На шляху до майбутньої професії
Сьогодні жодна сфера виробництва, будівництва, обслуговування, комунального та сільського господарств, приватний сектор, комплексна механізація і автоматизація технологічного процесу деревообробного виробництва, а також впровадження обладнання з програмним керуванням не може обійтись без фахівця із деревообробних та меблевих технологій. Тому освітня програма «Деревообробні та меблеві технології» націлена на комплексну підготовку спеціаліста.
Так на дисципліні «Технологія лісопиляльно-деревообробних виробництв» вивчають характеристику лісопиляльних виробництв та вимоги до сировини, розглядають основи теорії розкрою половника на пилопродукцію. Набувають навиків організації робіт на складах пиловочної сировини та готової продукції, під час розкрою колод, сортування пиломатеріалів, а також процесів переробки вторинної сировини.
Під час виконання практичних робіт досліджують вплив неточності підбору колод по поставу на об’ємний вихід пиломатеріалів, визначають розмірно-якісні характеристики пиломатеріалів і заготовок, аналізують вихід заготовок при різних способах розкрою пиломатеріалів та можливі шляхи використання відходів.
Завданням дисципліни «Технологія сушіння і захисту деревини» є вивчення теорії процесів теплової обробки, освоєння процесів сушіння та просочування деревини, визначення сучасної технології процесів теплової обробки, сушіння та просочування деревини, вивчення обладнання нагрівних, сушильних та просочувальних пристроїв та їх експлуатації.
Після виконання лабораторних робіт у студентів формується здатність обґрунтовано вибирати технологію сушіння пиломатеріалів, заготовок, шпону та подрібненої деревини, а також технологічне обладнання для ведення процесу сушіння.
Знання про клейові матеріали та їх місце в процесах склеювання, вимоги до сировини у виробництві лущеного та струганого шпону, а також характеристику фанерної продукції студенти отримують під час вивчення «Технології деревино композиційних матеріалів».
В результаті вмітимуть вибирати й обґрунтовувати економну і перспективну технологію склеювання, розраховувати продуктивність основних видів устаткування, кількість сировини і матеріалів, необхідних для виготовлення клеєної продукції, здійснювати контроль якості продукції, проводити дослідження спрямовані на удосконалювання технології виготовлення клеєних матеріалів, аналізувати отримані результати.
Та жоден процес механічного перероблення деревини не можливий без обладнання. В умовах високого рівня розвитку устаткування реалізація цього напряму пов’язана не тільки з конструктивним удосконаленням окремих вузлів сучасних верстатів, але й з розширенням їхнього типажу, пошуком нових принципових і кінематичних схем, переглядом організації та управління виробництвом, удосконаленням технологічного процесу. Ці питання розглядаються на дисципліні «Обладнання галузі».
Дисципліна «Технологія виробів з деревини» охоплює вивчення способів, правил, прийомів функціонального керування процесами формування необхідних властивостей і якості виробів з деревини при їхньому проектуванні і виготовленні з високою продуктивністю праці, комплексним використанням матеріалів, досконалою організацією масового виробництва, дотриманням правил безпеки роботи й охорони навколишнього середовища.
На практичних заняттях студенти вчаться розраховувати норми витрат основних та допоміжних матеріалів, складають специфікації та карти розкрою матеріалів, проводять підбір обладнання та розрахунок продуктивності на основі розробленого технологічного маршруту.
Архітектурно-планувальні рішення та конструкції дерев’яних будинків, типи стін, облаштування та склад перекриттів і дахів, шляхи підвищення довговічності дерев’яних конструкцій, особливості технології виробництва дерев’яних будинків, вимоги до конструкції дерев’яних будинків – коло питань дисципліни «Технологія дерев’яного домобудування».
По завершенню вивчення важливо освоїти розрахунок перетину опорних та консольних балок перекриття, фундаменту для дерев’яного будинку та теплоізоляції стіни, сформувати навики дослідження показників міцності деревини для визначення нормативного та розрахункового опорів елементів.
