Міжнародна науково-практична конференція: «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та продовольча безпека країни»

 Учасниками конференції стали понад 100 науковців з 5 країн та майже 25 установ.

 З вітальним словом до учасників звернулися начальник науково-дослідної частини НУБіП України,  доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир ОТЧЕНАШКО, декан агробіологічного факультету, доктор сільськогосподарських наук, професор Віталій КОВАЛЕНКО.

 Віталій ЖЕМОЙДА професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського підготував доповідь на тему «Генетичне та сортове біорізноманіття – основа безпеки нації». Доповідач презентував суть проблеми генетичних ресурсів: деградація навколишнього середовища (парниковий ефект, кислотні дощі, вирубка лісів, опустелювання, хімізація ґрунтів); стихійні лиха (посухи, повені, землетруси, пожежі, сельові потоки, урагани); діяльність ТНК (уніфікація сортів, витіснення місцевого агробіорізноманіття, «термінаторські технології»); індустріалізація та урбанізація (міграція населення, інтенсифікація сільського господарства, широкомасштабне будівництво); локальні війни и міжнаціональні конфлікти (знищення агроекосистем, грабежі місцевих фермерів, руйнування місцевих генбанків). Були представлені шляхи її вирішення: зокрема мобілізація генетичних ресурсів культурних рослин та їх диких сородичів, збереження генетичних ресурсів.

 Йоганнес Хіб, доктор філософії, професор Базельського університету Швейцарія, виступив з доповіддю на тему «Повільна вода. Водозатримання у сільськогосподарських ландшафтах». Він наголосив на сучасних викликах сьогодення: екстремальній погоді яка призводить до посухи, повеней та ерозії; зростаючої потреби зрошення; попиту на воду з боку несільськогосподарських підприємств; пересихання джерел і річок; дефіциту води у сільськогосподарських громадах. Йоганнес Хіб підкреслив цілі та шляхи її вирішення: тривале збереження продуктивності в рослинництві та тваринництві шляхом забезпечення водопостачання; зменшення сільськогосподарського водозабору з питних водопроводів та водойм господарств; уповільнений стік і збільшення накопичення дощової води в ґрунтах; попередження ерозії; внесок у забезпечення водопостачання громад шляхом збереження та відновлення джерел та підземних водотоків; внесок у захист громадської інфраструктури та приватних будівель від руйнувань повенями.

 Оксана ТОНХА, доктор сільськогосподарських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, виступила з доповіддю «Стан ґрунтів і сучасні перспективи їх післявоєнного відновлення». Вона наголосила, про основні проблеми ґрунтового покриву, розкрила актуальність проблеми пов’язаної з впливом військових дій.  Оксана Леонідівна навела типи і рівні забруднення сільськогосподарських земель пошкоджених в результаті бойових дій, а також шляхи їх відновлення і реабіалітації.

 Семен ТАНЧИК, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, завідувач кафедри землеробства і гербології, виступив із доповіддю «Особливості еколого - зберігаючого землеробства». Він зазначив, що основні напрями досліджень базуються на широкому використанні законів природи, біології та землеробства; виробництві якісних і екологічно безпечних продуктів харчування; управлінні показниками родючості ґрунту природними і промисловими засобами; еколого-економічному застосування хімічних речовин промислового виробництва; науково обґрунтованій ринковій структурі посівних площ; енергоощадній ґрунтозахисній системі обробітку ґрунту; повному використанні нетоварної частини врожаю сидератів, органічних добрив тощо. Семен Петрович навів переваги еколого-зберігаючої системи землеробства, серед яких управління біологічними, хімічними, агрофізичними та екологічними заходами з підвищення родючості ґрунту та продуктивністю вирощуваних культур; якісна і безпечна продукція рослинництва та довкілля; захист посівів від шкідливих організмів за встановлення еколого-економічних рівнів їх чисельності та індексу оптимального вибору цих заходів; високий кругообіг біогенних елементів за рахунок сівозмін, використання нетоварної частини врожаю, сидератів тощо; еколого-економічне застосування хімічних речовин у поєднані з біогенними речовинами.

 Світлана КАЛЕНСЬКА, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, завідувачка кафедри рослинництва НУБІП України виступила з доповіддю на тему «Біоремедіація ґрунтів пошкоджених внаслідок військових дій». Світлана Михайлівна зазначила, про найважливіші екологічні проблеми України в умовах війни. Розкрила питання відновлення родючості ґрунтів, які зазнали впливу військових дій, як одного з найагресивніших антропогенних факторів, та їх захист від забруднення представляють собою комплексну наукову задачу сучасності, яка вимагає зваженого підходу та охоплює фізико-хімічні і біологічні аспекти. Вказала на розробку нових методів ремедіації ґрунтів, які забруднені продуктами як вибухових так і паливно-мастильних матеріалів є актуальною та важливою як у теоретичному, так і у практичному плані.

 Світлана Михайлівна розкрила питання біоремедіації ґрунтів як технології  яка сприяє росту та репродукції місцевих мікроорганізмів з метою інтенсифікації біодеградації органічних компонентів в насиченій зоні. Ця технологія забезпечує ефективну деградацію органічних компонентів розчинених в ґрунтових водах або адсорбованих, та сприяє відновленню та реабілітації пошкоджених земель внаслідок військових дій. Одним із ключових заходів біоремедіації ґрунтів є фіторемедіація, як важливий способ дезактивації забруднюючих речовин у ґрунті за допомогою рослин.    Фіторемедіація не потребує екскавації ґрунту, сприяє збереженню та відновленню природного середовища та екосистеми ґрунту, покращує його якість, захищає його від ерозії. Ця технологія є успішними інструментами in situ для відновлення забруднених територій, але для забезпечення успіху однією з головних проблем є відповідний підбір видів рослин. Адже високі концентрації металів, залишки нафтопродуктів, вибухові речовини,  впливають на біологічні процеси, продуктивність і, зрештою, можуть призвести до проблем з безпекою харчових продуктів. Фіторемедіація здійснюється через такі механізми:

•Фітотрансформація (фітодеградація);

•Фітоекстрація;

•Фітостабілізація;

•Фітоволатилізація.

•Різофільтрація.

 Ольга ДМИТРЕНКО, кандидат с.-г наук, Державна установа  «Інститут охорони ґрунтів України», у своїй доповіді «Розподіл важких металів у ґрунті внаслідок бойових дій на Київщині» зазаначила, що грунт приймає основний удар під час ведення бойових дій, зазнає найбільшого забруднення і, як інертний компонент ландшафту, тривалий час зберігає наслідки війни. Оцінка ступеня руйнування та пошкодження ґрунтів дає змогу оцінити наслідки екоциду рф на території України та потребують моніторингових досліджень для розроблення заходів реабілітації та усунення екологічних ризиків. Науковцями ДУ «Інститутом охорони ґрунтів України» були проведені дослідження ґрунту на визначення агрохімічних показників та вміст мікроелементів і важких металів (загальних, міцнозв’язаних та доступних форм для рослин). Зразки ґрунту були відібрані у червні 2022 року в селі Горенка, Бучанського району, Київської області. Ольга Василівна зазначила, що встановлено перевищення ГДК у ґрунті (0–20 см) валових форм важких металів міді на краю кратера. На відстані 60 м (контроль), цей показник був майже у сім разів нижчий, ніж на краю кратеру. Зафіксовано показники свинцю (загальні форми) у центрі кратера – 58 мг/кг, міцно фіксовані – 29 мг/кг. По відношенню до контролю цей показник у 1,8 разів більший ніж контрольне значення, при цьому  перевищень ГДК не виявлено. Обов'язковий моніторинг ділянок, що були пошкоджені внаслідок бойових дій, потребує подальшого обстеження і вивчення. Для цього потрібно на державному рівні розробити нові нормативні документи для подальшого відновлення української землі.

 Микола ПАТИКА, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, професор кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна,  виступив з доповіддю на тему «Ризосфера рослин: ґрунтові мікроорганізми, функції,  родючість, смарт-агроінженерія біологічних систем». Він розкрив ключові ідеї, що середовище декількох функціональних об'єктів, взаємодії між якими еволюційно визначаються законами/патернами різноманітність ґрунтів значна завдяки інтерфейсам ризосфери рослин, які є епіцентром мікробної активності (загальними законами природи, сукупністю та рівнем організації, способів і правил взаємодій); Рослинно-мікробні взаємодії, які є ключовим фактором, що визначає здоров'я і якісну продуктивність рослин; Smart технології дозволяють досліджувати  функціонально реалізовувати мікробний біом в агроінженерії.

 Микола Володимирович, навів сучасний метод використання поліморфізму рестрикційних фрагментів для оцінки біорізноманіття. Представив тривимірну візуалізацію різноманітності бактерій ризосфери сільськогосподарських культур - на основі біоінформаційного аналізу їх філогенетичного зв'язку генів16S рРНК (Thünen-Institut).

 У своєму  виступі він зазаначив, що важливим аспектом екосистемних потоків, що генерують формування біорізноманіття структури ґрунтових мікроорганізмів, є не стільки гранулометричний склад, скільки створення умов для формування рослинно-мікробних систем як основного середовища метаболітичної та трофічної активності мікроорганізмів, а також формування мікро/макро структури ґрунтів за умов існування складної гомеостазу текстури мукробіому. Запаси і потоки тісно пов'язані між собою;

відновлювані запаси природного фонду включають в себе формування оптимального пулу біорізноманіття, його кількість і функціональну спрямованість. Слід створювати умови мікроорганізмам які обумовлюють кругообіг вуглецю, що запускають первинні процеси метаболітних шляхів синтезу та трансформації вуглецю для включення продуктів його перетворення та інтеграції в життєві цикли ґрунтової біоти.

 Анатолій БАЛАЄВ, доктор с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН, професор кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули  у своїй доповіді на тему «Гумусоутворення за різних систем обробітку ґрунту, удобрення та співвідношення С:N» розкрив питання трансформації свіжої органічної речовини, що надходить у ґрунт, процеси гумусоутворення і гумусонакопичення залежно від співвідношення С:N в удобренні та глибини зароблення в ґрунт за різних систем обробітку, відновлення родючості чорноземів і підвищення продуктивності агроценозів. Він представив способи збільшення секвестрації вуглецю соломи, рослинних решток і сидератів для поповнення запасів органічної речовини чорноземів і забезпечення високої продуктивності культур.

 Наталья ПАСІЧНИК, кандидат с.-г наук, доцент кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна виступила з доповіддю «Дистанційні методи оцінювання стану агрофітоценозів після воєнних дій». Вона зазначила важливість піднятої проблеми, а також шляхи її вирішення.

 Учасники науково-практичної конференції зазначили, що захід відбувся на високому організаційному та науковому рівні, а подібні заходи мають проводитися на регулярній основі, аби привернути увагу до існуючих проблем, післявоєнного відновлення ґрунтових і рослинних ресурсів та продовольчої  безпеки країни.

Роман Жила,

доцент кафедри загальної, органічної та фізичної хімії