Вшанували пам’ять видатної постаті, талановитого науковця і педагога професора М.І. Гордієнка

04 квітня 2024 року в ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасний стан, проблеми, перспективи та завдання відтворення лісів в умовах антропоцену» з нагоди 100-річчя від дня народження доктора біологічних наук, професора, академіка Лісівничої академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, фундатора вітчизняної наукової школи лісокультурників Михайла Івановича Гордієнка.

Михайло Іванович ГОРДІЄНКО
1924 – 2009

На початку роботи конференції учасники хвилиною мовчання вшанували пам'ять студентів і випускників Інституту, які загинули на війні, захищаючи Україну від російської агресії. Під час відкриття конференції директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Роман Василишин привітав учасників конференції та побажав їм плідної роботи, підкреслив вагомий внесок проф. М.І. Гордієнка у розвиток лісокультурної справи в Україні.
Начальник науково-дослідної частини НУБіП України Володимир Отченашко у вступному слові привітав учасників конференції від імені ректорату НУБіП України, відзначив актуальність науково-дослідних робіт, що виконуються в ННІ, у контексті того, що на теперішній час близько 3 млн га лісів є ушкодженими внаслідок воєнних дій. Наприкінці свого виступу він побажав учасникам успішної роботи та мирного неба.

Голова товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Юрій Марчук згадав викладачів того часу, коли він був студентом лісогосподарського факультету Української сільськогосподарської академії, наскільки важливими для майбутньої виробничої діяльності були ті знання, які вони давали своїм студентам. Також виступаючий зупинився на основних проблемах, які сьогодні потрібно вирішувати у лісогосподарській галузі.

Організатором і модератором конференції виступила кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій, на якій весь час працював проф. М.І. Гордієнко. Тож завідувач кафедри Андрій Пінчук у своїй доповіді зупинився на автобіографічній довідці та життєвому шляху великого вченого, який був досить непростим. Михайло Іванович Гордієнко народився 4 квітня 1924 р. в м. Києві. У 1941 р. закінчив середню школу, протягом 1941-1943 рр. працював токарем заводу №145 ім. Куйбишева. У 1943-1948 рр. навчався у Київському експлуатаційному технікумі. Під час навчання на лісогосподарському факультеті Київського лісогосподарського інституту (1948-1953 рр.) почав займатися науковою роботою. Протягом 1953-1958 рр. працював начальником пошукової партії проєктного інституту «Укрдіпроміспром», керівником групи відділу технічних пошуків, старшим інженером Головного управління лісового господарства при Раді Міністрів УРСР. З 1958 р. по 1960 р. Михайло Іванович навчався в аспірантурі кафедри лісових культур Української сільськогосподарської академії, а в 1961 р. захистив дисертацію та отримав диплом кандидата сільськогосподарських наук. З цього часу вся його подальша науково-педагогічна діяльність нерозривно була пов’язана з кафедрою лісових культур (нині – кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій). Упродовж 1961-1970 рр. він працював на посаді асистента, а з 1970 р. – доцента кафедри. У 1971 р. захистив докторську дисертацію, і з 1973 р. перейшов на посаду професора кафедри лісових культур Української сільськогосподарської академії. З 1981 р. він розпочав керувати аспірантами. Під його науковим керівництвом було захищено 7 докторських і 26 кандидатських дисертацій. У 1993 р. професора М.І. Гордієнка було обрано дійсним членом Лісівничої академії наук України, а за вагомий внесок у розвиток лісівничої науки та підготовку фахівців вищої кваліфікації у 1998 р. йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Не стало Михайла Івановича 8 червня 2009 р. Він похований на Байковому кладовищі.

За час своєї науково-педагогічної діяльності проф. М.І. Гордієнко опублікував близько 300 наукових праць, зокрема 3 підручники з дисципліни «Лісові культури», 21 наукову монографію, понад 250 наукових статей та рекомендацій. Ним та його учнями закладено у лісових насадженнях близько 7 тисяч пробних площ, створено 1500 га дослідних лісових культур.

Як зазначив Андрій Пінчук, на всіх етапах свого життєвого шляху Михайло Іванович проявляв надзвичайне працелюбство, професіоналізм, людяність, скромність, був взірцевим сім’янином.

 Під час конференції було заслухано доповідь начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства України Ігоря Будзінського на тему «Відтворення лісових екосистем: від наукових засад до раціонального практичного впровадження». На початку свого виступу він подякував за організацію такого важливого заходу, а також відмітив, що навчаючись у свій час на лісогосподарському факультеті Національного аграрного університету готував дипломну роботу під керівництвом професора М.І. Гордієнка. У контексті тематики конференції доповідач зупинився на вагомому внеску Михайла Івановича у справу лісовідновлення і лісорозведення в Україні, на розроблених ним і затверджених у відповідному порядку схемах змішування деревних видів для різних лісорослинних умов, значних площах закладених дослідних лісових культур. Наприкінці доповіді Ігор Леонідович зазначив, що результатами наукових розробок М.І. Гордієнка користується і сучасне покоління лісівників, а його вклад у лісівничу науку ще навіть не повністю оцінений.

