Засідання гуртка «Внутрішні хвороби тварин» присвячене загальній профілактиці внутрішніх незаразних захворювань тварин

23 лютого 2024 року

У сучасних умовах розвитку тваринництва, велике значення в попередженні внутрішньої незаразної патології має загальна профілактика. Як важлива частина організаційно господарських і ветеринарно-санітарних заходів, вона полягає в систематичній перевірці стану здоров'я тварин, годівлі і умов їх утримання, контролі будівництва тваринницьких об'єктів. 

Зустріч із студентами – гуртківцями була присвячена Загальній профілактиці внутрішніх незаразних захворювань тварин (диспансеризації).
 
Загальна профілактика внутрішніх незаразних захворювань тварин передбачає застосування таких заходів: 
1. Виключення або зменшення до мінімуму впливу на організм тварин стресових факторів. Для цього необхідно організувати моціон, зменшити шуми працюючих механізмів, виключити скупченість, використовувати різноманітну годівлю з обов'язковим включенням в раціон тварин грубих і соковитих кормів, попереджувати різкі коливання основних параметрів мікроклімату. 
2. Завозити в господарства з неповним циклом виробництва з госпо-дарств-репродукторів тільки здоровий, з високою природною резистентністю молодняк, ретельно підбираючи господарства-репродуктори і тварин для вирощування і відгодівлі. 
3. При годівлі молодняку запобігати різкому переходу з раціонів, що використовуються в господарствах - репродукторах, до відгодівельних раціонів господарств різних форм власності. 
4. Правильно формувати групи тварин за віком, статтю, масою тіла, розвитком, не допускати частих перегрупувань їх. 
5. Виконувати всі правила транспортування тварин, особливо молодняку, з господарств-репродукторів в інші господарства. Для профілактики транспортного стресу тварин, перед завантаженням у транспортний засіб, обробляють протистресовими лікарськими речовинами (транквілізатори, глюкоза, вітаміни). 
6. Створювати оптимальні зоогігієнічні умови годівлі та утримання тварин. Профілактика хвороб тварин, особливо незаразних, включає загальні оздоровчі заходи, контроль за умовами утримання і годівлі тварин, періодичну диспансеризацію високопродуктивних тварин і маточного поголів'я, плідників та молодняку, застосування біологічно активних речовин, що підвищують резистентність організму. У ветеринарній практиці здійснюють це за допомогою різних методів терапії і прогресивної системи ветеринарної роботи - диспансеризації. 
Диспансеризація - система планових діагностичних, лікувальних, профілактичних та організаційно-господарських заходів, які направлені на своєчасне виявлення субклінічних та клінічних форм захворювань тварин, а також терапію та їх профілактику. За допомогою диспансеризації вивчають позитивний або негативний вплив факторів зовнішнього середовища на організм тварин. 
Планування диспансеризації. В адміністративному районі диспансеризацію тварин організовує і контролює головний лікар ветеринарної медицини району. В господарствах її здійснюють в плановому порядку ветеринарні спеціалісти господарств і установ державної ветеринарної мережі за участю зооінженерів, завідуючих фермами, бригадирів та керівників господарств. Диспансеризація планується і здійснюється в найбільш відповідальні та напружені періоди року і біологічного циклу. Диспансерне дослідження тварин проводять не менше двох разів на рік (весною - перед переведенням тварин на пасовищне утримання і восени - перед переведенням їх на стійлове утримання), в промислових комплексах - один раз на квартал. Зокрема, осіння диспансеризація дає уяву про стан здоров'я стада при переведенні його на стійлове утримання; зимова - дозволяє своєчасно виявити субклінічні та клінічні форми захворювань, встановити рівень обміну речовин; весняна - найбільш повно оцінити стан тварин після зимового утримання. Крім основної диспансеризації, вибірково проводять проміжну диспансеризацію на визначеній (еталонній) групі тварин. 
Гуртківці опанували методику проведення диспансеризації яка включає клінічне дослідження поголів'я тварин в господарстві з використанням, як загальних, так і спеціальних методів дослідження; вивчили типи і рівні годівлі, якість кормів, можливі умов утримання та експлуатації тварин, проведення лікувальних заходів. Засвоїли її три етапи: діагностичний, терапевтичний і профілактичний. Також засвоїли важливість проведення диспансеризиції, оскільки вона проводиться з метою збереження здоров'я тварин, підвищення їх продуктивності і створення міцних резистентних і високопродуктивних стад. 
Керівник наукового гуртка "Внутрішні хвороби тварин" Тетяна Палюх 
 
Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook