Гуртківці обговорюють заходи з охорони довкілля

23 квітня 2024 року
факультет землевпорядкування

       19 квітня 2024 року відбулося чергове засідання студентського науково гуртка «Просторовий розвиток та інженерна інфраструктура територій».
      Гуртківці знайомилися і обговорювали Міжнародний день пам'яток і визначних місць, День пам'яток історії та культури, що святкується 18 квітня та День довкілля, який припадає на 20 квітня, а також, Міжнародний день Матері-Землі (День Землі) – 22 квітня. Чудові свята закріплені на державному рівні та актуальні завжди.


      Міжнародний день пам’яток і визначних місць, або День всесвітньої спадщини – відзначається щороку 18 квітня. Свято встановлене для підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.
      Міжнародний день пам'яток і визначних місць відзначається з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), внесеної ще з 18 квітня 1982 року. Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році. За останні роки ІКОМОС визначає тематику заходів на відзначення Міжнародного дня пам'яток та історичних місць: тематичні круглі столи, конференції, колоквіуми та інші акції фокусують увагу громадськості на певних подіях, національних або місцевих особливостей. У всьому світі цього дня організовуються відвідини визначних місць та пам'яток, проводяться конференції та круглі столи, створюють тематичні публікації в пресі.


       В Україні «правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь» врегульовані ЗУ «Про охорону культурної спадщини». За цим законом об'єкти культурної спадщини, які перебувають на території України, охороняються державою. ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено також повноваження Кабінету міністрів України у сфері охорони культурної спадщини. Зокрема, занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток у України та внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; подання у відповідні міжнародні інстанції пропозиції про занесення пам'ятки до Списку всесвітньої спадщини; надання дозволу на переміщення (перенесення) пам'ятки національного значення; затвердження Списку історичних населених місць України та змін, внесених до нього; оголошення комплексів (ансамблів) пам'яток історико-культурними заповідниками державного значення та територій історико-культурними заповідними територіями.


         Нині в Україні нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’яток, із яких 390 – загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси – собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook