ІІІ Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гостинність і туризм майбутнього: наукові та практичні горизонти»

  Конференція об’єднала науковців та освітян, представників громадських організацій та бізнесу, здобувачів вищої освіти та партнерів кафедри з України, Польщі, Чехії, Литви, Болгарії, Словаччини, Великої Британії, Італії, Сполучених Штатів Америки. У роботі конференції брали участь понад 100 учасників з України та за кордону. 

  З вітальним словом до учасників конференції звернулась проректор з науково-педагогічної роботи НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор, голова організаційного комітету Оксана Тонха, яка відмітила, що туристична галузь виявилася частиною стійкості України і незважаючи на повномасштабну війну продовжує своє функціонування. Розвиток туризму після війни потребуватиме системної політики, значних зусиль держави, бізнесу та міжнародної підтримки. Проректор зазначила про важливість проведення конференції у частині обговорення питань пов’язаних з соціокультурним виміром туризму та реалізації концепції сталого розвитку; маркетингом туристичних дестинацій; діджиталізацією бізнес-процесів суб’єктів туристичної індустрії; євроінтеграційними процесами в індустрії гостинності; інноваційними технологіями в готельно-ресторанному бізнесі; еко-трендами в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі.

  Привітав учасників конференції директор Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму НУБіП України, доктор юридичних наук, професор Іван Гриценко, який звернув увагу на те, що у світовій практиці є приклади відновлення країн після криз саме за рахунок швидкозростаючих галузей таких, як туристична. Значущість конференції полягає в тому, що вона є потужним майданчиком для обговорення найбільш актуальних питань глобального, національного, регіонального розвитку туризму та сфери гостинності в умовах жорстокої російської агресії проти України.

  Відповідно до Програми конференції п'ятнадцять провідних науковців та практиків з різних країн світу мали можливість оприлюднити результати своїх наукових досліджень. 

  Серед виступаючих український політик та громадський діяч, доктор політичних наук, професор, голова Наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України Микола Томенко, який акцентував увагу на тому, що війна в Україні не тільки спричинила економічну кризу і продовжує завдавати масштабних збитків, але й негативно вплинула на світовий туризм. Познайомив присутніх з геополітичними та світоглядними особливостями українського туризму в період воєнного стану. Підкреслив наслідки руйнівного впливу війни на культурну, природну та нематеріальну спадщину України.

  Про напрями відновлення територіальних громад через розвиток туризму у своєму виступі доповіла завідувач кафедри готельно-ресторанної справи та туризму НУБіП України, доктор економічних наук, професор, модератор заходу Світлана Мельниченко. У доповіді акцентовано увагу на ключових викликах, які постали перед країною у результаті повномасштабного вторгнення рф в Україну, а саме: значне скорочення туристичних потоків до України, відтік інвестицій з туристичної сфери, високий рівень небезпеки перебування в багатьох регіонах країни, руйнування туристичної інфраструктури, незавершеність адміністративно-територіальної реформи, погіршення екологічного стану територій, недостатність фінансових і відтік кадрових ресурсів. Туризм може стати джерелом надходжень та інструментом відновлення саме через забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту, як одного з джерел формування доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, що уповільнюватиме внутрішню та зовнішню трудову міграцію, сприятиме зростанню рівня зайнятості населення, розвитку транспортної, соціальної та економічної інфраструктури. Важливу роль у відновленні відіграє наявність туристично-рекреаційних ресурсів, продумана стратегія розвитку територіальної громади.

  Перед учасниками конференції виступила кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів та економіки міжнародного туризму Запорізького національного університету, президентка Академії сільського розвитку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Наталя Венгерська, яка зазначила про активний розвиток сільського зеленого туризму, який відіграє ключову роль у перетворенні економіки регіонів, сприяє демографічній стабільності та вирішенню соціально-економічних проблем. Оприлюднила результати наукових досліджень, які проводились у рамках виконання міжнародних проектів і стосувались диверсифікації сільської економіки через туризм у прифронтових та прикордонних громадах.

  Професор кафедри туризму, соціальних комунікацій та консалтингу Варшавського університету природничих наук, PhD Роман Міхал,звернув увагу присутніх на появу та розвиток нового виду в туризмі, а саме селфі-туризм. Селфі стало не лише способом зафіксувати момент, але й важливою частиною життя сучасного туриста. Під час подорожі багато туристів, особливо молодих, зосереджують свою увагу на фотографуванні, щоб поділитися ним у соціальних мережах (наприклад, Twitter, Instagram, FB). Для більшості з них ця фотографія є найважливішим сувеніром із місця, яке вони відвідали. Як позитивний аспект, туристичні селфі можуть сприяти популяризації багатьох незвичайних місць у всьому світі завдяки фотографіям, які поширюються в соціальних мережах.

  Питанням біоекономічного туризму, як стратегічного вектора сталого розвитку України в післявоєнному відновлені, присвячено виступ кандидата економічних наук, магістрантки Міланського університету Вікторії Вострякової. У доповіді було висвітлено результати досліджень, які підтвердили те, що туризм на основі біоекономіки – це концепція туризму, яка веде до максимізації економічних вигод від довгострокового сталого використання відновлюваних і біологічних ресурсів із застосуванням практик, які поважають природне середовище та обмежують марнотратство цих ресурсів.

