Відбулось засідання наукового хабу з теми «Непереносимість лактози: її прояви, діагностика проти гіпердіагностики та зважені зміни дієти»

 Березневе засідання наукового хабу кафедри громадського здоров’я та нутриціології було присвячене доволі актуальній темі – непереносимості лактози.

Харчова непереносимість складає значну частину всіх негативних реакцій на їжу, її поширеність сягає 15%-20% у загальній популяції.
Непереносимість різних продуктів ще більше поширена у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника та при інших функціональних кишковних розладах, до 50%-80% пацієнтів повідомляють про погіршення стану при споживанні певних продуктів. Близько 70% світової популяції страждає саме від непереносимості лактози.

Розставити крапки над І взялися Ірина Табенська – здобувачка першого (бакалаврського) рівня, студентка 2 курсу спеціальності «Громадське здоров’я» та Наталія Любенок – здобувачка другого (магістерського) рівня за освітньою програмою «Нутриціологія». Цікаво, що Наталія додатково підготувала ще й практичний кейс зі свого життєвого досвіду. Допомагали їм розібратись із цією суперечливою темою професор Олег Швець та доцент Альона Альтанова.

Насамперед, важливо диференціювати поняття «харчова алергія» та «харчова непереносимість», знати їх ключові відмінності. Також студенти засвоїли ознаки непереносимості лактози та її визначальні симптоми – діарея, метеоризм та біль у животі. Найчастіше симптоми виникають через 30-60 хвилин після споживання їжі, яка містить лактозу.

Важливою місією наукового хабу кафедри є розвінчування так званих харчових «міфів». Існує принаймні два хибних уявлення щодо непереносимості лактози:

1. переконання в тому, що харчова непереносимість діагностується за допомогою генетичного та інших тестів;
2. думка про те, що при харчовій непереносимості потрібне повне виключення відповідного продукту.

Олег Швець спростував ці хибні уявлення і акцентував увагу на таких важливих висновках:

• непереносимість лактози не має жодних інших проявів крім диспептичних (нудоти, здуття, болю у животі, діареї);
• за відсутності симптомів диспепсії після вживання продуктів із лактозою жодні додаткові тести не можуть встановити діагнозу;
• повне виключення продуктів з лактозою не потрібне, оскільки несе в собі небезпеку зменшення споживання кальцію та пов’язані з цим аліментарний рахіт, зниження мінеральної щільності кісток та ризик їх переломів.

Значна увага під час засідання хабу була приділена питанню діагностики непереносимості лактози. З цією метою завідувач лабораторії кафедри громадського здоров’я та нутриціології Дмитро Савчук зі своєю командою створили навчальний відеофільм про лактозний дихальний водневий тест, де продемонстрували прилад, який є в розпорядженні кафедри і алгоритм роботи з ним.

На застосуванні інших видів діагностики непереносимості лактози, які є так би мовити, методами «другого вибору», зупинилась у своїй доповіді Ірина Табенська, а також вона розповіла про особливості дієти при цьому стані.
Наталія Любенок розповіла про особливості розщеплення лактози в кишечнику людини в нормі і при недостатності лактази – ферменту, який розщеплює лактозу. Також Наталія ознайомила з методами, які дозволяють прибрати лактозу з молока та назвала можливі недоліки безлактозного молока.

Традиційно, під час засідання хабу студенти цікавились не тільки науково-теоретичними, але й багатьма практичними питаннями. Тема діагностики непереносимості лактози особливо зацікавила молодих мам, оскільки, як відомо, їм властива така «слабкість», як гіпердіагностика стану своїх чад. Тому подеколи засідання наукового хабу трохи нагадувало консультаційний процес, який здійснював професор Олег Швець.

Проте таке жваве практикоорієнтоване обговорення наукових тем і є метою кафедри громадського здоров’я та нутриціології, викладачі якої дотримуються простої істини: «Наука без практики є мертвою». Тому у планах хабу – створення навчальних відеосюжетів і запрошення молоді для обговорення нових цікавих дискусійних тем.