Відновлення земель України: наукова спільнота обговорила перспективи на конференції «Landscapes of Renewal»
Відновлення земель України: наукова спільнота обговорила перспективи на конференції «Landscapes of Renewal»
24 вересня 2024 року
19-20 вересня 2024 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Landscapes of Renewal: Land Management, Geodesy and GIS in Ukraine's Recovery».
Захід зібрав провідних вчених з України та інших країн для обговорення ключових питань, пов'язаних із відновленням земельних ресурсів, застосуванням геодезичних і ГІС-технологій, а також інтеграції інноваційних методів землеустрою в процес відбудови України. Обговорювалися такі теми:
- роль землеустрою у післявоєнному відновленні України;
- використання ГІС-технологій і сучасних геодезичних технологій збору геопросторових даних для оцінки збитків і моніторингу;
- інноваційні методи землеустрою та управління земельними ресурсами;
- міжнародне співробітництво і технологічний обмін у відновленні земель;
- екологічна стійкість і відновлення природних ландшафтів.
На початку конференції з вітальним словом виступив декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який підкреслив, що учасники конференції зібралися у важливий історичний момент для України. Війна завдала серйозної шкоди нашим землям, громадам і природним ресурсам. Однак спільними зусиллями, обмінюючись знаннями та впроваджуючи нові рішення, ми зможемо відновити те, що було втрачено. «Ми зосереджуємося не лише на розумінні руйнувань, спричинених війною, але й на пошуку шляхів для відновлення української землі та інфраструктури. Землеустрій, геодезія та ГІС-технології допоможуть нам оцінити збитки, спланувати реконструкцію та забезпечити екологічно чисте відновлення», – зазначив декан.
Серед важливих тем конференції були питання консолідації земель, розвитку сільських територій та використання геоінформаційних технологій для планування післявоєнного відновлення. До обговорення долучилися експерти з Латвії, Польщі, Литви, Естонії, Німеччини та інших країн.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин представив доповідь, в якій розповів можливості відновлення України шляхом консолідації земель, а саме:
- підвищення продуктивності сільського господарства: більші ділянки означають ефективніше землеробство та кращі врожаї;
- покращення планування та розвитку інфраструктуру (дороги, зрошення тощо);
- залучення інвестицій: упорядкована земля сприяє довірі інвесторів до сільських проектів;
- екологічний менеджмент: допомагає у сталому землекористуванні та боротьбі з деградацією землі.
А також зазначив стратегічні кроки на перспективу:
- реформа політики: оновити земельне законодавство для підтримки зусиль з консолідації.
- інтеграція технологій: використовувати ГІС, дані земельного кадастру та дистанційне зондування для ефективної реорганізації землі.
- залучення громади: показати землевласникам переваги консолідації.
Міжнародна підтримка: використовувати найкращі практики та фінансування ЄС для реформи землеустрою.
Доцент кафедри геодезії та картографії НУБіП України В’ячеслав Богданець виступив з доповіддю про екологічні загрози зрошуваним землям Півдня України внаслідок війни.
Доволі цікаву доповідь про процеси деградації ґрунтів України, спричинені збройною агресією РФ запропонував професор кафедри геодезії, землеустрою та земельного кадастру Одеського державного аграрного університету Віктор Михайлюк. Він поділився результатами дослідження про вплив воєнних дій (бомбової ерозії ґрунтів і горіння бойових засобів) на вміст органічної речовини, рухомих сполук фосфору і калію та нітрифікаційної здатності у чорноземах південних, темно-каштанових ґрунтах та ґрунтах гідроморфних ландшафтів (лучних заплавної тераси р. Інгулець та каштаново-лучних) у межах Правобережної Херсонщини.
Велику небезпеку щодо можливого забруднення ґрунтів становлять також потенційно небезпечні включення – осколки, гільзи, пулі та інші металеві останки, що потрапили у ґрунт у результаті воєнних дій. Вони протягом багатьох років можуть залишатися у грунті. Виразних ознак забруднення ґрунтів важкими металами у вирвах, утворених при підриві протитанкових мін (ТМ-62) і артилерійських снарядів, калібром 152 чи 122 мм, не спостерігається. Доповідь викликала жваве обговорення, до доповідача було багато запитань.
