Директорка Бережанського фахового коледжу Світлана Пилипишин: «Ліцензійні обсяги виконуємо стовідсотково»

  Кілька років тому тут відмовилися від заочної форми здобуття освіти, оскільки стовідсотково почали виконувати ліцензійні обсяги на очній, готуючи фахівців за одинадцятьма спеціальностями фахового молодшого бакалавра: Економіка, Облік і оподаткування, Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, Підприємництво та торгівля, Екологія, Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, Комп’ютерна інженерія, Соціальна робота (нова спеціальність), Агроінженерія, Автомобільний транспорт, Садово-паркове господарство; однією освітньою програмою першого бакалаврського рівня – Автомобільний транспорт. Про організацію освітнього процесу розмовляємо з директоркою, кандидаткою філологічних наук, доценткою Світланою ПИЛИПИШИН.  

 

 

– Навчальний рік ми розпочали 21 серпня згідно із рекомендаціями Міністерства освіти і науки України і нашого Національного університету біоресурсів і природокористування України. Передусім заради економії коштів на оплату комунальних послуг, бо не знаємо, якою буде погода в зимовий час. Спершу отримали дозвіл від ради оборони Тернопільської області на навчання у змішаному форматі – очно і дистанційно, оскільки одночасно місць в укритті під час повітряної тривоги на всіх не вистачить. До того ж поруч із нами навчаються здобувачі освіти Бережанського агротехнічного інституту. Організація освітнього процесу у дві зміни дозволила нам дотримуватися безпекової ситуації і здійснювати якісне навчання. 

 

  4 грудня закінчився навчальний семестр і почалася сесія. Потім, з 18 грудня по 29 січня, студенти відпочиватимуть на канікулах. З 29 січня плануємо розпочати новий семестр і, враховуючи ситуацію, можливо, тиждень-два з використанням дистанційних технологій. 

 

– Батьківські збори традиційно проводимо щороку, аби поінформувати батьків студентів-першокурсників, як проходить період адаптації їхніх дітей. Вчорашні учні прийшли до нас із різних шкіл, у коледжі зовсім інша організація освітнього процесу, ніж у школі: там були уроки, а тут пари, інші педагоги, нові знайомі, спершу незвичне середовище. Абсолютно змінилися для них обставини. У сільських школах у класі може бути 5–7 учнів, а в нас у групах до 30 студентів. Мене, як керівника, звичайно хвилює період адаптації першокурсників. На кожному кроці виникають питання, які потрібно обговорити з батьками. Щодо другого курсу, то здобувачі освіти готуються до складання національного мультипредметного тесту. 8 листопада цього року Верховна Рада України прийняттям законопроєкту 10092 звільнила учнів 9 та 11 класів, студентів фахових коледжів й учнів професійно-технічних закладів, які здобувають повну загальну середню освіту, від державної підсумкової атестації. Але вступ до закладів вищої освіти залишився тільки за технологіями національного мультипредметного тесту. І цього навчального року тест складатимуть із чотирьох предметів, а не з трьох, як попередніми роками: з української мови, математики, історії України і четвертий предмет – за вибором учня чи студента (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література). Це такі питання, що хвилюють батьків студентів ІІ курсу. Щодо третьокурсників, у них менше подібних проблем, оскільки вони вже отримали повну загальну середню освіту і їм ще залишається рік-два до отримання диплома. Перед четвертокурсниками, які закінчують коледж, стоять питання: йти працювати за фахом чи вступати у виші. 

  Батьки отримали картки успішності своїх дітей, поспілкувалися з кураторами, вихователем гуртожитку, оглянули укриття, де перебувають учасники освітнього процесу у разі повітряної тривоги. Своє завдання і надалі бачимо в тому, щоб постійно інформувати батьків про організацію та перебіг освітнього процесу, спілкуватися з ними. 

 

 

– Державне замовлення на поточний навчальний рік було достатнім. Взагалі ми виконали ліцензійні обсяги стовідсотково. На навчання вступило більше дев’ятикласників, ніж випускників училищ чи ліцеїв. За державним замовленням було 208 місць, а оскільки ми ще зверталися про виділення додаткових для дітей пільгових категорій, то маємо більш як  210. Звичайно, важливим залишається для закладу освіти здобуття освіти за контрактом, бо це наповнення нашого спецфонду, розвиток матеріально-технічної бази і навіть оплата комунальних послуг. На 2023–2024 навчальний рік ми отримали лише 260 тисяч гривень на рік для оплати комунальних послуг, тоді як минулими роками – понад мільйон гривень. Тому із спецфонду сплачуємо за використання електроенергії, тепла, води, закуповуємо дрова. Спецфонд дає змогу нам стабільно вести господарство. 

  Водночас на 2024–2025 навчальний рік прогнози невтішні: підготовлено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)», у якому йдеться і про фахову передвищу освіту. Зокрема, про те, що фаховий коледж не може бути відокремленим структурним підрозділом університету. Це означає, що фахові коледжі – ВСП закладів вищої освіти – можуть стати юридичними особами і будуть передані на фінансування з місцевих (здебільшого обласних) бюджетів. Чи готові до такого повороту подій колективи фахових коледжів, здобувачі освіти, їхні батьки та й, зрештою, самі органи місцевого самоврядування – впевненості немає. 

 

 

– Певною мірою так. Лише за минулий навчальний рік вдалося оновити дві лабораторії: основ технології ремонту автомобілів і друга – теоретичних основ електротехніки. Оновити повністю, з нуля: технічні засоби навчання, плакати, стенди, нові слюсарні столи, оновлені парти та стільці, придбано телевізор і фрезерно-гравіювальний стенд із ЧПУ. Якісно зробили ремонт приміщень. Словом, якщо маємо здійснювати якісний освітній процес, то для цього повинна бути відповідна матеріально-технічна база. Що і як потрібно робити нам, підказують ще й наші роботодавці. Наприклад, недавно в нашому коледжі відбулося засідання ради роботодавців, в ході якого ми почули, що нині дуже потрібні спеціалісти з електрообладнання автомобілів, соціальні працівники, страхові агенти, банківські працівники. Стараємося враховувати всі пропозиції наших стейкхолдерів, вносити їх в освітньо-професійні програми.  

 

 

– Виховуємо здобувачів освіти в патріотичному дусі, розповідаємо про героїв-захисників, організовуємо з ними зустрічі. Маємо постійний зв’язок із волонтерськими організаціями Бережанщини. Студенти плетуть маскувальні сітки, виготовляють ляльки-мотанки як обереги, які передають на фронт для військових, у зимовий період робимо окопні свічки. 

  У жовтні ми провели благодійний ярмарок, на якому діти з батьками й кураторами пропонували відвідувачам випічку, різноманітні смаколики. Зібрали для військових 30 тис. гривень. Одразу за зібрані кошти придбали 50 турнікетів. Підтримуємо ініціативи благодійного фонду «Покрова». Брали участь у зборі коштів на автомобілі для ЗСУ. У нашої студентки на війні загинув брат. Студентська рада організувала збір коштів і передали для родини понад 10 тис. грн. 

  Дуже цікавою була зустріч у коледжі з майором полку «Азов» Арсеном Дмитриком. 

  Всі ми, а особливо студенти, маємо розуміти, що є свідками і творцями новітньої історії України! Все буде освіта! Все буде Україна!