13 січня 2024 року
Після завершення першого семестру 2023-2024 навчального року нині підбиваємо підсумки, аналізуємо свою роботу. І тут хочеться ще раз відзначити правильність рішення керівництва НУБІП України про максимальне використання очної форми навчання. Особливо це стосується гуманітарно-педагогічного факультету, адже студентство аналогічних спеціальностей інших київських вишів навчалося дистанційно. Нашим же студентам пощастило: під керівництвом викладачів вони змогли повною мірою, наскільки це було можливо в нашій складній ситуації воєнного стану, скористатися перевагами очного навчання.
Так, кафедра культурології пропонувала знайомство з культурною спадщиною України, з визначними культурно-науковими центрами нашої держави. Одним з прикладів було відвідання Національного музею літератури України студентами-першокурсниками – майбутніми журналістами.
Своїми враженнями поділився студент 1 курсу спеціальності «журналістика» Дмитро Земляной:
"З ініціативи Ярини Василівни Пузиренко, доцентки кафедри культурології, журналісти-першокурсники мали змогу побувати на Міжнародній науково-практичній конференції на тему «Сучасна українська література у світовому контексті», що проводилась у Національному музеї літератури України. Програмою були передбачені виступи визначних діячів з України, Естонії, Болгарії, Франції, Бельгії, Італії та Сакартвели, наприклад, Миколи Жулинського, Шомана Крістофа, Яни Кривобок, Олени О’Лір, Ніни Наскідашвілі та інших.
Одним з найперших виступав Микола Жулинський, академік НАН України та директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, який згадував про свою зустріч з дружиною легендарного поета, перекладача, літературознавця Михайла Драй-Хмари, який організовував літературні вечори на своїй веранді, що й досі знаходиться на вулиці Садовій.
Студентам-журналістам було надзвичайно цікаво слухати промовця не тільки через його чудові ораторські здібності, а й тому, що згадуваний ним поет безпосередньо пов’язаний з нашою альма-матер. З 1928 року по 1931 рік Михайло Драй-Хмара очолював кафедру українознавства у Київському сільськогосподарському інституті – попереднику Національного університету біоресурсів і природокористування України. Отже, від Ніни Петрівни – дружини поета доповідач дізнався про подробиці жорстокого слідства сфабрикованої справи, заведеної проти патріотично налаштованого перекладача, а саме про шантажування родини та фізичне насилля слідчого над жінкою та дитиною. Згодом сім’я виїхала з квартири, і там поселився безжальний тиран у радянській поліцейській формі. Також вона показала архів листів за 1935-38 рр. від чоловіка із заслання, де він скаржився на жорстоке поводження з ним та непридатні для життя умови. На вищезгаданій веранді поет з Максимом Рильським, Павлом Филиповичем, Юрієм Кленом та Миколою Зеровим створювали твори, завдяки яким хотіли прищепити європейські цінності українському народові. Микола Жулинський наголосив на тому, що з 259 до 1932 року через репресії залишилось лише 39 письменників. На жаль, до списку «неблагонадійних» увійшла і більшість представників «грона п’ятірного» - групи талановитих неокласиків на чолі з Михайлом Драй-Хмарою. Також академік НАН України у своїй доповіді зосередився на українській діаспорі, яка активно діяла у багатьох країнах світу. Завдяки їхній клопіткій праці в Європі активно перекладали праці українських письменників, створювали українські журнали, ставили україномовні п’єси в театрах, виконували твори українських композиторів, відкривали виставки українських митців, якими захоплювалась усі західні країни.
Отже, вступ до Європи краще розцінювати як повернення, бо Україну було насильно відірвано від неї та з неймовірною жорстокістю ув’язнено в тюрмі народів. Після колосальних втрат український дух все ж продовжував жити та розвиватись з допомогою справжніх патріотів України. Зараз же ми маємо неосяжну кількість митців, які безупинно творять майбутнє під захистом наших мужніх воїнів, не забуваючи уроків недалекого минулого.
Конференція була чудовим шансом, щоб зрозуміти історію розвитку нашої літератури та розвіяти стереотип щодо неповноцінності української культури у світовому контексті. Висловлюємо окрему подяку організаторам цієї зустрічі у Національному музеї літератури України та Сидоренко Тамарі Василівні, заступниці директора Національного музею літератури України, яка запросила нас на цю важливу подію."
Дмитро Земляной, студент 1 курсу
спеціальності «журналістика»
гуманітарно-педагогічного факультету
(керівниця – Ярина Пузиренко, доцентка кафедри культурології)
фото – Ярини Пузиренко та Артема Чорного,
студента 1 курсу спеціальності «журналістика»