Доцент кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Станіслав Горелик та магістр кафедри Михайло Левченко у своїй доповіді проілюстрували поетапно процес збору зведених доказів для реєстру руйнувань за допомогою аерофотозйомки. Розроблена методика буда апробована на прикладі деокупованого населеного пункту Посад-Покровське у Херсонській області. Закладений до методики алгоритм проведення всіх необхідних видів робіт для досягнення поставленої мети може бути автоматизований за рахунок імплементації аналітичних частин системи до складних геоінформаційних систем, що також дозволить підвищити оперативність обробки значної кількості вхідних даних у майбутньому.
В перспективі запропоновані технології можуть бути використані як для збору доказів у військових злочинах країни-агресора, визначення матеріальних збитків від війни, так і для контролю якості виконання майбутніх післявоєнних проектів забудови, а також для контролю поточного стану важливих муніципальних об’єктів майбутніх будівельних проектів відновлених міст.
Доповідь доцента кафедри управління земельними ресурсами НУБіП України Євгена Бутенка стосувалась оцінювання негативних наслідків воєнних дій на території Вишгородського району Київської області. В дослідженні проаналізовано та наведено приклади негативних наслідків воєнних дій у територіальних громадах, які виражені в екологічних та економічних показниках на основі відкритих даних Державної екологічної інспекції України. Встановлено, що воєнні дії суттєво впливають на стан природного середовища та економічну стійкість громад.
Не залишила учасників конференції байдужими доповідь фахівця Інституту землеустрою НААН України Валерія Олішевського прооцінку впливу воєнних дій на сільськогосподарське землекористування. Проведене дослідження було на території Бучанської міської територіальної громади. За результатами оцінки впливу воєнних дій на сільськогосподарське землекористуванняв межах Бучанської територіальної громади встановлено, що тут налічується 9073,34 га (100%) земель сільськогосподарського призначення, з яких 2245,12 га (24,74 %) – зазнали пошкоджень внаслідок воєнних дій. Проте рівень пошкоджень становить від 10% до 25%, що свідчить про низький ступінь. Отже, земельні ділянки залишаються придатними для вирощування різних культур, за умови контролю якості сільськогосподарської продукції. Це вказує на необхідність здійснення агротехнічних заходів для зменшення впливу металів на продукцію. Також, у зв’язку із не можливістю використання пошкоджених земель, та не отримання з них валових виходів продукції, запропоновано звільнити землевласників і землекористувачів цих ділянок від сплати земельного податку.
В.о. завідувача кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі НУБіП України Антоніна Москаленко і магістр кафедри Катерина Михайлик у своїй доповіді висвітили питання геоінформаційного моделювання підбору земельних ділянок для об’єктів повоєнного відновлення на прикладі Бучанського району Київської області. Розроблення геоінформаційної моделі вибору земельних ділянок в даному досліджені було орієнтовано на вибір території під місце розташування звалища відходів, що утворились в наслідок бойових дій. Для реалізації моделі визначення територій для розташування звалищ відходів, що утворились в наслідок бойових дій обрано Model Builder в програмному засобі ArcGIS. Геоінформаційне моделювання було здійснено шляхом виключення територій, на яких не можна розташовувати звалище відходів через санітарно-захисні зони.
Аспірант кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Дмитро Новаковський представив доповідь, в якій розглянув проблему впливу військової агресії на історико-культурну спадщину України. Військові конфлікти залишають глибокі сліди не лише на людських долях, а й на культурному ландшафті країни. Україна, яка сьогодні протистоїть російському вторгненню, стикається не лише зі значними людськими втратами та економічними викликами, а й із масовим знищенням своєї історичної та культурної спадщини. Проте приклади інших країн показують, що післявоєнне відновлення можливе і навіть необхідне для збереження національної ідентичності та відродження країни. Для України процес відновлення буде не лише питанням збереження культурних об’єктів, а й важливим елементом національного відродження. Завдяки міжнародній підтримці, сучасним технологіям та активній участі громадян Україна має всі шанси відродити свою культурну спадщину та перевести цю трагедію на новий етап розвитку.
Потому конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань.
Щиро вдячні всім присутнім – учасникам, доповідачам і організаторам – за відданість цій важливій роботі. Особлива подяка нашим міжнародним партнерам за підтримку та обмін досвідом у ці складні часи.
Людмила Гунько,
доцентка кафедри землевпорядного проектування
