Антарктика вітає студентів НУБіП

  Надзвичайно цікаво розпочалися гостьові лекції у 2-му весняному семестрі для здобувачів усіх рівнів вищої освіти за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура» ‒ вітанням у новому семестрі з Антарктики.

  Зустріч із успішним фахівцем рибної галузі, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником, провідним науковим співробітником відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України (ІРГ НААН) Олександром ДІДЕНКОМ, надала студентам, молодим дослідникам та викладачам можливість дізнатися про його цікавий професійний шлях, досягнення та досвід. Це розвиває софт-скіли та мотивує здобувачів у розширенні своєї кар'єри.

  Олександр розповів, що у рамках участі України в діяльності Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) та двосторонньої співпраці з Намібією виконує функції міжнародного наукового спостерігача на промислі антарктичного іклача в водах Антарктики на борту судна, яке працює під прапором Намібії.

  Доповідач відзначив, що Антарктика вражає своєю природною красою. Цей континент представляє собою унікальний світ, який захоплює природною величчю і чистотою. Антарктика вкрита одним із найбільших льодових шарів у світі, що в середньому досягає товщини кількох кілометрів. Льодовий пейзаж формує неймовірні гори, айсберги, які можуть мати різноманітні форми і відтінки блакиті. Антарктика є неймовірним місцем, де природа збереглася в своєму прадавньому стані, і її краса та таємниця приваблюють дослідників з усього світу.

  Було наголошено, що промисел іклача – трудомісткий і небезпечний. І основна зона цього промислу саме море Росса. Іклачі (Dissostichus) є найвідомішими рибами Антарктики, велетенські риби, які живуть на великих глибинах і відносяться до родини нототенієвих. У приполярній області зустрічаються – іклач патагонський (Dissostichus eleginoides) та антарктичний (Dissostichus mawsoni). У віці до одного року іклач живе в пелагіалі, лише після цього опускається на великі глибини. Наразі лов іклача є дуже вигідним промислом, через їхнє дуже дороге м’ясо. Жирність м'яса цих риб складає до 30% в зв'язку з постійним проживанням в холодній воді (за що іклач і отримав прізвисько «масляна риба», під яким ми часто бачимо його на прилавках). Як і будь-яка морська риба, іклач містить досить велику кількість йоду, жиророзчинних вітамінів B₁, B₂, кальцію, поліненасичених жирних кислот (Омега-3). Вартість іклача може перевищувати 3000 доларів за тонну, блюдо з іклача в престижному азіатському ресторані коштує близько 200 доларів. Основні споживачі іклача серед азіатських країн – Корея і Японія, в Європі – Німеччина, в Північній Америці – США.

  Олександр Діденко акцентував увагу на тому, що науково-промисловий лов виконують на борту риболовного судна «Helena Ndume» (Намібія) у статистичних підрайонах ФАО 88.1 та 88.2. Екіпаж рибловного судна складається з 32 чоловік. Старші офіцери представлені іспанцями, а матроси є з різних країн, таких як Уругвай, Намібія, Індонезія та Перу.

  На цьому промислі будь-яке судно, незалежно від прапора країни, може працювати тільки при обов'язковій умові – знаходженні на борту міжнародного наукового спостерігача. Участь спостерігача від України у наукових спостереженнях на судні, яке ходить під державним прапором Намібії, відбувається вперше за останні 15 років. Головним обов'язком міжнародного наукового спостерігача на борту риболовного судна – спостереження, а також подання звітів до Секретаріату ККАМЛР про промислову діяльність судна у зоні дії ККАМЛР, з урахуванням цілей та принципів Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики.

  Окрім цього, в лекції було наголошено, що наукові спостерігачі, працюючи на рибальських суднах у зоні ККАМЛР, виконують ряд завдань. Основні з них включають взяття проб із уловів для визначення біологічних характеристик цільових видів риб, реєстрацію біологічних даних за видами в уловах, реєстрацію прилову та його кількості за видами, а також мічення риб. Це дозволяє відстежувати міграції, визначати розмірно-вікову структуру популяцій риб та інші параметри, на основі яких формуються наукові прогнози щодо промислу цих видів у наступні роки. Робота міжнародного наукового спостерігача на борту судна проводиться у партнерстві з національним науковим спостерігачем, який на даному судні представляє Намібію.

