Міжнародна науково-практична конференція «Наближене до природи лісівництво: проблеми та перспективи»

     Упродовж 25-26 квітня, на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства, відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» та філії «Терерівське лісове господарство» ДП «Ліси України» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наближене до природи лісівництво: проблеми та перспективи», на якій науковці та практики лісового господарства обговорювали питання поширення досвіду наближеного до природи лісівництва в Україні, зокрема, в соснових лісах Полісся.

     Сьогодні, в умовах інтенсивного природокористування людством, все більшої популярності та значення набувають природо-орієнтовані підходи, в тому числі й в лісовому господарстві. Україна на своєму шляху до євроінтеграції також підтримує вказаний напрям, що підтверджується прийняттям відповідних національних документів, зокрема, Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, яка передбачає перехід від суцільних рубок головного користування до поступових та вибіркових.
     З вітальним словом до учасників конференції звернулися директор ННІ лісового і садово-паркового господарства проф. Роман Василишин та проректор з науково-педагогічної роботи НУБіП України проф. Оксана Тонха.

     Захід організовано за підтримки Державного підприємства «Ліси України», Державного агентства лісових ресурсів України, Товариства лісівників України та Всесвітнього фонду природи WWF-Україна. Представники партнерів у своїх виступах підкреслили важливість проведення заходів такого характеру та їх актуальність в контексті викликів сучасності.

     Конференція пройшла у змішаному форматі, що дозволило заслухати учасників не лише з різних куточків України, а й з країн Європи та Східної Азії.
   Принципи та критерії наближеного до природи лісівництва у своїй доповіді висвітлив завідувач кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України проф. Григорій Криницький, поділившись досвідом наукової діяльності щодо застосування підходів наближеного до природи лісівництва у західному регіоні України. За словами Григорія Томковича: "Наближене до природи лісівництво, як найбільш дієвий інструмент сталого ведення лісового господарства, передбачає механізми формування деревостанів, які здатні до самовідновлення, самозахисту та саморегуляції, що забезпечує їх високу стійкість до хвороб, шкідників та негативних явищ природи, екологічну стабільність та високу продуктивність".

     Професор Школи сільськогосподарських, лісових та харчових наук (School of Agricultural, Forest and Food Sciences (HAFL) Бернського університету прикладних наук (Bern University of Applied Sciences) у Швейцарії Christian Rosset представив доповідь про наближене до природи лісівництво та  презентував програмний продукт, який розроблено під його керівництвом в HAFL (BFH) – martelage.sylvotheque.ch. Згадана онлайн-платформа включає в себе текстову, графічну, просторову інформацію з різноманітними елементами аналізу даних, а також візуальну інформацію про лісову ділянку у вигляді панорам з оглядом 360°. Систтема martelage.sylvotheque.ch є корисною для науковців, навчання студентів та поширення кращих практик лісогосподарської діяльності серед практиків-лісівників. За допомогою панорамних візуалізацій можна демонструвати та аналізувати зі студентами різні типи лісів та різні елементи (хвороби, шкідники, біорізноманіття тощо) в різних частинах Європи.

     До роботи конференції також долучилися представники південнокорейського Інституту стійкості (OJEong Resilience Institute) та Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA). Hyun-Woo Jo поділився досвідом застосування штучного інтелекту у прогнозуванні лісових пожеж.

    Наближене до природи лісівництво є цінним елементом ведення лісового господарства, що сприяє формуванню деревостанів, які здатні до самовідновлення і відзначаються високою стійкістю до несприятливих факторів. Цікава інформація була представлена практиком лісового господарства, директором Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» Сергієм Кубраковим. Він поділився досвідом переформування хвойних монокультур в мішані, різновікові лісостани як важливого аспекту екосистемної адаптації до змін клімату.

     Окрім адаптації лісів до змін клімату, екологічних вигод та збереження біорізноманіття, підходи наближеного до природи лісівництва мають важливий соціальний ефект, зокрема, зменшення напруги між населенням та лісівниками через суцільні рубки, що відзначив у свої доповіді доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Микола Чернявський.

     Завідувач сектору наукового забезпечення ДП «Ліси України» проф. Петро Лакида висвітлив основні проблеми, які заважають сьогодні активному переходу лісового господарства на засади наближеного до природи лісівництва, а також зазначив про переваги ведення господарства за принципом "безперервне вкриття лісових ділянок лісом". Серед основних переваг ведення господарства на засадах наближеного до природи лісівництва, за словами Петра Івановича, є:  безперервна наявність лісового покриву; складна видова, просторова і вікова структура; висока екологічна стійкість до негативних біотичних і абіотичних факторів; значно вищий поточний приріст і загальна продуктивність деревостанів.

     Про наближене до природи лісівництво як практику збереження біорізноманіття в контексті європейського бачення ділилася з присутніми асистентка проєктів напряму «Ліси» WWF-Україна, кандидат сільськогосподарських наук Ірина Проценко. 

     Про апробації осучаснених нормативів з відтворення лісів в межах відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» учасники конференції послухали від професора кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Національного університету біоресурсів і природокористування України Віктора Маурера.

     Друга частина конференції проходила на базі відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція», де всі бажаючі мали змогу наочно побачити результати практичних експериментів щодо застосування поступових рубок головного користування та рубок переформування в соснових лісах як складової наближеного до природи лісівництва. Візит розпочався з вітального слова директора дослідної станції, проф. Анатолія Карпука, який розповів про особливості лісів та господарювання в них, а також про сучасні виклики та потреби для лісівництва в сучасних умовах. Перший заступник директора лісової дослідної станції Олександр Мельник розповів про особливості проведення рубок головного користування, зокрема, поступових, а також рубок переформування в соснових лісах, які займають 82 % вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок.   

     Учасникам конференції було представлено досвід з проведення поступових рубок головного користування в сосняках із зазначенням основних труднощів, позитивних та негативних аспектів таких рубок. Також учасникам було продемонстровано роботу агрегатів, які застосовуються для сприяння природного поновлення з можливістю підсіву жолудів дуба під час проведення поступових рубок головного користування та рубок переформування. Зокрема, для сприяння появи самосіву та з можливістю підсіву жолудів дуба звичайного використовується модернізований агрегат плуга ПКЛ-70 із системою подачі жолудів та дисками для загортання насіння грунтом. Також, враховуючи наявність значного підліску в соснових лісах, в лісовій дослідній станції застосовують спеціальний мульчер, яким на ділянці створюють умови для росту молодого покоління дерев. Вказаний мульчер також використовується для очищення ділянки від  порубкових решток (подрібнення із розкиданням по площі або із вивезенням з ділянки та використанням для енергетичних цілей).

     Під час екскурсії на дослідні ділянки, учасникам конференції було представлено наступні об’єкти:

• Поступова рубка головного користування в Боярському лісництві, кв. 65, вид. 19, на площі 1,0 га. Перший прийом рубки проведено у 2023 році. На ділянці рівномірно по площі було вибрано 23 % дерев сосни звичайної. Рубка проводилася так, щоб забезпечити максимальне збереження підросту сосни звичайної та дуба звичайного. У місцях куртинного розміщення надійного підросту головних видів дерев вирубування дерев проводилося невеликими групами, щоб забезпечити достатню кількість світла для молодого покоління лісу. Наявність на ділянці густого підліску черемхи пізньої перешкоджає нормальному розвитку живого надґрунтового покриву та природному поновленню головних лісотвірних видів дерев. Для створення сприятливих умов розвитку природного поновлення цільових видів дерев, після проведення першого прийому рубки головного користування було проведено вирізання підліску та його подрібнення за допомогою лісового мульчера.
• Рубка переформування в Плесецькому лісництві, кв. 413, вид. 1, на площі 6,2 га. Перший прийом рубки переформування проведено в грудні 2021 року. Під час рубки вибиралися дерева сосни звичайної, які пригнічують підріст рівномірно по площі, або невеликими групами в місцях куртинного розміщення молодого покоління лісу. У 2022 році на ділянці проведено заходи сприяння природному поновленню шляхом рихлення ґрунту з одночасним підсіванням жолудів дуба звичайного та підсадкою однорічних сіянців берези повислої.
• Поступова рубка головного користування в Плесецькому лісництві, кв. 442, вид. 21, на площі 1,4 га. Перший прийом рубки переформування проведено у 2021 році. Під час першого прийому було проведено рівномірне вирубування окремих дерев по всій площі, а в місцях куртинного зростання життєздатного підросту головних деревних видів вирубування дерев проводилося групами. Обсяг деревини, який вирубувався під час першого прийому становив до 20 %. Під час рубки вибиралися лише дерева сосни звичайної, при цьому першочергово вирубувалися дерева ІV-VІ категорій стану дерев та дерева, які заважали росту підросту. Вирубування дерев проводилося з максимальним збереженням підросту.

