Перекладацька практика – шлях до професійного росту філолога-перекладача: науково-методичний семінар на кафедрі романо-германських мов і перекладу

 Для викладачів кафедри романо-германських мов і перекладу, студентів бакалаврату та магістрантів гуманітарно-педагогічного факультету кінець навчального року ознаменувався низкою міжнародних конференцій, науково-методичних заходів, завдяки яким учасники мали змогу обмінятися набутим практичним досвідом із питань міжкультурної комунікації, сучасних підходів до навчання іноземної мови, підготовки та складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови.

Доброю нагодою для обговорення науково-прикладних аспектів перекладу став науково-методичний семінар з міжнародною участю «Перекладацька практика – шлях до професійного росту філолога-перекладача», проведений  10 червня 2021 року кафедрою романо-германських мов і перекладу гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.

Учасники семінару – понад 80 науковців, перекладачів, викладачів та студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського національного лінгвістичного університету, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,  студентів закладів вищої освіти.  Географія доповідачів: Україна – Австралія – США.

Програма науково-методичного заходу охопила мовно-літературний, полікультурний, методичний,  етичний аспекти перекладу.

Відкрила захід і виступила з вітальним словом від керівництва гуманітарно-педагогічного факультету заступник декана факультету доктор філологічних наук Світлана Василівна Харченко. Світлана Василівна, побажавши учасникам плідної праці і жвавих дискусій,  окреслила  головні проблемні моменти  перекладу в епоху глобалізації. У контексті динамічного розвитку науки і техніки, використання програмних алгоритмів у сфері професійного перекладу  постає питання: чи потрібен перекладач у сучасному світі? На переконання доповідачки,  програми для   автоматизованого перекладу, контролю його якості не можуть виконувати всю роботу замість перекладача.  Останнє слово  завжди за перекладачем, який володіє мовним чуттям, відчуває нюанси, відтінки слова.

До вітального слова долучилася Марія Іванівна Личук, доктор філологічних наук завідувач  кафедри романо-германських мов і перекладу гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України і спрезентувала доповідь «Професіограма сучасного перекладача». Як слушно зауважила Марія Іванівна, професія перекладача – вічна, оскільки пов’язана з  комунікацією. Перелік галузей перекладу, що потребують висококласних фахівців, постійно розширюються, зокрема нині це військова сфера, ринок надання соціальних послуг. Сучасний перекладач повинен знати рідну мову, відточувати ораторське мовлення, володіти на високому рівні кількома іноземними мовами, бути цілеспрямованим. Студентам, що здобувають цей фах, потрібно шукати свою нішу, бути амбітними, пробувати себе в науковій діяльності. 

Потім слово було надану Миколі Мовчану, голові Української асоціації Західної Австралії, голові Парафіяльної ради Української православної церкви святого Миколая та української православної громади Західної Австралії, адміністраторові Школи української мови і культури імені Тараса Шевченка. У доповіді, виголошеній англійською мовою «Ukrainian Art Songs – Mykola Lysenko (including English translations by Mykola Mowchan)»,  автор ознайомив присутніх із творчою спадщиною українського композитора Миколи Лисенка, зазначивши, що його музиці притаманна органічна єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність.

Доповідач представив зразки власних перекладів англійською мовою музичних творів Миколи Лисенка: «Княжна» (з прологу поеми «Княжна» Т. Шевченка), «В ясну ніч…» (слова О. Кониського), поеми «Зоре моя вечірняя…» (слова Т. Шевченка). Почесне місце у перекладознавчому доробку пана Миколи  посідає духовний гімн України  «Молитва за Україну» — урочистий музичний твір, відомий також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни»  (слова О. Кониського).

Аарон Гарфорд, уродженець Лос-Анджелеса (Каліфорнія, США), аспірант факультету електроенергетики та автоматики (ЗЕД) Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»  у англомовній доповіді «English for STEM» ознайомив присутніх із особливостями курсу англійської мови для науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Під час опанування курсу студенти зможуть  дізнатися про інноваційні сфери наукових пошуків, розширити словниковий запас й сформувати нові мовні навички,  потрібні для обміну науковою інформацією у науковій спільноті.

