ПАМ‘ЯТАЄМО ІСТОРІЮ КАФЕДРИ. Науково-педагогічні працівники кафедри

САЄНКО ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ

асистент

   Народився 18 жовтня 1907 року у с. Щаснівка Ново-Басанського району Чернігівської області у багатодітній родині. 

   Після закінчення школи навчався у сусідньому селі Майнівка у профтехнікумі сільськогосподарського напрямку, по закінченню якого поїхав до Києва, де навчався на робітничому факультеті. Вступив до Київського ветеринарного інституту, який закінчив у 1930 році.

   У Київському ветеринарному інституті в 1930 р. отримав вищу допризивну військову підготовку.

   Після закінчення інституту О.К. Саєнко працював лаборантом в КВІ. Згодом він вступив до аспірантури Харківського зоотехнічного інституту, яку закінчив у 1933 році. Одержав направлення до міста Махачкала в Дагестані на відомий в СРСР рибний консервний завод, де працював на посаді завідувача мікробіологічної лабораторії.

   У 1936 р. О.К. Саєнко був призваний до лав Червоної Армії. Служив ветеринарним лікарем, згодом – старшим ветеринарним лікарем кавалерійського полку.

   Військова служба О.К. Саєнка почалась у м. Новоград-Волинському Житомирської області. Через рік його переводять служити в м. Наманган Таджицької РСР, а через деякий час – в м. Ашхабад.

   У 1942 р. військова частина, де служив O.K. Саєнко полковим ветеринарним лікарем, згідно домовленостей Антигітлерівської коаліції, переходить кордон СРСР та Ірану і базується в місті Мешхед. Служба проходила у важких гірських умовах.

   На початку 1943 р. О.К. Саєнка переводять до м. Ташкент, де формувалася дивізія для відправки на фронт. Його призначають дивізійним ветеринарним лікарем.

   На фронті дивізія проводила бойові дії у складі 2-го Українського фронту, Західного фронту, 1-го та 2-го Білоруського фронтів, брала участь у боях при форсуванні річки Дніпро, у боях на Сандомирському плацдармі.

   У Польщі під час обстрілу німцями м. Кракова, О.К. Саєнка було важко поранено у спину осколком міни. Він перебував на лікуванні у госпіталях, після чого повернувся до служби в армії.

   Саєнко О.К. закінчив війну на посаді корпусного ветеринарного лікаря, підполковником ветеринарно-медичної служби. Інвалід Вітчизняної війни II ступеня. Має урядові нагороди: два ордени Червоної Зірки, ордени Вітчизняної війни І та II ступеня, багато медалей, зокрема Китайської республіки (працював у Китаї).

   У 1945 р. O.K. Саєнко переводиться до м. Києва, де з 1945 р. по 1947 р. працює у Київському ветеринарному інституті на посаді асистента кафедри клінічної діагностики.

   Упродовж 1947–1952 рр. О.К. Саєнко служить у різних військових організаціях Київського військового округу: начальником відділу гарнізонного ветеринарно-медичного складу, ветеринарним лікарем, головним зоотехніком, старшим ветеринарним інспектором.

   У 1953–1955 рр. О.К. Саєнко перебуває у довгостроковому закордонному відрядженні групи Радянських військ у Румунії, в м. Констанца та в Китаї, в м. Харбіні. Працює в офіцерському складі торгової місії на посаді старшого ветеринарного інспектора, експерта.

   У червні 1955 р. О.К. Саєнко звільнений у запас з посади старшого ветеринарного інспектора та із званням підполковник ветеринарної служби запасу.

   Саєнко О.К. прослужив в армії 25 років. Повернувшись до м. Києва, він з 1956 року працює в Українській сільськогосподарській академії на різних посадах: асистент кафедри фізіології тварин, вчений секретар академії, інспектор Наукової Ради академії.

   У 1979 р. О.К. Саєнко вийшов на пенсію.

   Помер О.К. Саєнко 13 лютого 1995 року. Похований на Байковому кладовищі у м. Києві.

(Біографічну статтю про О.К. Саєнка підготували його син Ю.О. Саєнко та дочка О.О. Акулова, 12 листопада 2007 р. Вони також передали до фондів кафедри терапії і клінічної діагностики НУБіП України (нині кафедра внутрішніх хвороб тварин) підручники і навчальні посібники з бібліотеки батька).