Кафедра громадського здоров’я та нутриціології провела науково-практичний вебінар «Як отримати Нобелівську премію?»

На початку квітня на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК для здобувачів ОС «Бакалавр» спеціальності 229 «Громадське здоров’я» та ОС «Магістр» освітньо-наукової програми «Нутриціологія» відбувся науково-практичний вебінар «Як отримати Нобелівську премію?», під час якого викладачі та студенти прослухали і обговорили доповідь Нобелівського лауреата професора Баррі Маршалла. Професор Маршалл розповів, як вони разом із Робіном Уорреном відкрили Helicobacter pylori та довели її роль у виникненні гастриту, пептичної виразки та раку шлунку. Ці науковці буквально «переписали» підручники з посиланням на те, що викликає гастрит і виразку шлунку. 

Анонсуючи виступ Баррі Маршалла, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології Олег Швець звернувся до учасників вебінару зі словами про важливість відкриття Helicobacter pylori для людства та проханням не тільки уважно прослухати цікаву доповідь науковця, але й бути активними – задавати питання, долучатись до обговорення, висловлюватись щодо проблем, які вони бачать пріоритетними у розвитку нутриціології, а найголовніше – спробувати дати власну відповідь на питання «Як отримати Нобелівську премію?»

Виявляється, більшість може помилятись. І наукова спільнота теж, запекло відстоюючи думку про те, що гастрит, виразка і рак шлунку спричинюються стресом, гострою їжею та підвищеною кислотністю. Відкриття Баррі Маршалла брали на кпини, йому наполегливо «не рекомендували» брати участь у наукових конференціях та друкуватись на сторінках наукових видань. Адже загальноприйнятою думкою було те, що жодна бактерія не може жити в шлунку людини, оскільки там виробляється велика кількість кислоти, яка за силою подібна до кислоти, що міститься в автомобільному акумуляторі. Проте наука живе істиною. Нехай через час, можливо, через жертовність тих, хто шукає докази на підтвердження власної гіпотези, істина бере гору.

Для доведення впливу Helicobacter pylori на виникнення захворювання, Баррі Маршаллу довелось випити культуру бактерії, виділену від хворого, і незабаром у нього розвинулися симптоми гастриту. Статті з описом експерименту були опубліковані і стали найбільш цитованими.

Баррі Маршалл розповів, як його дослідження тривало в часі, у пошуках більш спрощених і фінансово доступних методів діагностики і лікування захворювань, спричинених Helicobacter pylori; як він разом із однодумцями долав перешкоди і упередженість з боку стереотипно мислячих науковців і прагматично зацікавлених у своїх статках товаровиробників та представників фармацевтичної промисловості.

Зараз стало відомо, що якщо людина протягом 20-30 років постійно хворіє на хелікобактерну інфекцію, це може призвести до раку шлунку. Це є причиною того, що Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) класифікувало H. pylori як «канцероген класу I», тобто прирівняло до тієї ж категорії небезпеки, що й куріння сигарет для раку легенів. Зважаючи на це, тим цінніше відкриття, зроблене Баррі Маршаллом. Адже те, що добре діагностується – добре лікується.

До обговорення наукової доповіді долучились студенти факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК під модераторством доцента кафедри Альони Альтанової. Учасники вебінару цікавились, зокрема, лікувально-діагностичними аспектами теми доповіді, запитували думку щодо окремих тез Баррі Маршалла професора Олега Швеця, який, до речі, є не тільки Президентом Асоціації дієтологів України, а й Членом Президії Української гастроентерологічної асоціації.

Молоді було запропоновано поділитись власним баченням розвитку української нутриціології та визначити її пріоритетні проблеми. Важливими були й рефлексії учасників вебінару щодо бачення себе як успішного проєкту в цій галузі. Адже нутриціологія – молода наука і практика, а кафедра громадського здоров’я та нутриціології НУБіП – єдина в Україні випускає нутриціологів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів. Тому почути думки та установки тих, хто завтра буде започатковувати нові тренди в цій галузі, було одним із важливих завдань вебінару.
Здобувачка магістерського рівня за освітньою програмою «Нутриціологія» Світлана Величко, яка вже є практикуючим нутриціологом, консультантом та засновницею anti-age школи, провідним спеціалістом українського бренду «Amrita», де за її методикою випущено 12 препаратів, розповіла про власний шлях до здорового харчування, подякувала НУБіП за можливість здобути диплом нутриціолога, за якісно наповнене навчання та поділилась баченням розвитку нутриціології та свого професійного шляху в цій галузі. Світлана наголосила, що для неї важливо показати людям, як йти до своїх особистісних результатів. Натхнення дуже швидко гасне. До результатів обов’язково приведуть щоденні маленькі кроки, дисципліна, а не чарівна пігулка чи квантовий стрибок, після якого людина затухає.

 Магістрантка Ольга Войнікова, пообіцявши додати «ложку дьогтю» в обговорення, зазначила, що не все так райдужно виглядає сьогодні. Випускникам цієї наукової школи доведеться багато працювати з громадами, оскільки рівень їх знань і мотивації щодо здорового способу життя і здорового зарчування бажає бути кращим. Ольга детальніше зупинилась на двох, на її погляд, пріоритетних проблемах нутриціології. Перша – диференціація та захист дипломованого фахівця-нутриціолога від самозванців у професії, які називають себе консультантами зі здорового харчування, ледь прослухавши тижневі курси, та з впевненістю невігласів наполегливо рекомендують свої послуги населенню. Друга проблема – реформа шкільного харчування, а саме, як її сприймають діти, батьки, кухарі, в цілому, суспільство.

Зазначимо, що у витоків національної реформи шкільного харчування та її промоутером і фундатором був і залишається професор Олег Швець. Магістри зазначили, що при їх підготовці дуже важливою є така навчальна дисципліна, як «Законодавство і політика харчування», де здобувачі ознайомлюються з провідними напрямами і проблемами нутриціології, вирішення яких вже вдалось, або тільки планується підняти на найвищий – державний – рівень. Тому до дискусій та обґрунтування своєї думки майбутні нутриціологи «НУБіПівської школи» завжди готові. Чим н е скіли для майбутнього Нобелівського лауреата?
Приємно, що до обговорення долучились магістри-нутриціологи – випускники минулих років. Наприклад, Тетяна зазначила, що вона і зараз часто і з користю для себе долучається до заходів, які проводить кафедра. Наразі вона знайшла свою нішу в професії – консультування молодих мам щодо здорового харчування їх дітей – і з подивом зазначає, скільки потрібно ще закрити «білих плям» у знаннях, щоб ми насправді ростили здорове покоління. Робота приносить радість, оскільки такі знання користуються попитом.

Однією із гострих обговорюваних тем вебінару була заборона трансжирів.

Магістрантка Ольга Зінченко висловила своє ставлення до піднятих тем і зазначила, що проблеми здорового харчування потрібно вирішувати комплексно, враховуючи психологічну складову.

Отже, науково-практичний вебінар «Як отримати Нобелівську премію?» виконав своє призначення – розширив професійні знання, що називається «із перших вуст», сприяв обговоренню сучасних проблем нутриціології, активізував самоусвідомлення в обраній професії. Можливо, майбутні нобелівські лауреати саме так і народжуються.