Студенти-екологи отримали цінний досвід та практичні навички на навчальній практиці з дисципліни «Агроекологія»

Серед навчальних дисциплін підготовки студентів освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 101 «Екологія» особливе значення має дисципліна «Агроекологія». Навчальна практика має на меті сформувати у майбутніх фахівців сучасне уявлення про впровадження та застосування технологій раціонального використання природних ресурсів (особливо земельних та водних)на агроекосистеми. Особливу увагу приділено врахуванню потенційних ризиків, пов’язаних із післявоєнним відновленням та забезпеченням продовольчої безпеки держави.

Навчальна практика з дисципліни «Агроекологія» для студентів 3 курсу спеціальності 101 «Екологія» відбувалася згідно наказу із 10 до 15 червня 2024 р. включно. Керівництво практикою покладалося на доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю Євгенія Бережняка.
Серед завдань навчальної практики варто виокремити закріплення теоретичних знань студентів та набуття практичних навичок з проведення біологічних і екологічних спостережень, опису екосистем, визначення виробничих об'єктів-забруднювачів, а також здійснення досліджень для встановлення причин і наслідків формування сучасної екологічної ситуації та відображення даних, що впливають на функціонування агроекосистем.

Опісля проведення інструктажу з техніки безпеки, керівник практики ознайомив студентів із основними завданнями, які включали: відвідування сільськогосподарських господарств та дослідження їхнього екологічного впливу на довкілля, виконання індивідуальних завдань, які полягали в оцінці екологічного впливу діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств громад регіонів проживання студентів, підготовка звітів й оформлення щоденників з детальним описом виконаного об’єму робіт. Паралельно впродовж періоду навчальної практики молодь також виконувала різноманітні тематичні завдання.

У перший день практики студенти досліджували основні фактори впливу на агроекосистеми різного типу використання, позитивні і негативні наслідки людської діяльності на їхнє функціонування, форми взаємодії між організмами в агроландшафтах, відношення сільськогосподарських культур до світла, вологи, поживи та їх екологічне значення у формуванні продуктивності агроценозів. Керівник ознайомив студентів із теоретичним матеріалом та продемонстрував кілька відеороликів по темі заняття. Опісля було виконане практичне завдання на території Ботанічного саду НУБіП України, Національного природного парку «Голосіївський» та рекреаційної зони «Виставкового центру».

 

 

Головним завдання другого дня практики була «Оцінка екологічного стану каскаду Горіхуватських ставків методом біоіндикації». Мета полягала у дослідженні макро- та мікробіоти ряду ставків, а також актуальній оцінці якості води водойм. Опісля узагальнення отриманої теоретичної інформації та фактичних відомостей, студенти дійшли висновку, що сучасний стан Горіхуватських ставків не можна назвати задовільним, оскільки наявні такі проблеми, як: заростання та заболочування водойм гідроморфною рослинністю, зникнення біоти, поширення ерозійних процесів на берегах прилеглих пагорбів. Основні фактори які впливають на екологічний стан Горіхуватських ставків це постійне надходження забруднюючих речовин зі стічних вод, потрапляння побутових відходів, інтенсивне рекреаційне навантаження. За біоіндикаційною оцінкою стан якості води у перших двох ставках каскаду — задовільний, а у наступних двох ставках — вода забруднена.

У третій день практики студенти ознайомились із теоретичними відомостями про умови зберігання агрохімікатів і пестицидів на складах, зафіксували наслідки у випадку потрапляння хімікатів у навколишнє середовище. Також розглянули вплив важкої сільськогосподарської техніки на природне середовище, визначили причини виникнення явища переущільнення ґрунтів, вивчили методи контролю за щільністю ґрунтів. Для кращого засвоєння теми студенти перечитали запропоновані теоретичні матеріали, переглянули відеоролики та обговорили власний досвід у даній тематиці.

Головною темою четвертого дня практики було дослідження засміченості фітобіотою сільськогосподарських угідь. Студенти ознайомились із теоретичними відомостями, переглянули відео та вирушили досліджувати плодовоовочевий сад НУБіП України. Для того аби ідентифікувати найпоширеніші види бур’янів, трав’янистих рослин, чагарників і багаторічних насаджень, які зустрічаються на досліджуваних ділянках, студенти використовували онлайн-застосунки «ObsIdentify» та «PlantNet».