  У додаток до цього, під час лекції були висвітлені основні аспекти промислу іклача. Особлива увага була приділена кейс-методу лову, який полягає в використанні великих донних ярусів з безліччю гачків із наживкою, які опускаються на дно моря. Цей метод, який включає в себе використання донних ярусів для масштабного промислового вилову іклача є ефективним інструментом в рибальстві. Під час лекції здобувачам були представлені технічні та стратегічні аспекти цього методу, включаючи оптимізацію розташування донних ярусів, вибір наживки та ефективне управління процесом вилову. Також була висвітлена важливість раціонального використання цього методу для збереження рибних ресурсів та сталого розвитку рибальства.

  Промисел у сезоні 2023-2024 років у риболовному районі моря Росса відбувався в умовах несприятливої погоди та складної льодової обстановки. Ці умови ускладнювали доступ судна до промислових ділянок та постановку знарядь лову.

  Промисловий лов антарктичного іклача в морі Росса здійснювався на глибинах 800‒1600 метрів. Найбільший іклач, спійманий протягом цього періоду, мав довжину 188 см. Вага цього екземпляра також вразила – 84 кг.

  Доповідач розповів про обробку риби на судні та заморозку іклача в морозильних камерах. Цей процес відіграє важливу роль у збереженні якості та свіжості іклача. За допомогою спеціальних пакетів, які пропускають кисень, забезпечується оптимальне середовище для зберігання риби, що допомагає зберегти її смакові та естетичні якості при заморозці. Цей підхід є ефективним методом в екстремальних умовах, таких як антарктичний регіон.

  Основними об'єктами прилову у цьому промисловому районі були макруруси та скати. Іноді на гачок потрапляли скати, які були помічені жовтими мітками у попередні сезони. На деяких екземплярах макрурусів спостерігали паразитичні копеподи, які прикріплювалися до шкіри, зябер та інших частин тіла риб. Це може в подальшому спричинити різні проблеми для риб, такі як подразнення шкіри та втрата маси.

  Поширеними мешканцями вод Антарктики є бокоплави. Вони представляють собою групу морських безхребетних, які мають велику різноманітність видів. Ці організми є важливою ланкою в екосистемі Антарктики, виконуючи роль у трофічних ланцюгах та підтримуючи баланс природного середовища.

  Часто зустрічалися незвичайні та унікальні види риб, які адаптувалися до екстремальних умов цього регіону. Ці риби розвинули ряд особливостей, які дозволяють їм виживати в холодних водах Антарктики. Однією з них є глибинна білокрівка (Chionobathyscus dewitti) – представник родини білокрівкові (Channichthyidae). За рахунок безбарвної крові вона виглядає так, ніби дійсно зроблена з льоду. Її м’ясо надзвичайно смачне, завдяки цьому, а також тому, що її не так вже й легко добути, крижана риба віднесена до категорії «преміум». «Білокровна» риба живе в екологічно чистих водах, а тому її м’ясо вважається таким, що не містить шкідливих речовин, а значить не тільки смачне, але і дуже корисне.

  Дорогою до промислу та додому з Антарктики зустрічаються пінгвіни та морські тюлені, які створюють неймовірну картину життя в цьому холодному та красивому регіоні. Їхня присутність додає унікальності кожному моменту, надаючи можливість насолоджуватися природною красою та взаємодіяти з цими чудовими мешканцями антарктичного світу. Спостереження за пінгвінами та тюленями залишає незабутні враження, наповнюючи серце радістю та захопленням.

  Гостьова лекція пройшла у формі активної та захопливої дискусії, в ході якої всі присутні активно задавали різноманітні питання та отримували компетентні відповіді. Лекцію супроводжувала цікава та інформативна мультимедійна презентація та відео, яку вела завідувачка кафедри гідробіології та іхтіології, гарант ОПП «Водні біоресурси та аквакультура» Наталія Рудик-Леуська.Ця лекція сприяла розвитку ряду фахових компетенцій, які необхідні для майбутньої професійної діяльності за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура».

  Лекція викликала позитивний відгук від аудиторії. Захоплюючий та інформативний виступ стає джерелом натхнення та мотивації для подальшого розвитку спеціальності. Висловлюємо щиру вдячність Олександру ДІДЕНКУ від колективу кафедри гідробіології та іхтіології, здобувачів факультету тваринництва та водних біоресурсів за неймовірно-захоплюючу лекцію.

  Доповідач наголосив, що готовий допомогти та обговорювати різні аспекти щодо спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура». Також побажав переможного миру та розвитку Україні!