Ph.D. «Філософія науки» – основа розвитку критичного мислення аспіранта (інтерв’ю з Вірою Додоновою)

  Навчання в аспірантурі – це важливий етап у житті молодого вченого, який обирає шлях наукового дослідження та внесення свого вкладу в світ знань. Серед різноманітних дисциплін, які займають центральне місце у підготовці аспірантів, особливе значення має дисципліна «Філософія науки». Даний освітній компонент є основним серед інших у всіх ОНП, що запропоновані в НУБіП України.

  В 2023 році навчальні плани були змінені в бік збільшення семінарських занять, що було певним викликом для здобувачів освіти, оскільки їм довелось працювати вдвічі більше. Аспіранти гідно з цим викликом справилися, працювали, не жаліючи сил та не покладаючи рук. До викладання дисципліни «Філософія науки» були залучені провідні викладачі університету: Валентина Культенко – кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії та міжнародної комунікації, Віра Додонова – доктор філософських наук, професор, Микола Максюта – доктор філософських наук, професор.
  Щиро дякуємо Вірі Іванівні за можливість приділити час відповісти на кілька питань.

• «Якою літературою мають користуватись здобувачі аспірантури під час вивчення Вашої дисципліни?»

— Для опису системи вірувань або основоположних принципів, що є фундаментом для розуміння світу чи конкретної галузі знань використовується «аксіоматичне» поняття. Аксіоматичним є набір проблематики філософії науки: єдність наукового знання і побудова цілісної картини світу; пошуки характерних особливостей наукового дослідження, проблеми наукової раціональності та її історичних типів, аналіз методології дослідження, аналіз проблем істини в науці і філософії, рефлексія сучасного стану розвитку науки. Під час опанування цього освітнього компоненту, окрім класичної літератури з філософії науки, залучались до вивчення і обговорення останні наукові роботи відділу логіки і методології науки Інституту філософії НАН України імені Г.С. Сковороди, зокрема монографії: Комунікативні трансформації в сучасній науці, Київ 2022, О. М. та Філософія наукових теорій. Нарис перший: назви та реалії авторів О. Габовича та В. Кузнецова. Київ 2023.

• «Якими є вимоги Нацагентства щодо Вашої дисципліни стосовно профілю спеціальностей?»

— Однією із вимог Національної агенції з якості освіти України є дотичність ОК до профілю спеціальності. Ця вимога виконувалась під час семінарських занять, де аспіранти намагалися застосувати знання з методології наукового пізнання до власного наукового дослідження, зокрема, опрацьовували теоретичний ланцюжок «метод – методологія - методика». Ця практична робота викликала неабияку зацікавленість серед здобувачів освіти.
  На жаль, ми живемо в стані війни, де кожного турбують екзистенціальні питання, на які потрібно надати відповіді. Це також я враховувала як викладач під час освітнього процесу, зокрема, здобувачі намагалися розібратися в проблемах істини, правди, постправди, мемів, які з’явилися під час російсько-української війни та їх впливу на свідомість громадян України.
  Окрім загальних компетентностей, які прописуються в ОНП, і якими мають володіти здобувачі освіти, я ставила на меті сформувати наступні легкі компетентності, що були запропоновані головним науковим співробітником відділу інтернаціоналізації вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, доктором філософських наук, доцентом Людмилою Горбуновою:

• Компетентність системного мислення: здатність розпізнавати і розуміти відносини; аналізувати складні системи; розуміти, як системи втілюються в різних областях і різних масштабах; вміння справлятися з невизначеністю.
• Компетентність передбачення: здатність розуміти і оцінювати безліч ф’ючерсів – можливих, ймовірних і бажаних, створювати своє власне бачення майбутнього; застосовувати принцип обережності; оцінювати наслідки дій, справлятися з ризиками і змінами.
• Нормативна компетентність: здатність до розуміння і рефлексії норм і цінностей, які лежать в основі наших дій; і здатність обговорювати цінності, принципи, цілі та задачі стійкості в контексті конфліктів інтересів і компромісів, невизначених знань і протиріч.
• Стратегічна компетентність: здатність до колективної розроблення та імплементації інноваційних процесів, які сприяють стійкості на місцевому і більш високому рівні.
• Компетентність співпраці: здатність вчитися у інших; розуміти і поважати потреби, погляди і дії інших (емпатія); розуміти, будувати відносини і бути чутливим до інших (емпатичне лідерство), справлятися з конфліктами у групі, сприяти співробітництву та спільному вирішенню проблем.
• Компетентність критичного мислення: здатність ставити під сумнів норми, практики і думки; рефлексувати щодо власних цінностей, сприйняття і дій; займати власну критичну позицію в дискурсі про стійкість.
• Компетентність саморефлексії: здатність до рефлексії стосовно своєї власної ролі в місцевому співтоваристві і у (глобальному) суспільстві; постійне оцінювання і подальша мотивація своїх дій; вміння справлятися зі своїми почуттями і бажаннями.
• Інтегральна компетентність у вирішенні проблем: загальна здатність застосовувати різні системи вирішення проблем до складних проблем стійкості і до розроблення життєздатних, інклюзивних і справедливих можливостей рішення, які сприяють стійкому розвитку та інтеграції вищезазначених компетентностей.

