Весна приносить надії… на хороших майбутніх вступників!

     Першими нас зустрічали старшокласники Тарасівського ліцею - діти розумні, активні, допитливі. Вже ця зустріч дала нам зрозуміти, що поїздка буде плідною, адже учні ставили багато запитань, цікавилися спеціальностями і навіть запитували, чи можна залишитися в університеті працювати після закінчення навчання. І це красномовно говорило про те, яке яскраве враження на випускників справила інформація про університет.

    Ми робили фото, вільно спілкувалися у невимушеній атмосфері і створили групу в телеграмі, до якої всі охоче доєдналися. А керівництву ліцею ми запропонували укласти договір про співпрацю наших навчальних закладів, що знайшло позитивний відгук у господарів .

      Наступним нас зустрів Калинівський ліцей. Пролунала повітряна тривога. Спершу з’явилися думки, що зустріч відбудеться у скороченому форматі, без демонстрації фільмів і слайдів про університет, але, на щастя, за 9 хвилин пролунав відбій, і ми в теплому дружньому товаристві розпочали зустріч у приміщенні актової зали. Напруга від повітряної тривоги розсіялася, тривала жвава бесіда, в ході якої учні уважно слухали інформацію та ставили запитання. В очах одинадцятикласників читався живий інтерес до нашого вишу, тож ми вирішили продовжити спілкування вже на дні відкритих дверей у НУБіП України 4 квітня, де вони зможуть ще ближче познайомитися зі спеціальностями та викладачами -  справжніми професіоналами своєї справи.

  

       Надвечір ми повернулися до нашого авто та вирушили до Києва. Нас переповнювали враження, тому ми всю дорогу обговорювали деталі зустрічей. Якщо ми, дорослі люди, відчули такі потужні емоції, то переконаний, що і одинадцятикласникам ці зустрічі додали яскравих фарб і принесли радісні відчуття. Ми ж із Наталією Миколаївною черговий раз переконалися, що наша робота насправді потрібна.