Питаннями вивчення дисципліни «Захисне оброблення дерев’яних конструкцій» є пошук альтернативних засобів захисту та конструктивних способів профілактики від зовнішніх факторів впливу, аналіз можливих напрямів використання деревини пошкодженої грибами та комахами сприяють подовженню терміну експлуатації дерев’яних конструкцій та збереженню сировинної бази. Завданням дисципліни є ознайомити студентів з основними факторами руйнування деревини, синтетичними та природними речовинами для біо- та вогнезахисту деревини, технологією та обладнанням для захисної обробки деревини.
Поряд з усіма перевагами деревини як матеріалу, є певні недоліки. Їх можна усунути шляхом модифікації. Саме технології застосування полімерів, виготовлення стабілізованої пресованої деревини, режими пластифікації та фізико-хімічні аспекти процесів розглядають під час вивчення «Модифікування деревини та деревинних матеріалів». На заняттях студенти вчаться давати оцінку явищам, які проходять в процесі виготовлення модифікованої деревини, підібрати сировину та технологію для виробництва певного типу модифікованої деревини, вибирати та обґрунтовувати техніко-економічні показники виробництва.
Декорування та опорядження виробів з деревини прикінцевий етап у технологічному процесі, але не за важливістю. Тут потрібно знати вимоги до захисно-декоративних покриттів на виробах різного призначення, основні види та властивості сучасних лакофарбових та плівкових матеріалів, їх переваги та недоліки, область їх застосування та задачі з їх вдосконалення. На цих питаннях побудовано курс «Технологія захисно-декоративних покриттів».
Освоєння дисципліни формує уяву про перспективи розвитку техніки та технології захисно-декоративних покриттів деревини. Студент здобуває навики експериментального оцінювання властивостей матеріалів, відповідність їх вимогам стандартів та визначення раціональних режимів застосування у виробництві, а також вміння проектувати технологічний процес на заданий вид оздоблення, визначити потребу в матеріалах, вибирати обладнання та режими його роботи.
«Виробництво меблів з деревино композиційних матеріалів» охоплює класифікацію меблевих виробів, особливості виготовлення кухонних, дитячих, офісних та інших меблів, технологічні вимоги до матеріалів та окремих елементів. Під час лабораторних занять практикують виконання варіантів композиційного та конструктивного рішення корпусних меблів, реалізують в проектах антропометричні дані та функціональні вимоги і конструкції. Вивчають організацію індивідуального робочого місця.
Раціональне використання матеріалів у виробництві м’яких меблів, вибір і шляхи їх економії – завдання дисципліни «Технологія виготовлення конструктивних елементів з деревини». Також розглядають технологію оббивно-складальних робіт у даному виробництві. Студент вчиться обирати оптимальні види матеріалів з точки зору ресурсозбереження, імпортозаміщення, економії і матеріалоємності виробів, розробляти карти відповідних технологічних процесів та документацію із застосуванням оптимальних рішень. Також розвиває вміння аналізувати техніко-економічні показники виробництва.
Так поступово формується здатність забезпечувати ефективний технологічний процес з дотриманням правил безпечної роботи і охорони навколишнього середовища, оцінювати відходи технологічних процесів деревообробки та виготовлення виробів з деревини і меблів, визначати їх види та кількість, передбачати заходи щодо їх зменшення та покращення екології. Майбутній технолог виконує технологічні та інженерні розрахунки для розроблення оптимальних технологічних процесів та режимів роботи обладнання. Ефективно вирішує спеціалізовані задачі, що пов’язані з розрахунком витрати сировини і матеріалів у процесах лісопиляльно-деревообробного виробництва, виробництві струганого та лущеного шпону, фанерної продукції, деревинних плит та деревинних композитів.
Олександра Горбачова,
гарант ОПП «Деревообробні та
меблеві технології» ОС «Бакалавр»