Юрій Луценко: Я за те, щоб країна була різною, але Україною!

 

Представляючи гостя колективу університету, ректор Станіслав Ніколаєнко зазначив, що з Юрієм Віталійовичем ми співпрацюємо давно. Він неодноразово протягував руку допомоги. Так, саме Юрій Луценко підтримав університет у питанні зняття обмежень по заробітній платі, а за два тижні – вирішити питання наукових пенсій і податку за землю. Маємо надію, що допоможе і у відновленні третього корпусу, на будмайданчику якого він побував за годину до зустрічі.

 

Юрій Луценко насамперед зазначив, що розмова з колективом НУБіП дуже важлива. Адже однією з найбільш великих проблем української політики є те, що з людьми ніхто не розмовляє. Політик розповів про шлях від студента Львівської політехніки, де, за його словами, він отримав ін’єкцію патріотизму та затятості, до керівника найбільшої фракції в парламенті.

 

 

 

Торкаючись питання президентських виборів, Юрій Віталійович зазначив: альтернативи Петру Порошенку не було! Насамперед тому, що він символізував початок чогось нового. На жаль, Україна і досі живе в «бараці СРСР». І найбільшим надбанням Майдану політик вважає можливість вийти з того бараку. Українці захотіли нової домівки. Зараз же ми безхатченки, а ситуацію в країні найповніше характеризує слово відчай. 

 

До внутрішніх проблем додалася ще й зовнішня російська агресія. Її причина, вважає Юрій Віталійович, в тому, що сусідня вільна, європейська Україна, яка житиме в достатку, - це кінець Російської імперії в її сьогоднішньому вигляді. 

 

Та, як би не було, вже сьогодні маємо багато позитивних змін. Так, і цей український парламент не ідеальний, багато народних депутатів і досі представляють інтереси олігархів. Але, разом з тим, вони голосують і проти Коломойського, і проти Фірташа. Адже вперше парламентарі зважають на думку простих людей. Звісно, біда, що поки що не прийнято жодного закону на підтримку виробника, в тому числі аграрного. 

 

 

На запитання про зміни в пенсійному забезпеченні, зокрема, працюючих науковців, Юрій Луценко відповів: буквально напередодні депутати його фракції підготували закон, який передбачає виведення науковців з цієї загальної системи. Але проблема навіть не в цьому. Економічна ситуація в країні залишається надскладною. 20 % промислових потужностей - під окупацією, населення масово зняло депозити, комерційні банки не повернули позики НБУ. Де брати гроші? Мусимо позичати. У кого? Там, де найменші відсотки - в МВФ. Але вони вимагають гарантій їх повернення. Україна має показати конкретні реформи, які дозволять вивести країну з кризи і повернути позики. Так, населення не може платити за дорогий газ. Оплата має становити 20% від заробітної плати, решта дотуватиметься. Тут виникає інше питання: норми використання. Його коригуватимуть в парламенті. Ще одне – дірка в пенсійному фонді. І тут ми продемонстрували, що будемо її скорочувати. Як прожити за цю пенсію? Політик чесно зізнався, що відповіді на це питання у нього немає. 

 

Тому нині ми повинні боротися не за дешевий газ, а за достойні зарплати і пенсії. І тут вся надія на українського виробника, в першу чергу аграрного. Адже сьогодні інвестори цікавляться насамперед агропромисловим комплексом. 

 

Така відверта і щира розмова не могла нікого в аудиторії залишити байдужим. Тож запитання не змусили себе чекати. Завідувач кафедри Анатолій Безпаленко поцікавився, чому закон про пенсії не заветував Президент України. Юрій Віталійович зізнався, що особисто він теж голосував за ці реформи. Тому що іншого виходу немає. Але науковців справді потрібно захистити.

 

Так, українська економіка в олігархічному стані далі функціонувати не може. Саме тому парламент підняв ренту на газ, нафту, причому фактично в рази. Це додаткові мільярди до бюджету.

 

Професор Василь Горьовий висловив занепокоєння ситуацією в зоні АТО та запитав, що ж далі? Юрій Луценко зазначив, що українська армія не може дозволити собі вести вуличні бої, бо це призведе до величезних втрат. Тому Україна відділяє цю територію кордоном та розпочинає її економічну блокаду. Політик відверто зізнався: так ми заморожуємо конфлікт. Робиться це тому, що єдина альтернатива - це війна і втрати. Тут постає інша проблема – російська влада перемагає у війні інформаційній. І нам всім треба стиснути зуби та зрозуміти, що це надовго. Тому українці мають навчитися думати не лише про війну. Нам доведеться змінювати країну - і при цьому воювати. Юрій Віталійович висловив глибоке переконання: український народ переможе, бо ми більш вмотивовані і захищаємо свою землю.

Ректор Станіслав Ніколаєнко висловив свою стурбованість легкістю управління освітою, яка декларується. Він зазначив: систему, коли випускники коледжів вступають на другий курс університету, необхідно зберегти, адже це дає величезну економію бюджетних коштів. На що керівник президентської фракції висловив незаперечну підтримку в цьому.

 

Ще одним питанням, яке озвучив ректор від імені всього колективу, було: чи не забагато в уряді іноземців? Політик зазначив, що до міністерств запрошені люди, які принесли досвід роботи з інших країн та мають власну історію успіху. Але особиста точка зору Юрія Віталійовича – працювати вони мають на посадах заступників або радників міністра. 

 

 

Професор Сидір Кіраль поцікавився, чи випускатимуть під заставу і далі фігурантів одіозних розслідувань. Юрій Луценко відповів: фракція розробила законопроект, що до хабарників і розкрадачів державного майна у великих розмірах застава не застосовуватиметься. 

 

Сидір Кіраль задав і наболіле для українців питання боротьби з фармацевтичним геноцидом. Політик погодився, що ця проблема дуже актуальна і вже прийнято закон, який передбачає залучення до постачання ліків ЮНІСЕФ. Але залишається ще кілька фірм, які практично монополізували ринок, тож це лише перший крок. 

 

Окремо гість зупинився на тому, що українська ідентичність – єдина умова збереження Української держави. Саме культура формує націю, а нація – державу. Але Україна не повинна бути однокольоровою. Я за те, щоб країна була різною, але Україною! – сказав Юрій Луценко. І починати треба зі школи, мультфільмів для малечі, освіти в цілому, історичних фільмів. Бо нове покоління виховується очима.

 

Що стосується взагалі ситуації в державі, то він нагадав істину, що зорі світять найкраще у найтемнішу пору доби. Наш народ не можна примусити жити так, як він того не хоче. Бо українці – це вільні люди. І найперша цінність для них – сім’я. Тому жодної форми управління, крім демократичної, наш народ не сприйме.