G. Хочеться вірити, що такі заходи будуть результативними для малого і середнього бізнесу України, що сприятиме не тільки їх виживанню, але і розвитку в умовах війни.

Наталія Шевченко,
доцент кафедри фінансів

Сергій Нікітченко,
доцент кафедри організації підприємництва
та біржової діяльності