Школяр проводить власні агрохімічні дослідження для післявоєнного відновлення ґрунтів

   Тема післявоєнного відновлення ґрунтів сьогодні серед пріоритетних за актуальністю. Але особливо торкає мозок і душу прагнення школярів долучитися до неї. Учень 8 класу Великомотовилівського ліцею, що на Київщині, Ростислав Красновид задумувався про дослідження родючості ґрунтів задовго, проте руйнівний слід військових дій на рідній землі однозначно окреслив напрямок перших наукових кроків юного дослідника.

Вчителька біології, хімії та основ здоров'я Ганна Жук зателефонувала з пропозицією стати консультантом наукової роботи учня. Ми проводили зустрічі, радилися, перше ніж визначитися з темою й програмою досліджень.

   Для Ганни Петрівни НУБіП України не випадковий університет. Саме тут успішно навчався її син, а сьогодні вступив до аспірантури. Було надзвичайно приємно чути розповідь вчительки про працьовитість і завзятість хлопчика-восьмикласника, його бажання зробити свій корисний внесок у післявоєнне відновлення своєї країни, її безцінних ґрунтів. Я розуміла, наскільки напрямок непростий, проте руйнувати наміри юного дослідника було б прикро. Розглянувши кілька варіантів, обрали свою, дуже цікаву й практично значиму тему.

   У справжній науці шляхи тернисті, і ми також зіткнулися з труднощами. Мені дуже приємно, що учень ліцею не шукає легших шляхів, а прагне зробити все, як сказав, «по-справжньому». Довго чекали ґрунт із Донеччини, де самі бійці відібрали зразки, згідно наших рекомендацій, на полі після бойових дій. Ростислав разом зі своєю вчителько Ганною Петрівною заклали вегетаційний дослід. А провести аналітичні агрохімічні дослідження вони приїхали на кафедру агрохімії та якості продукції рослинництва НУБіП України. Після знайомства з кафедрою Ростислав вдягнув білого халата й приймав участь у лабораторних аналізах.

   Радо зустрів юного дослідника завідувач кафедри, академік Анатолій Бикін. Із живим інтересом слухав розповідь Ростислава про його дослідження, а після поговорили про життєве – настрій, школу, захоплення, спорт. Анатолій Вікторович висловив побажання успіхів у наукових починаннях, а в майбутньому – сісти на студентську лаву в аудиторіях нашого університету.

   Впевнена, доки є такі талановиті й допитливі учні – країна буде розвиватися, а держава обов’язково стане міцною. Щиро бажаю успіхів Ростиславу, висловлюю слова поваги й вдячності Ганні Петрівні за її небайдужість, освітянський хист, готовність присвятити час і увагу своїм учням.