Мовознавиця Лариса Чибіс, представниця українців в Австралії, подякувала організаторам семінару за дружню атмосферу і в доповіді  «Outstanding Ukrainian translator Ilko  Korunets» розкрила   віхи життєвого і творчого шляху  українського перекладача, літературного критика, мовознавця Ілька Корунця,  розглянула адаптацію художнього твору як різновид його сприйняття та інтерпретації в іншомовному культурному середовищі. На прикладі аналізу  особливостей адаптації казки Оскара Вайлда «The Happy Prince» («Щасливий принц») в перекладі І. Корунця,  визначила чинники, що вплинули на адаптацію цього твору та особливості рецепції художнього тексту в культурі перекладу.

Про особливості організації виробничої практики студентів першого (бакалаврського) рівня доповіла Надія Матвіївна Вітомська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іспанської та французької філології Київського національного лінгвістичного університету. На переконання  доповідачки, під час практики викладачеві потрібно втручатися у хід роботи студентів над  поставленими завданнями, спільно обговорювати результати в групі. Корисним завданням під час перекладацької практики є укладання словників, що, за словами самих студентів, збагачує словниковий запас, сприяє актуалізації й закріпленню знань.

Вікторія Лемещук, викладач Центру дистанційної освіти,  розкрила секрети використання на заняттях з іноземної мови перекладного електронного словника «Quizlet» Програма допомагає створювати та опрацьовувати в різних ігрових режимах віртуальні флеш-картки, за допомогою яких можна вивчати майже все – від звичайних слів до сталих виразів, формул та фразеологізмів.

Аліна Чеберяко, студентка четвертого курсу Національного і природокористування України, яка навчається за програмою подвійних дипломів у Поморській академії в м. Слупськ, поділилася досвідом перекладацької практики в Польщі. На другому курсі студенти проходили асистентську практику в школі,  під керівництвом вчителя. Мета такої практики -  формування у студентів на основі  теоретичних знань із фахових дисциплін, педагогіки, психології, методики викладання у середній школі практичних умінь і навичок у реальних умовах роботи  навчального закладу; усвідомлення професійної значущості цих знань;  оволодіння студентами сучасними формами, методами, прийомами підготовки і проведення різних форм занять із фаху. На третьому курсі студенти мали змогу вже самостійно проводити уроки. Завдяки такій праці практиканти змогли закріпити теоретичні знання, набути практичного досвіду.

Жваво обговорювали присутні доповідь Галина Іванівни Сидорук, кандидата філологічних наук, доцента кафедри романо-германських мов і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України, «Перекладацька діяльність – виклики часу».  Доповідачка розкрила складові перекладацької діяльності, визначила компоненти цього феномену, показники фахової компетентності перекладачів.

Практичне спрямування мала доповідь  Маріанни Геннадіївни Гольцової, кандидата філологічних наук, доцента кафедри романо-германських мов і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України, про важливість створення лексичних мінімумів з англійської мови. Маріанна Геннадіївна схарактеризувала принципи, критерії, джерела  відбору лексичного матеріалу.

Переваги і недоліки використання таких словників окреслили студентки третього курсу спеціальності «Філологія» Національного університету біоресурсів і природокористування України  Дар’я  Шуба, Дар’я Владімирова, Юлія Воробей.

Кам'янська Дарина, магістрантка 1 року навчання, гуманітарно-педагогічного факультету у своїй доповіді окреслила актуальні проблеми особистісного підходу у професійній підготовці майбутніх перекладачів.

Цікавими і змістовними були презентації наукових розвідок Алли Бамбури, студентки четвертого курсу (Способи перекладу фразових дієслів),  Владислави Махобродзе, студентки 3 курсу (Translation of the English military idioms), Єлизавети Рижутіної та Баули Дар’ї, студенток 1 курсу (Перші кроки до оволодіння професією перекладача).

Учасники   заходу активно долучилися до обговорення доповідей і ухвалили рекомендації стосовно використання презентованих напрацювань у викладацькій практиці.

Насамкінець модератори науково-методичного семінару Маріанна Геннадіївна Гольцова і Валерій Анатолійович Лашкул  висловили вдячність голові організаційного комітету Вадимові Миколайовичу Кондратюку, кандидатові сільськогосподарських наук, доцентові, проректорові з наукової та інноваційної діяльності НУБіП України; заступникові голови організаційного комітету Інні Миколаївні Савицькій, кандидатові філософських наук, доцентові, деканові гуманітарно-педагогічного факультету; членам організаційного комітету, учасникам за можливість проведення заходу.

Оксана Тепла,

доцент кафедри романо-германських мов і перекладу