Дослідження засміченості фітобіотою сільськогосподарських угідь є важливим етапом для забезпечення стійкості та продуктивності агроекосистем. Студенти виявили, що на території, де представлені кісточкові, зерняткові, ягідні культури, виноградники та декоративні квіткові рослини наявні такі види бур’янів: пирій повзучий (Elymus repens), берізка польова (Convolvulus arvensis),подорожник великий (Plantago major), щириця зелена (Amaranthus viridis), зірочник середній (Stellaria media).

Ідентифікувавши різні види бур’янів та щільність їх зростання на одиницю площі можна стверджувати, що ступінь засміченості фітобіотою сільськогосподарських угідь — посередній. Після плодоовочевого саду маршрут практики змістився у бік урочища Дідорівка, де студенти мали змогу колективно обґрунтувати антропогенне рекреаційне навантаження на місцеві екосистеми, визначити індикаторні види гідроморфних рослин однойменного ставка, проаналізувати вплив абіотичних чинників середовища на ступінь зволоження прибережних лісових галявин.

Наступним завданням практики було вивчення ерозійних процесів на схилових ландшафтах Голосіївського лісу. Студенти ознайомились з екологічними та економічними наслідками для довкілля і держави від проявів водної ерозії, видами утворених водорівчаків на сільськогосподарських угіддях, ознайомилися із оцінкою обліку масштабів водної ерозії за класифікацією М.К. Шикули. Також самостійно вимірювали об’єми водориїн на тутешніх пагорбах за методом Соболєва, проглядали відео викладача щодо результатів змиву ґрунту внаслідок застосування в агроландшафтах штучного дощу. Необхідно було провести і ретроспективний аналіз даної проблеми на прикладі водориїн на схилах Голосіївського лісу. Студенти проаналізували отримані дані й помітили, що більшість водориїн ще достатньо малі, однак деякі починають поступово прогресувати і зростати із роками у своєму об’ємі. Одним з прикладів усунення ерозійних процесів може бути штучне насадження лісових культур.

Фінальним етапом навчальної практики з «Агроекології» було підведення підсумків та заслуховування звітів студентів, що супроводжувалось жвавими дискусіями та навіть суперечками стосовно деяких моментів. Загалом тиждень відведений на навчальну практику був цікавий, змістовний та інтенсивний. За цей період студентам вдалось дізнатися багато чого нового та закріпити вже отримані знання з дисципліни «Агроекологія». Деякі студенти захотіли поділитися своїми враження про тиждень навчальної практики, отже цитуємо їх:

«За ці 5 днів ми так багато пройшли, побачивши та відкривши нові території біля нашого університету! Мені дуже сподобалося спостерігати перепади рельєфу, зміну рослинного покриву, тваринного світу! Людська діяльність сильно впливає на навколишнє середовище, на жаль. За тиждень практики ми побачили абсолютно різну погоду: була і спека, і гроза з дощем, який тривав 8 годин…А саме в п’ятницю було дуже комфортно, і в цей день ми визначали об’єми водориїн і наслідки водної ерозії ґрунтів на схилах у Голосіївському лісі. Дякуємо за практику!», — говорить Анастасія Швець-Машкара.

Відгук стосовно практики від Олександри Іванченко: «Практика з агроекології стала для мене надзвичайно корисним і цікавим досвідом та залишила лише позитивні враження. Вона не тільки розширила мої знання, але й надихнула на подальше вивчення цього важливого напрямку в екології!»

«Практика з агроекології була проведена на високому рівні та залишила приємні враження. Особливо цінним було те, що ми мали змогу досліджувати не одну, а декілька різних ділянок, що сприяло кращому запам'ятовуванню та розумінню матеріалу. Виконання завдань було організовано таким чином, що ми мали можливість застосувати теоретичні знання на практиці, проводячи дослідження та аналізуючи отримані дані. Це не лише сприяло закріпленню вивченого матеріалу, але й дозволило набратися цінного досвіду, необхідного для ефективного вирішення професійних завдань у майбутньому», — ділиться враженнями Валентина Самойленко.

Анастасія Марченко,
студентка III курсу
3 групи спеціальності 101 «Екологія»