Факультет ветеринарної медицини представив дві нові сучасні лабораторії

 

Перша локація – навчальна лабораторія «Центр навчання і дорадництва з виробництва органічної продукції» кафедри гігієни тварин і харчових продуктів ім. проф. А. К. Скороходька – результат співпраці в межах підримки проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства».

Це вже шоста з існуючих на кафедрі лабораторій, говорить завідувач кафедри В’ячеслав Соломон. Вона розрахована на 15 робочих місць і забезпечуватиме проведення лабораторних і практичних занять в магістратурі з освітніх програм «Ветеринарна медицина», «Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза».

 

Наші німецькі партнери (серед яких особливо хочеться відзначити керівника проєкту Штефана Дреесманна), виділили на необхідне обладнання близько 400 тисяч гривень, на які придбано і вже встановлено інтерактивні стіл, дошку і кіоск, прилад для роботи за відсутності світла тощо, долучається до розмови завідувач лабораторії Роман Демко.

Ну, і як тут не спробувати покористуватися цим обладнанням, яке навіть у статичному плані радує око? Що і зробив очільник університету та подякував господарям і партнерам за проведену роботу та висловив сподівання, шо ця лабораторія буде видимою і вагомою в інформаційному просторі.

 

На відкриття лабораторії завітали і представники органічних асоціацій, з якими кафедра вже має певні напрацювання в плані наукових досліджень, майстер-класів, виїзних занять тощо – Федерації органічного руху України Андрій Коняшин та громадської спілки «Біодинамік Україна» Євгенія Ющенко (до речі, випускниця нашого університету). Вони висловили ідею започаткувати в межах університетських НДГ невелике пілотне господарство, яке б займалося органічним господарюванням і показувало, як можна завдяки цьому покращувати якість життя. І знайшли певне розуміння: господарство не господарство, а от підрозділ, в якому можуть поєднувати свої зусилля агрономи, економісти, інженери, – чому б і ні, висловився ректор Вадим Ткачук. І це було б черговим проявом системного, світоглядного розвитку навчально-виробничої бази НУБіП України.

 

Друга локація – навчально-наукова лабораторія «Центр геопросторової ветеринарної епідеміології» кафедри епідеміології та охорони здоров'я тварин.

Створення цієї лабораторії – одне із найбільш значущих у нас за останні роки, представляє своє дітище завідувач кафедри Володимир Мельник. Бо її завдання – нагляд за особливо небезпечними зоонозами України.

 

Бурхливий розвиток науки і технологій безумовно відобразився і на інформаційному середовищі, зокрема і у сфері ветеринарної епідеміології. Сучасні виклики, зумовлені спалахами зоонозів, обґрунтовують необхідність модернізації системи нагляду за інфекційними хворобами тварин шляхом запровадження геоінформаційних технологій з географічно координованою інформацією, придатною для аналізу у зручному для користувача вигляді (карт, атласів, графіків, діаграм, профілів тощо). Такі технології поєднують модельне зображення територій з ключовими характеристиками епідемічного процесу та систему управління просторовими даними і асоційованими з ними атрибутами з метою аналізу умови виникнення, характеру розповсюдження, особливостей перебігу інфекційних хвороб та прогнозування їх поширення.

 

Застосування сучасних геоінформаційних систем у ветеринарній епідеміології допоможе проводити моніторинг, нагляд за хворобами, аналіз ризиків, моделювання та прогнозування поширення інфекційних хвороб, долучається до розмови декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський. Що, в свою чергу, буде сприяти підвищенню якості та ефективність планування і проведення протиепізоотичних заходів, оскільки сприяють у визначенні зв’язків між даними щодо захворюваності популяції певного виду тварин та їх географічним положенням. ГІС пропонують безперервно прогресуючі функціональні можливості для оперативного аналізу і прогнозу епідемій та епізоотій.

 

Та краще один раз побачити, ніж кілька разів почути. Тим більше, що господарі запрошують! Картина на інтерактивній дошці, що постійно оновлюється, – того варта. І, можливо, якщо хтось і захоче розорати закладені десятки років тому скотомогильники з небезпекою захованого там, – після цього задумається…