 На конференції також було заслухано доповідь директора філії «Лісові репродуктивні ресурси» Руслана Гречаника на тему «Лісові селекційно-насіннєві центри в Україні: передумови створення та особливості організації виробничого процесу». У своїй доповіді він закцентував увагу на роботі селекційно-насіннєвих центрів, етапах та перевагах вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. У доповіді також піднімалися питання відносно розвитку декоративного розсадництва та відновлення постійної лісонасінної бази.

Професор кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Віктор Маурер у своєму виступі розповів про внесок професора М.І. Гордієнка в лісокультурну справу. Також доповідач детально зупинився на особистих якостях Михайла Івановича, на його своєрідних «парадоксах»: не перебуваючи на жодних керівних посадах він мав ваговий вплив на розвиток лісокультурної справи; на дослідних ділянках особисто виконував всю саму тяжку роботу; працюючи з великою кількістю аспірантів і здобувачів ніколи не мав окремого кабінету. Віктор Мельхіорович також відмітив, що Михайло Іванович Гордієнко був патріотом, громадянином, відстоював свої ідеї та прожив достойне життя.

Один із учнів професора М.І. Гордієнка, професор кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Сергій Ковалевський зробив доповідь про наукову школу Михайла Івановича. У своєму виступі він зазначив, що ключовою фігурою наукової школи є її лідер. Лідером може бути видатний, авторитетний вчений, який продукує ідеї або нові напрями дослідження, вчений, який може об'єднати навколо себе однодумців. Саме таким лідером, фундатором наукової школи лісогосподарського та фітомеліоративного напрямку є Гордієнко Михайло Іванович.
Серед учнів Михайла Івановича, які під його керівництвом захищали дисертаційні роботи, є колишні і теперішні працівники ННІ лісового і садово-паркового господарства: Анатолій Гойчук, Василь Рибак, Сергій Ковалевський, Володимир Гриб, Володимир Малюга, Володимир Рябченко, Богдан Новак, Василь Карпенко, Іван Шаблій, Любов Рафальська, Сергій Дударець, Людмила Решетник, Ярослав Фучило, Ігор Харчук, Микола Радчук. В інших закладах вищої освіти працюють Світлана Матковська та Олександр Кичилюк. Під його керівництвом дисертаційні роботи також захищали і лісівники-виробничники: Григорій Леонтяк, Анатолій Бондар, Володимир Шлапак, Михайло Головецький, Микола Кочерга, Василь Кузьович, Микола М’ясоїд, Ярослав Макарчук, Олександр Олексійченко, Леонід Прокоп’юк, Едуард Савицький, Василь Харьков, Володимир Шлапак.

Професор Сергій Ковалевський відмітив, що мінімальним циклом існування наукової школи є три покоління: засновник школи; послідовники; учні послідовників. Станом на сьогодні послідовники школи професора М.І. Гордієнка підготували одного доктора наук, 43 кандидати наук та 8 докторів філософії. Тож наукова школа продовжує своє існування.
Своїми спогадами про видатну постать і талановитого педагога професора М.І. Гордієнка поділилися його учні та учасники конференції. Зокрема, професор кафедри лісівництва Анатолій Гойчук пригадав початок своєї наукової співпраці з Вчителем, його наполегливість у відстоюванні своїх наукових ідей та думок, ерудованість, толерантність та виваженість у спілкуванні. Професор кафедри лісівництва Володимир Гриб навів спогади про виїзди на польові дослідження, надзвичайну працелюбність та невтомну енергію свого керівника.

Завідувач кафедри лісового господарства Уманського національного університету садівництва, професор Володимир Шлапак, який також є учнем професора Гордієнка, у своїй науковій доповіді закцентував увагу на технологічних особливостях лісорозведення на Чигиринських пісках. У розробці технології заліснення такого складного об’єкту безпосередню участь приймав і М.І. Гордієнко, завдяки науковим рекомендаціям якого вдалося створити стійкі соснові насадження на піщаних землях.
Професор кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Володимир Малюга з нагоди 100-річчя від дня народження свого наукового керівника висловив свої привітання у віршованій формі.

Професор Анатолій Бондар, який тривалий час очолював Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, у своєму виступі зупинився на розвитку лісокультурної справи на Вінниччині. Він детально розповів як співпраця з професором М.І. Гордієнком допомогла створити високопродуктивні та біологічно стійкі насадження дуба звичайного. Виступаючий відмітив, що про свого наукового керівника у нього залишилися найприємніші спогади, як про потужну, неординарну та толерантну особистість.

 Після завершення конференції її учасники на знак великої шани та поваги до свого Вчителя, поклали квіти на могилі професора Михайла Івановича Гордієнка на Байковому кладовищі.

Андрій Пінчук,
завідувач кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій
Сергій Дударець
доцент кафедри