      Детальна інформація про ділянки - sites/default/files/u184/dilyanki_blds_teteriv_v4_0.pdf

    Другий день конференції передбачав виїзд на дослідні об’єкти, лісові ділянки філії "Тетерівське лісове господарство" ДП "Ліси України" де учасники могли ознайомитися з досвідом проведення поступових рубок у соснових лісах. Перед виїздом в ліс, директор філії Сергій Заєць розповів про філію, особливості господарювання в лісах та про поточні лісівничі проблеми та виклики, з якими стикаються у філії. Головний лісничий Сергій Федоренко представив досвід застосування складних, несуцільних рубок головного користування в лісах колишного підприємства ДП "Тетерівське лісове господарство", а тепер філії "Тетерівське лісове господарство". 

     Після вступної презентації про філію та особливості ведення лісовового господарства у лісах лісівниками філії було організовано екскурсію на лісові ділянки, де вже було апробовано поступові рубки головного користування в соснових лісах. 

     Зокрема, в філії "Тетерівське лісове господарство" ДП "Ліси України" учасникам конференції було представлено наступні об’єкти:

• Рівномірно-поступова 2-х прийомна рубка в Поташнянському л-ві, кв. 32, вид. 22. Рубка розпочата у 2017 році на ділянці площею 4,4 га, під час першого прийому було проведено зрідження насадження до повноти 0,5. Запас, який вибирався з 1 гектару склав 155 м³, природнє поновлення було відсутнє. Кінцевий прийом (2-й) проводився в 2020 році. Природне поновлення сосни звичайної після 2-го прийому рубки становило 8 тис. шт. на гектар. Також на ділянці було залишено 114 дерев насінників з яких: Сз – 89 шт., Дз – 25 шт.
• Рівномірно-поступова 2-х прийомна рубка в Поташнянському л-ві, кв. 56, вид. 1, на площі 3,1 га. В березні 2006 р. проведено 1-й прийом рівномірно-поступової рубки. Після рубки повнота склала 0,3. Перед рубкою здійснено сприяння природному поновленню сосни шляхом розпушування верхнього шару ґрунту знаряддям «Ромашка». Надійне природне поновлення сосни звичайної з’явилося у 2006 році. Догляди за природним поновленням не проводились. Восени 2010 року ділянку було розділено на 4 секції (80х100м). На секції №1 у лютому 2011 року здійснено вилучення залишеної частини деревостану. Згідно обліку проведеного влітку 2012 року густота поновлення становила: Сз – 22,3 тис. шт. на гектарі; Дз – 0,5 тис. шт. на гектарі; Бп – 0,5 тис. шт. на гектарі. Вік підросту 3-7 років, середня висота – 1,1 м., зімкненість – 0,8. Оцінка успішності відновлення «добре». На секції №2 у лютому 2011 року вирубано 50 % залишених дерев. Залишена частина дерев мала повноту 0,15. Густота сосни звичайної становила 26 тис. шт. на гектарі, середня висота – 1,0 м. Оцінка відновлення «добре». На секції № 3 у лютому 2011 року було вирубано 25 % залишених дерев. Густота підросту становила 15,8 тис. шт. на гектарі. Успішність поновлення «задовільна». На секції №4 другий прийом не проводили (було залишено всі дерева, які лишилися після 1-го прийому рубки). Деревостан мав повноту 0,3. Густота підросту сосни становила 12,5 тис. шт. на гектарі, дуба 0,8 тис. шт. на гектарі. Успішність поновлення оцінена як «добре». В жовтні 2015 року було проведено перший догляд (ОСВ). Рубка проведена селекційним методом. Вибиралося 6 м³ з гектара. За кількістю дерев інтенсивність становила 50 %. (до рубки кількість дерев становила 12 тис. шт. на гектарі, після рубки 6 тис. шт. на гектарі). У 2023 році на всій ділянці проведено прочищення. Маса деревини, яка вирубувалася під час прочищення становить 9 м³ з гектара, інтенсивність рубки – 23%.
• Смугово-поступова 3-х прийомна рубка в Кухарському л-ві, кв. 17 вид. 3, на площі 25,0 га. Дослідження закладено у 2002 році в сосновому насадженні площею 25,0 га. Під час першого прийому рубки було вирубано смуги шириною 25 м із відстанню між смугами 50 м. Обсяг вибірки під час першого прийому склав 128 м³ з гектара. Після було проведено рихлення ґрунту, підсів насіння сосни, а в місцях відсутності природного поновлення висаджені часткові культури. Другий прийом було проведено в наступній 25-метровій смузі у 2008 році. Вибірка склала 145 м3 з гектара. На смугах які підлягали в рубку залишалися дерева насінники в кількості 44 штуки, з яких: Сз – 36 шт., Дз – 6 шт., Ос – 2 шт. Кінцевий прийом рубки (3-тя смуга шириною 25 метрів) було проведено в 2013 році.

     Детальна інформація про ділянки - sites/default/files/u184/dilyanki_blds_teteriv_v4_0.pdf

     За підсумками конференції, її учасниками було сформовано висновки та рекомендації щодо наближеного до природи лісівництва:

•  Наближене до природи лісівництво передбачає перехід від суцільних рубок головного користування до складних, несуцільних рубок (поступових та вибіркових). Такий підхід має ряд переваг в контексті збереження біорізноманіття, зниження негативного впливу на лісовий ценоз та має позитивний соціальний характер (суспільство краще сприймає такі рубки в контексті лісокористування). Проте такі рубки не мажуть мати єдиного, універсального підходу для всіх лісів, а потребують виважених, індивідуальних рішень, які базуються на результатах наукових досліджень. 
•  Підходи наближеного до природи лісівництва також передбачають зменшення частки лісових культур та використання переважно аборигенних видів дерев під час лісовідновлення та лісорозведення.
  
• Зміна вікової та видової структури лісів в напрямку формування мішаних насаджень, максимально наближених до природних, дозволить підвищити стійкість лісів до негативних факторів.
• Практику наближеного до природи лісівництва доцільно застосовувати передусім у вразливих зонах лісів.
• Для зниження ризиків лісових пожеж для населених пунктів потрібне науково-обгрунтоване управління лісовими горючими матеріалами, що може бути досягнуто через комплекс лісогосподарських заходів. В умовах відсутності достатнього фінансування системи охорони лісів від пожеж, зниження ризиків лісових пожеж можна досягнути через лісогосподарські заходи, застосовуючи підходи наближеного до природи лісівництва.
• Система планування та проведення лісогосподарських (лісокультурних) заходів біля насалених пунктів повинна бути спрямована на зниження ризиків лісових пожеж.
• Поточні виклики перед системою охорони лісів від пожеж, такі як зміни клімату та вплив війни на ліси, вимагають довгострокового, стратегічного планування лісогосподарських заходів в лісах для підвищення стійкості до шкідників, хвороб та пожеж, що можна досягнути завдяки підходам наближеного до природи лісівництва.
• Стосовно проведення поступових рубок у сосняках, то практиками-лісівниками, на основі досвіду, сформовано наступні рекомендації:
  - термін повторюваності між черговими прийомами рубки має бути не більшим ніж 4 роки і визначатись наявностю життєздатного підросту;
  - площа поступових рубок має обмежуватись площею виділу, який відводиться в рубку. У виділах площею до 3 га такі рубки проектувати не доцільно;
  - не варто призначати поступові рубки в перестійних насадженнях, так як вони гірше адаптуються до змін умов існування;
  - не варто проектувати проведення поступових рубок в штучних насадженнях, що вирощувались в перегущеному стані, оскільки найменше втручання в такі насадження призводить до їх розладнання і значного відпаду.
  

     Для досягнення мети, широкого впровадження підходів наближеного до природи лісівництва потрібно:

• Відповідні наукові дослідження, які будуть основою нормативних документів та рекомендацій.
• Адаптація діючих нормативно-правових актів, які дозволять диверсифікувати підходи залежно від умов і типів лісу.
• Поширення досвіду кращих практик застосування підходів наближеного до природи лісівництва під час навчання студентів, підвищення кваліфікації лісівників, тренінгів, коференції, семінарів тощо.

     Програма конференції - sites/default/files/u184/programa_mizhn_konf_ukr_fin_0.pdf

     Збірник тез - sites/default/files/u184/tezy_april_25_kyiv_nubip_1.pdf

Кафедра лісівництва ННІ лісового і
садово-паркового господарства