  Новим трендом досліджень й практики управління туризмом на засадах сталості має стати розуміння й виявлення прихованих витрат туризму, які називають «невидимим тягарем», щоб захистити та керувати життєво важливими активами туристичних дестинацій. Якщо цього не зробити, екосистеми, культурна спадщина та життя громади піддаються все більшому ризику, а беззастережний розвиток туризму ризикує втратити основу, що може тріснути під власною вагою. Саме ці питання у своїй доповіді висвітлила кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченко Вікторія Кіптенко. Фокусом уваги мають стати реальні операційні витрати, які наразі не враховуються муніципальними або національними бюджетами, пов’язані з: викидами парникових газів, підтримкою природних екосистем та відновленням екосистемних послуг, витратами на відновлювані джерела енергії та водопостачання, управління відходами, підтримка та відновлення у соціально-культурній сфері.

  Питанням одного із видів спеціалізованого (нішевого) туризму, а саме гастрономічному, присвячено виступ доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці Галини Щуки.Основною метою подорожі виступає знайомство з місцевою автентичною кухнею, відвідування гастрономічних ярмарок та фестивалів, дегустації, шопінг у закладах торгівлі локальними продуктами харчування. У підтвердження вищезазначеного учасники заходу ознайомились з результатами соціологічних досліджень, які було проведено у Закарпатському регіоні.

  Тетяна Кальна-Дубінюк, доктор економічних наук, професор, запрошений професор Айовського Державного університету, акцентувала увагу на розвитку агротуризму, як одного із напрямів залучення туристів і збільшення доходів у сільській місцевості. Агротуризм – це форма здорового, екологічно стійкого та соціально відповідального розвитку туризму, який має потенціал зробити значний внесок у місцевий соціально-економічний розвиток та зменшення бідності. Розкрито особливості розвитку агротуризму у США та Італії.

  Директор туристичної фірми «Супутник», кандидат історичних наук, доцент кафедри психології і туризму Київського національного лінгвістичного університету Віктор Зінченко зазначив, що в епоху індустріального розвитку суспільств, стихії мегаполісів, стрімкого розвитку життя людей, – все більш привабливішими у туристичному плані стають країни та окремі регіони з сповільненим ритмом їх функціонування, з особливо відповідальним відношенням до природи і тим, що пов’язане з даними характеристиками. У цьому контексті особливу увагу до себе привертає Норвегія, країна з надзвичайно нетиповим для інших країн характером свого життя, унікальною природою і, що ще більш важливо – унікальним відношенням до неї місцевого населення. Це країна, яка може стати прикладом для інших у створенні сприятливих умов для розвитку туризму.

  Про реалізацію проєкту «Диверсифікація сільського туризму через збалансованість та креативність: поширення європейського досвіду в Україні / DIRUT» програми Erasmus+JMM) доповіла доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Запорізького національного університету Лариса Безкоровайна.

  Про прогнозування цін на проживання під час подорожей з використанням штучного інтелекту ознайомив учасників конференції доктор хабілітований, професор Лондонської академії наук та бізнесу, професор кафедри фінансів Гданського технологічного університету Олександр Мельниченко. Основною метою, яку прагнув досягнути у своїх дослідженнях пан Олександр стало розроблення моделі, яка б максимально ефективно прогнозувала ціну проживання в залежності від заданих параметрів. Для цього було використано інструменти, які дозволяють оптимально та повторювано виконувати експерименти користувачем.

  Світова спільнота переймається питаннями екології та дотримання концепції ZERO WASTE, головною метою якої є перехід до кругової економіки, де те, що, зазвичай називають відходами, стає цінним ресурсом для подальшого повторного використання, переробки і виробництва нових товарів. Сектор HoReCa є однією зі складових зеленої відбудови України. Саме цим питанням було присвячено виступ доктора технічних наук, професора, професора кафедри готельно-ресторанної справи та туризму НУБіП України Валентини Бандури. Запропоновані принципи ZERO WASTE: переосмислення / редизайн; скорочення потрібного; повторне використання; переробка; компостування; відновлення матеріалу; управління відходами; неприйнятне поводження з відходами повинно стати догмою у діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

  З практичними кейсами онбордингу в національній мережі готелів ОРТІМА HOTELS & RESORTS познайомила присутніх кандидат технічних наук, керівник відділу навчання Reikartz Hotel Group Ірина Магалецька. Спікерка акцентувала увагу на процесі формальних та неформальних процедур щодо прийняття нового співробітника у готель мережі, процедурам зарахування нових співробітників відповідно до норм закону та з дотриманням без стресових ситуацій, надання необхідної інформації про його посаду, ознайомлення з роботою департаменту та знайомство з колегами, корпоративною культурою та цінностями компанії, а також інші практичні приклади, які можуть стати взірцем для наслідування.

  Олександра Роженко, науковий співробітник кафедри економіки Клайпедського університету підняла питання, яке турбує практиків вже не перший рік, а саме питання формування системи показників оцінки корпоративної соціальної відповідальності підприємницьких структур готельно-ресторанного бізнесу. Досвід економічно розвинутих держав свідчить, що розвиток бізнесу залежать від якості життя населення і соціальної стабільності у країні, ставлення влади і громадянського суспільства, розвиненості партнерських відносин приватного підприємництва. Суб’єкти господарювання повинні відповідати стандартам корпоративної соціальної відповідальності та дотримуватися етичних правил підприємництва, започаткованих міжнародними організаціями, забезпечувати мінімізацію екологічних ризиків і, як наслідок, репутаційної стабільності.

  Велику зацікавленість викликала спільна доповідь представників та співорганізаторів конференції Західночеського університету Олени Рубаненко, доктора технічних наук, провідного наукового співробітника Науково-інноваційного центру енергетичної інженерії та старшого викладача кафедри електроенергетики та екології, PhD Мілана Беліка щодо проектування фотоелектричних станцій для електропостачання туристичних об’єктів. Запропоновані авторські розробки носять прикладний характер і можуть бути реально впровадженими, у тому числі з економічної точки зору, що нині вкрай важливо для українського бізнесу.