Студентам спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» проведено виїзне заняття на базі Інституту рибного господарства

    Підготовка висококваліфікованих фахівців галузі рибництва ґрунтується на сучасних наукових досягненнях, використанні практичного досвіду і комплексному підході до вирішення проблемних питань. В умовах зростаючої інтенсифікації рибництва неможливо досягти максимальної рибопродуктивності водойм, отримати і зберегти високу якість рибної продукції, забезпечити ефективне функціонування виробництва без глибокої теоретичної підготовки майбутніх фахівців.

      Особлива увага в навчальному процесі приділяється практичній підготовці майбутніх фахівців зі спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура». Адже випускник, що оволодів теоретичними знаннями, але не має практичних навичок і вмінь роботи, залишається, як правило, поза межами ринку праці. В цьому зв‘язку важливим завданням підготовки кадрів для галузі рибництва є випуск фахівців, які засвоїли теоретичні основи рибогосподарської діяльності та володіють сучасними практичними прийомами і методами роботи за фахом.

    У навчальному процесі з підготовки студентів зі спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура», формування теоретичної бази, необхідної для успішного освоєння технології вирощування риби – одне з пріоритетних завдань. Окрім теоретичних основ рибогосподарської діяльності, значна увага приділяється і фундаментальним питанням функціонування організму риб, як пойкілотермних тварин, їх фізіології, системи захисту від патогенів, їх реакції на дію біотичних та абіотичних стрес-чинників, що розкривають їх адаптаційні можливості та захисні механізми. Адже тільки глибокі теоретичні знання у комплексі з практичними навиками, дають можливість творчо підходити до вирішення проблем аквакультури.

     Так, у вересні 2024 року на базі Інституту рибного господарства НААН було проведено виїзне заняття для студентів 3 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України з дисципліни «Іхтіопатологія».

    Мета вказаної дисципліни – сформувати у здобувачів вищої освіти теоретичну базу та практичні навички щодо успішного освоєння процесів вирощування риби, ознайомивши з основними хворобами риб, їх класифікацією і методами діагностики, основами загальної патології, епізоотології та паразитології, механізмами захисту організму від патогенів, заходами з лікування та профілактики хвороб. Ознайомлення з базовими складовими іхтіопатологічних досліджень, проблемами здоров'я об'єктів в сучасній аквакультурі і було присвячене дане заняття.

    Завідувачка лабораторії їхтіопатології ІРГ доктор біологічних наук Матвієнко Н.М. та старший науковий співробітник цієї лабораторії кандидат сільськогосподарських наук Ващенко А.В. Ознайомили студентів із структурою лабораторії, особливостями вірусологічних та мікробіологічних досліджень в іхтіопатології, обладнанням, електронним мікроскопом та принципами його роботи, розповіли про сучасні направлення з дослідження хвороб риб.

     Окрім проведення заняття з іхтіопатології, була використана і можливість ознайомлення студентів із структурою, основними підрозділами та діяльністю Інституту, напрямами найбільш актуальних наукових досліджень, познайомитись з авторами сучасних вітчизняних розробок у галузі рибного господарства, окреслити перспективи свого подальшого професійного розвитку й працевлаштування.

   У безпосередньому спілкуванні зі студентами науковці лабораторій молекулярно-генетичних досліджень, біотехнології, екологічних досліджень, лососівництва та технологій відтворення рідкісних та зникаючих видів риб, іхтіопатології, гідробіології та технологій культивування цінних безхребетних, відділу вивчення біоресурсів водосховищ висвітлили основні аспекти наукових досліджень, здобутки та перспективи.

    В сучасних умовах розвитку всіх форм аквакультури особлива увага приділяється питанням збереження біологічної рівноваги у водоймах та застосуванню ресурсоощадних технологій. Особливо це стосується цінних видів риб, перш за все, осетрових та лососевих, що вимагає проведення комплексу технологічних робіт, пов’язаних, з відновленням чисельності їх популяцій за рахунок проведення реакліматизаційних заходів, організації рибальства та товарного вирощування. Поряд з веденням класичних технологій, значна увага приділяється питанням удосконалення технологічних процесів у контрольованих умовах, що спрямовані на їх керованість, оптимізацію умов середовища та утримання культивованих об’єктів.

   В сучасній аквакультурі проводяться роботи, спрямовані на застосування молекулярно-генетичних методів ідентифікації та сертифікації об’єктів культивування, створення генофонду риб, із застосуванням низькотемпературних генних банків, що дозволяє формувати гетерогенні стада об’єктів аквакультури. Такі технології дають можливість ідентифікувати належність виду до конкретної популяції, диференціювати чисті види та гібриди, розрізняти продукцію аквакультури та природного походження.

    Студентам була надана можливість відвідати бібліотеку Інституту, бібліотечний фонд якої по праву можна вважати найкращим з даного направлення. Важливо, що студенти спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» мають можливість користуватися ним.

     Вже багато років Інститут рибного господарства НААН співпрацює з Національним університетом біоресурсів і природокористування України та є базою для майбутніх фахівців рибного господарства. Багато з них успішно працюють в колективі Інституту, закінчили аспірантуру, захистили дисертаційні роботи, очолюють лабораторії (Григоренко Т.В., Кучерук Г.І).

Надія Вовк,
професор кафедри аквакультури, д.с.-г.н.