Вивчення методів біоіндикації студентами гуртка «Екологія довкілля»
Вивчення методів біоіндикації студентами гуртка «Екологія довкілля»
29 листопада 2023 року
Серед поширених методів в екології щодо дослідження стану навколишнього середовища виділяють методи біоіндикації. Зазвичай, суть таких методів зводиться до отримання комплексу реакцій живих організмів у місцях їх існування. Такі тварини (рослини) є досить чутливими до певних умов проживання чи антропогенного впливу і добре сигналізують про це якісними змінами забарвлення свого тіла чи ростовими процесами. Біологічні індикатори мають ознаки, властиві системі або процесу, на підставі яких виробляється якісна чи кількісна оцінка тенденцій змін, визначення або оціночна класифікація стану екологічних систем, процесів і явищ.
Так, студенти 1-го курсу, які є активними членами наукового гуртка «Екологія довкілля» виконують свою наукову роботу, згідно розробленої програми керівника секції «Інспектор з флори та фауни» Ганни Сербенюк.
Одним із завдань передбачених програмою досліджень є вивчення особливостей росту й розвитку равликів-ахатинів Achatina fulica. Найбільший равлик в світі - ахатіна фуліка, або ахатіна гігантська. Вона одна з найпопулярніших для утримання в якості домашнього вихованця. Цей сухопутний молюск родом зі східної Африки - Кенії і Танзанії.
Там він гармонійно існує, особливо не порушуючи рівноваги в природі, тільки під'їдаючи цукрову тростину. Місцеві жителі навіть готують їх і споживають. Однак якщо фуліка потрапляє до інших географічних широт, то це загрожує їм екологічним лихом. Так було на півдні США, коли ахатіни потрапили на свободу, почали дуже швидко розмножуватися, оскільки вони були дуже фертильні, що призвело до серйозних порушень екосистеми. Ахатіни спустошували поля, а на додаток до рослин з'їдали штукатурку на каліфорнійських будинках, щоб поповнити запаси кальцію. Не дивно, що після того, як молюсків вдалося винищити, в штатах встановили кримінальну відповідальність за ввезення равликів в країну. В інших країнах, клімат яких несприятливий для проживання африканських равликів, ці сухопутні молюски набули поширення, як домашні вихованці.Ще одним об’єктом досліджень і спостережень є вплив абіотичних чинників (світла, температури води і повітря) на водне середовище.
Студентами гуртка було організовано і запущено акваріум основним мешканцями якого стали рибки гуппі (Poecilia reticulata) і креветки Сакура (Neocaridina heteropoda var. Sakura). Щоденний догляд і спостереження, які проводять студенти гуртка, вони фіксують у журналах спостережень. Серед показників – заміри температури води і її щоденна динаміка, як один із важливих екологічних чинників для нормального існування усіх мешканців водойм. Відомо, що температура безпосередньо впливає не тільки на гідробіонтів, регулює швидкість життєвих процесів, але і визначає найважливіші фізико-хімічні властивості води.
Світловий режим в акваріумі є теж важливим фактором. Так, мінімальний рівень освітленості необхідний для більшості водних організмів: рослинам він потрібний для ведення фотосинтезу органічних речовин, а тваринам – для розпізнавання навколишнього середовища, орієнтації, синхронізації життєвих циклів.
Хочеться відзначити, що в планах студентів-гуртківців прописано збільшення кількості об’єктів спостережень та запрошення нових студентів до гуртка для розширення команди дослідників.
Керівник наукового гуртка «Екологія довкілля»
Євгеній Бережняк
Керівник секції гуртка «Інспектор з флори та фауни»
Ганна Сербенюк
