Науковці факультету інформаційних технологій – активні учасники міжнародної наукової конференції «ICTERI-2024: 19TH INTERNATIONAL CONFERENCE ON ICT IN EDUCATION, RESEARCH, AND INDUSTRIAL APPLICATIONS»

З 23 по 27 вересня 2024 року у місті Львові на базі Українського Католицького університету (UCU) відбулася вже традиційна 19 міжнародна конференція з питань ІКТ в освіті, дослідженнях та промисловому застосуванні  «ICTERI-2024: 19TH INTERNATIONAL CONFERENCE ON ICT IN EDUCATION, RESEARCH, AND INDUSTRIAL APPLICATIONS».

<До участі у конференції долучилися майже 140 науковців з 16 країн світу, таких як: Алжир, Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Україна,  Канада, Ізраїль, Ліван, Філіппіни, Туреччина, Уганда, Об’єднані Арабські Емірати та інших.

Програма конференції включала 56 доповідей на основній секції, виступи науковців та викладачів на трьох її вокршопах, секцію постерних презентацій основної секції та окремий симпозіум виступів здобувачів освітньо-наукового ступеня доктора філософії. Мова конференції – англійська.

На засідання секції «DigiTransfEd-2024» Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки презентував доповідь на тему: «Web Information Educational Assistant Service with focus on Artificial Intelligence and Smart Systems Technologies», що є спільною роботою з Маріо ФАРДЕНБАРК, головним розробником ігрової кампанії TTC (Ванкувер, Канада), а освітню складову опрацьовано з Оксаною ЗАЗИМКО, заступником начальника навчального відділу та Ларисою КЛІХ, керівником навчально-методичного відділу. 

Автори представили сучасний погляд на використання технологій, пов’язаних зі штучним інтелектом і розумними даними, з акцентом на освітні платформи.  Розроблена модель програмного забезпечення для веб-сервісу “Educational Assistant” складається з інтелектуальних підсистем, орієнтованих на дані, таких як компоненти знань, рекомендацій, оцінювання та відгуків експертів. Релевантні для платформи структури даних і алгоритми були розроблені з використанням архітектури комунікаційної системи освітнього асистента. Запропоновану інтелектуальну освітню платформу можна вдосконалити після достатнього тестування даних і відповідних коригувань ШІ/алгоритму даних.

Також на конференції було презентовано результати дослідження на тему: “Intelligent Parametric EducationalWeb Platform System Design” Володимира Назаренка, Оксани Зазимко та Лариси Кліх.  У доповіді зазначалося, що завдяки сучасним концепціям архітектури програмного забезпечення та парадигмі взаємодії людини з машинним інтерфейсом, представлена система надає можливість працювати та динамічно змінювати необхідні параметри викладачу, який не має відповідних технологічних знань або не є професійним програмістом чи розробником. Освітня платформа є частиною більш глобальної системи електронного навчання та нової парадигми сучасної освіти.

На постерній секції конференції Володимир Анатолійович представив дослідження “Semi-Automated Gamification Framework for Computer Science and Technology Online Courses”.  Доповідач відмітив, що нові технології, такі як VR, AR та AI, разом із величезною популярністю відеоігор і цифрових розваг відкривають нові можливості для викладачів і розробників онлайн-курсів, а також різноманітних методів гейміфікації. Фреймворк Gamification — це напівавтоматизована система, яка має бути підключена до існуючої освітньої онлайн-платформи.

Активну участь у  конференції прийняли науковці кафедри інформаційних систем,  Ярослав ПОНЗЕЛЬ представив результати актуальної розробки для університету на сьогодні, виконаної спільно з професором Оленою ГЛАЗУНОВОЮ, проректором з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації «Technologies and algorithms for the implementation of the recommendation system for creating an individual study plan for a higher education student». Функціонал систем рекомендацій реалізований у багатьох популярних сервісах і маркетингових платформах, оскільки вони дають можливість аналізувати та фільтрувати інформацію з точки зору вибору найбільш підходящих продуктів, контенту чи послуг для користувача відповідно до його вподобань та можливостей. Абітурієнтам і першокурсникам властиве нерозуміння своїх можливостей і вподобань або невміння вибудувати структурований вектор навчання. Тому в даній роботі проаналізовано основні проблеми впровадження системи рекомендацій для побудови індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти, визначено основні шляхи впровадження такої системи та побудовано базовий алгоритм нашої системи рекомендацій, який може передбачити топові дисципліни для вивчення студентом з урахуванням його попередніх результатів навчання.     Також Ярослав ПОНЗЕЛЬ представив спільну доповідь з Оленою ГЛАЗУНОВОЮ, Інною САВИЦЬКОЮ, Валентиною КОРОЛЬЧУК та Таїсією САЯПІНОЮ  на тему: “Managing student engagement during the educational process using the MorphCast AI tool”.

Володимир НАЗАРЕНКО,
доцент кафедри комп’ютерних систем,
мереж та кібербезпеки