Розвиток освітніх програм землевпорядників у відповідь на кліматичні виклики: фокус на зрошувальну меліорацію

У зустрічі взяли участь керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО, к.т.н. Сергій Кубах, голова найбільшої вітчизняної саморегулівної організації у сфері топографо-геодезичної діяльності ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України», д.е.н. Павло Матвєєв, а також декан факультету землевпорядкування НУБіП України, професор Тарас Євсюков, заступник декана, доцент Олександр Шевченко та гарант освітньої програми магістерського рівня, професор Андрій Мартин.

 

Було детально обговорено необхідність включення тематики зрошувальної меліорації в навчальні плани для забезпечення фахової підготовки, яка б відповідала сучасним кліматичним викликам, адже у останні роки інженери-землевпорядники відіграють провідну роль у процесі інвентаризації меліоративних систем, що створює правові та організаційні основи для їх реєстрації у Державному земельному кадастрі як об'єктів речових прав. Цей процес має надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяє офіційно зареєструвати меліоративні системи, після чого вони можуть бути передані у приватну власність об'єднанням водокористувачів. Інвентаризація, яку здійснюють землевпорядники, включає не лише технічну оцінку систем, але й забезпечує юридичну базу для ефективного управління водними ресурсами на місцевому рівні.

 

Після передачі систем у власність об'єднань водокористувачів, ці організації отримують відповідальність за управління, експлуатацію та утримання меліоративної інфраструктури. Така передача вимагає ретельної підготовки, що включає виважені землевпорядні вишукування. Інженери-землевпорядники проводять топографічні дослідження, аналізують стан існуючих каналів та інших елементів меліоративної системи, а також оцінюють земельні ділянки, на яких розташована інфраструктура. Це дозволяє сформувати чіткі межі об’єктів, які підлягають передачі, та забезпечити їх юридичну реєстрацію у Державному земельному кадастрі.

 

Проектування нової меліоративної інфраструктури також є критично важливим завданням інженерів-землевпорядників. Воно вимагає детальних топографічних вишукувань для точного визначення місць розміщення майбутніх каналів, насосних станцій, дренажних систем та інших об'єктів. Крім того, землевпорядники займаються формуванням і вилученням земельних ділянок під цю інфраструктуру, забезпечуючи правильне юридичне оформлення таких ділянок, що є необхідним для успішної реалізації проектів. Оцінка земель під меліоративні системи також важлива, оскільки вона впливає на вартість земельних ресурсів та визначає економічну ефективність проектів.

 

Учасники зустрічі підкреслили важливість адаптації освітніх програм до потреб ринку праці в умовах зростання ролі зрошення, розробки нових модулів в рамках дисципліни «Землеустрій», а також надання НУБіП України навчальних матеріалів та зразків проектної документації для використання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-землевпорядників.

 

Сергій Кубах передав для використання у освітній діяльності підготовлений Програмою USAID АГРО посібник з питань утворення та діяльності організацій водокористувачів, що містить методичні вказівки щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про меліоративні мережі. Також досягнуто попередньої домовленості про розроблення спеціалізованого підручника для студентів-землевпорядників з питань інвентаризації меліоративних систем та землевпорядного забезпечення зрошувальної меліорації.

 

Зустріч завершилася узгодженням цілей та очікуваних результатів, зокрема, було визначено шляхи модернізації освітніх програм та посилення співпраці з Програмою USAID АГРО та ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України», що сприятиме підготовці висококваліфікованих інженерів, які готові ефективно вирішувати питання кліматичної адаптації сільськогосподарського землекористування.