НАВЧАЛЬНО-НАУКОВА ЛАБОРАТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА БІОЕКОНОМІКИ: СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ТА РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

    Навчально-наукова лабораторія економічної теорії та біоекономіки, кафедра економічної теорії факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України продовжують наукову роботу, в рамках зустрічей підготовки до глобального саміту з біоекономіки Який відбудеться у НАЙРОБІ, Кенія 23-24 жовтня 2024 року.

   В рамках даного заходу кафедра економічної теорії взяла участь у другому етапі курсу лекцій, який провела Біоенергетична асоціація України, з наукової точки зору є цікавим представникам експортно-орієнтованих підприємств із галузей, які охоплює CBAM з 01.10.2023. Бізнесу, який виконує зобов’язання України щодо скорочення викидів парникових газів та розвитку відновлюваної енергетики. Студентам та викладачам вищих навчальних закладів технічного та екологічного спрямування. Представникам екологічно орієнтованих неурядових організацій.
   Тетяна Желєзна прочитала дуже цікаву лекцію “Огляд системи торгівлі квотами на викиди парникових газів ЄС, системи моніторингу, звітності та верифікації. “Європейська комісія характеризує роботу СТВ двома словами: обмежуй і торгуй. З одного боку є обмеження на викиди парникових газів, а з іншого — існує торгівля, через яку треба ці дозволи купувати й потім їх здавати, у такий спосіб підтверджуючи викиди кожного підприємства, яке включено до цієї системи. Сьогодні СТВ — основа кліматичної політики ЄС і кліматичний інструмент для економічно-ефективного скорочення викидів парникових газів”, — зазначила експертка.
   Лекція “Регуляторна база та технічні аспекти системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні”. Лекторка: Тетяна Желєзна.
   Лекція “Система МЗВ є фундаментальною передумовою функціонування системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні. СТВ не може існувати без МЗВ. Система моніторингу, звітності та верифікації базується на кількох базових принципах: кожна тонна реальних викидів парникових газів має відповідати тонні у звіті оператора; має бути ефективність витрат оператора.
   Також, методики моніторингу бувають: на основі розрахунків, на основі неперервних вимірювань, а також альтернативна методика (заснована не на рівнях точності)”, — сказала спікерка.
   Лекція “Реформування СТВ ЄС. Вплив СТВ ЄС на інші СТВ. Системи ціноутворення СО2”. Лекторка: Марцеліна Ельжбєта Голембєвска. “СТВ ЄС — ключовий інструмент кліматичної політики Європейського Союзу.
   Вперше до реформованої Системи торгівлі викидами ЄС додано морський транспорт. Це щось абсолютно нове та буде запроваджуватися поступово. До того ж, частиною цієї великої реформи має бути запровадження окремої системи СТВ 2. Вона повинна охоплювати: автомобільний транспорт, будівлі та промислові установи, на які не поширюється дія СТВ ЄС. Формування СТВ ЄС триває, вже сьогодні Європейський Союз активно впливає на інші системи торгівлі викидами й підтримує створення таких систем шляхом експорту свого ноу-хау”, — наголосила експертка.
   Лекція “Перспективи впровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів” | Лекторка: Тетяна Желєзна. “З одного боку Україна ще не має достатньо досвіду, ресурсів та інфраструктури для ефективного запровадження СТВ, а з іншого боку є фактори, які впливають на невідкладність розробки й прийняття стратегії та запровадження СТВ. Зокрема: зобов’язання України в угоді про асоціацію з ЄС. За Європейською бізнес асоціацією (ЕВА) є чотири ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні:
1. не треба поспішати із запровадженням СТВ, а запуск пілотної фази в 2026 році не є реалістичним;
2. розглядати окремо СВАМ та СТВ;
3. СВАМ має застосовуватися за декларативним принципом, тобто без стягнення плат за викиди;
4. треба концентруватися на розробці українського механізму СВАМ, щоб це стосувалося імпорту продукції з третіх країн”, — сказала експертка.
   Навчально-наукова лабораторія економічної теорії та біоекономіки, кафедра економічної теорії факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України висловлює глибоку подяку за надану інформацію і продовжує співпрацювати в напрямку розвитку біонергетичного потенціалу.

Микола Талавиря,
завідувач кафедри економічної теорії