Відбулась відкрита лекція з дисципліни "Неорганічна та аналітична хімія" на тему: "Окисно-відновні реакції"
Відбулась відкрита лекція з дисципліни "Неорганічна та аналітична хімія" на тему: "Окисно-відновні реакції"
5 жовтня 2024 року
Кафедра аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води
Згідно затвердженого Графіку проведення відкритих лекцій у осінньому семестрі 2024-2025 навчального року 4 жовтня 2024 року доцентом кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води Тетяною Ущапівської була проведена відкрита лекція для бакалаврів 1 року навчання спеціальності 201 "Агрономія".
Тема відкритої лекції: "Окисно-відновні реакції". Основні питання, які розглядалися на лекції були наступні: загальні поняття про процеси окислення та відновлення; типові окисники та відновники; основні правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій; вплив середовища на хід ОВР; окисно-відновні процеси – одні з найважливіших процесів природи.
На початку лекції Тетяна Іванівна пояснила основні поняття окисно-відновних реакцій, акцентуючи увагу на термінах "окислення" та "відновлення". Окислення визначається як процес втрати електронів, у той час як відновлення – як процес їх набуття. У лекції було представлено типові окисники, такі як кисень, галогени, та відновники, до яких належать метали та елементи у найнижчих ступенях окиснення. Студенти дізналися про їхні властивості та роль у різних хімічних реакціях. Лектор проілюструвала ці поняття на прикладах окисно-відновних реакцій, що допомогло студентам поєднати теорію з практикою. Тетяна Ущапівська детально розглянула правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій, підкреслила важливість правильного визначення окисника та відновника в реакціях. Особливу увагу було приділено впливу pH середовища розчину на перебіг окисно-відновних реакцій. Завершуючи лекцію, лектор акцентувала увагу на тому, що окисно-відновні реакції є важливими у природі, включаючи процеси фотосинтезу та дихання. Вона обговорила їхній вплив на навколишнє середовище та промисловість, підкресливши значення вивчення цих процесів для майбутніх агрономів.
Студенти активно комунікували з викладачем, долучалися до відповідей та запитань. Можна відзначити уміння Тетяни Іванівни зацікавити студентів та активізувати їх роботу. Її підхід до викладання сприяв не лише глибшому розумінню теми, але й створенню дружньої атмосфери, що стимулювало обговорення.
