Сторінки історії університету: як готувалися наймити до робфаків (мова оригіналу)

      Останні директиви про притягнення до ВИШ’ів наймитів могли б залишитися платонічним побажанням через непідготовленість наймитів.
     Треба було якось забезпечити здійснення цієї директиви. Нарком-освіта, зважаючи на малу підготовку наймитів, цього року утворила курси підготовки наймитів до робфаків.
     Такі курси були утворені при сільськогосподарських інститутах: Київському, Харківському, Одеському.
     Київським робітникам та селянам варто ознайомитись з роботою київських наймитських курсів. Курси були трьохмісячні, вони тривали з 10-го червня до 5-го вересня 1928 р.

     На курси прибуло за командируваннями ВУК’у спілки СГЛР — 54 чоловіка. Наркомосвіта запропонувала 18 підготовити до РПШ, а 36 — до робфаків. Курси мали працювати за програмою для вступу на робфак.
   Вивчаючи наймитів, що їх було надіслано на курси, впадав у очі великий відсоток профробітників: голів, секретарів робіткомів, членів райсекретаріятів, то-що. Зрозуміло, що ці товариші були вже цілком підготовлені до робфаків. Кілька товаришів було навіть таких, що, дізнавшись про обсяг програми курсів, не побажали на них вчитися. І в той же час було щось з 20 чоловіка, що тільки-но закінчили лікнеп. Довелося через те збільшити трохи програму й розподілити всіх слухачів на 2 групи — сильнішу та слабшу, розмежувавши метод і темп навчання по групах.

    Навчання, що тривало 36 тижневих годин, розподілялося так: 14 год. укр. мова, и 14 год. математика та 8 год. суспільствознавство. Суспільствознавство мало охопити ознайомлення з конституцією, ста-тутом партії, структурою профспілок та елементами історії революції.
     Але через те, що при вступі до РПШ вимагають знайомства з історією партії, на курсах було запроваджено 8 додаткових годин для ознайомлення з головними етапами історії ВКП(б). Літом під час ремонтно-оздоровчої кампанії особливо було важко дістати гарних педагогів. До цього треба мати на увазі ще й зменшені норми оплати проти звичайних робфаківських норм. Все ж таки курси були забезпечені гарними навчателями, що ретельно й з любов’ю взялися до справи. У процесі роботи довелося тільки раз замінити викладача з суспільствознавства, бо він поїхав у відпочинок.

     Усі слухачі одержували під час перебування на курсах стипендію в 24 крб. місячно. Сільсько-Господарський Інститут забезпечив їх бурсою. Ввесь колектив продуктивно працював усе літо над «гранітом науки».
     Треба підкреслити увагу приділену курсам з боку Київської Окрфілії спілки СГЛР і профкому КСГІ, а також відсутність будь-якої уваги з боку инших окрфілій.
    У результаті курси передали до робфаків України 38 чоловіка і до РПШ — 16. До робфаку КСГІ — 21, КПІ — 3, Кам.-Подільс. С. Г. І. — 3, Ніж. ІНО — 3, Київ. ІНО — 1, Шост. Індуст. — 2, ХТІ — 1, ХМІ — 1, КМІ — 1, Одес. Політ. — 1, Одес. С. Г. І. — 1.
    Серед слухачів було партійців 16, комсомольців — 30, позапарт. — 8, жінок — 6.
    Варто звернути увагу на таку неув’язку: для вступу до РПШ деякі окрфілії на курси надіслали комсомольців, яких до РПШ не могли прийняти, бо вони ще не були передані до партії.

     Взагалі з пройденої роботи курсів можна зробити такі висновки: кур-си є реальний спосіб підготовити наймита до робфаку, а потім і до ВИШ’у. Треба надалі термін курсів збільшити до 5 місяців; збільшити асиг-нування на наймитські курси, зокрема на оплату педперсоналу; на курси відряджати більше наймичок та надсилати на ці курси звичай-них наймитів, а не професійн. функціонерів, і одноманітніших що-до підготовки.

     Збільшити увагу всіх профорганізацій до наймитських курсів, при-тягнути їх моральну та матеріяльну підтримку. Через такі курси надалі підготовлювати тільки до робфаків, а до РПШ готовити за иншою програмою.

Г. Герасун.
--------------------
Записки Київського Сільсько-Господарського Інституту. Том IV. Рік 1929. – Київ. – С. 267-268.

Лановюк Людмила,
директор музею історії університету