  Ще однією специфікою навчання аспірантів 2023 року вступу є те, що вони ретельно вивчали першоджерела з філософії науки. На кожному семінарському занятті обговорювання філософських текстів було обов’язковим.

• «Шановна Віро Іванівно, як Ви оцінюєте сумлінність наших аспірантів?»

— «Працюючи в ЗВО України 23 роки, я мала змогу і щастя познайомитись з багатьма цікавими молодими людьми, які надихали на подальшу роботу над собою як науковця і викладача. Але цьогорічний набір аспірантів порадував свідомим і відповідальним ставленням до навчального процесу. Дорослі люди, часто із значним життєвим досвідом, з поважними посадами на семінарах перетворювались на сумлінних учнів. Ті академічні групи, де я мала честь працювати – 1, 2, 3, 4, 9, 10 – створили цікавий спектр колективних психотипів. Хотілося б поділитися своїми спостереженнями.
  Так, першу академічну групу можна «обізвати» як агресивно- інтелектуальну, яка зосереджувалась на методологічних проблемах філософії науки, проблемах мови науки, перевагах та загрозах функціонування штучного інтелекту. Завжди точилися емоційні дискусії. Я навмисно не називаю прізвищ, сподіваючись, що кожен з аспірантів себе впізнає.
  Друга група – раціональна та спокійна, («група дзен»). Саме аспіранти цієї групи більше за всіх прочитали філософських текстів. Відбувалося завжди жваве, виважене обговорення проблем, що піднімалися.
  Третя група – орієнтована на постмодерністську плюральність, багатомірність, на аналіз підстав сучасної наукової і соціальної раціональності. Щоб ми не обговорювали, завжди повертались до питань аксіологічної складової постсучасної науки.
  Четверта група – іронічно-саркастична, аспіранти переймалися проблемами істини, правди, постправди. Плідним було обговорення синергетичної методології як однієї із сучасних міждисциплінарних методів.
  Дев’ята група – група добрих, розумних, вихованих, і чуйних людей. Певно, на це вплинули спеціальності здобувачів, любов до Землі, до того, що вона нам дає. Саме тому екологічна проблематика набувала особливого загострення під час обговорення. Ця група найбільш соціально організована.
  Десята група – цікаві, веселі, розумні. Може трошки ліниві, але згодом змирились з тим, що треба працювати). Особливо плідним було вливання до складу цієї групи здобувачів НДІ цукрових буряків, які внесли свіже повітря в роботу.
  Занурюючись в наукові проблеми, іноді забували, що ми на семінарських заняттях. У всіх без винятку групах відбувались активні і теоретично зрілі дискусії. Як педагог хочу подякувати аспірантам за цікаву і плідну роботу, за відчуття інтелектуального щастя і реалізації своєї особистості від професійної діяльності. Не можу не назвати прізвища здобувачів, які за своїм теоретичним рівнем самі готові до викладацької роботи з аудиторією. Це, насамперед, Ярослав Яковенко (3 гр.), Роман Маценко (4 гр.). Широка ерудиція, системне мислення, неймовірна працездатність – ось характеристики цих майбутніх науковців.

  Заслуговує на позитивну оцінку робота Святослава Кияшка, Олени Пасічник, Оксани Микосянчик, Сергія Полінькевича, Максима Іващука, Сергія Гончара, Віталія Сидоренка, Миколи Зінкранця, Анатолія Венгера, Олександра Сауляка, Богдана Трохимця, Андрія Синєуцького, Миколи Царя, Марії Братінової, Ігора Губарєва, Олексія Гаєвського, Андрія Сподіна, Олександра Григоренка, Дениса Сметана, Романа Двикалюка, Владислава Покотія, Богдана Крайника, Андрія Коробки, Тараса Трохименка, Євгенія Мороза, Олександра Сафоника, Василя Середи, Андрія Кириченка, Василя Войнича, Максима Козія, Володимира Шила, Людмили Зелінської, Валерії Тьоплої, Ольги Красновид, Михайла Уманця, Володимира Дороніна тощо.»

• Щиро вдячні Вірі Додоновій за приділений час та об’єктивну оцінку. Завдяки вивченню дисципліни «Філософія науки» аспіранти НУБіП отримали можливість не лише удосконалити свої наукові навички, а й розвинули своє критичне мислення, сформували етичні цінності та глибоке розуміння фундаментальних принципів наукової діяльності. Впевнені, вони готові до вирішення складних проблем та прийняття наукових викликів у майбутньому під час написання своїх дисертацій. В дані важкі часи, коли Україна стикається з викликами війни, наші думки направлені на мир та безпеку. Бажаємо всій Україні миру та єдності, щоб кожен день приносив надію на краще майбутнє.

Віра Додонова,
професор кафедри філософії та міжнародної комунікації

Марія Черкас,
провідна фахівчиня відділу аспірантури