На захисті кваліфікаційних робіт магістранти підтвердили кваліфікацію магістра з деревообробних та меблевих технологій

  Складний період роботи над змістом, плануванням експерименту, відбором зразків та проведенням експериментальних досліджень, аналізом отриманих результатів, їх обґрунтуванням та розробленням рекомендацій виробництву завершився. Перевірку на доброчесність також пройшли успішно. Залишилось доповісти про свої напрацювання перед екзаменаційною комісією.
  Отож, 13 листопада відповідно до графіку відбувся захист магістерських кваліфікаційних робіт магістрів 2-го року заочної форми навчання. Він розпочався із привітального слова директора ННІ лісового і садово-паркового господарства Романа Василишина, а далі голова ЕК Андрій Виговський представив всіх членів комісії та описав процедуру захисту.

  Кристина Афонічкіна представила аналіз технічних характеристик лакофарбових матеріалів ТМ Kompozit у порівнянні з іншими виробниками. Також продемонстрували результати визначення в’язкості матеріалів, їх покривної здатності та твердості покриття, підтверджують високу ефективність використання досліджуваного захисного покриття.
  Глибокий аналіз тенденцій ринку погонажних виробів у вигляді структурної діаграми показників виготовлення, споживання та реалізації продукції наведено у доповіді Олександра Бушевого. На основі дослідних розпилювань визначено нормативи витрат деревини у виробництві пилопродукції із низькотоварної деревини сосни, які дають змогу контролювати раціональне та ефективне використання сировини після впровадження у виробництво.

  У роботі Оксани Ковальчук проведено аналіз матеріалів та фурнітури для виготовлення меблів трансформерів та досліджено вимоги до матеріалів для виробництва. Відповідно до результатів досліджень із визначення питомого опору висмикуванню шурупів з деревних плит розроблено конструкцію шафи-ліжка. Впровадження даної рекомендації сприятиме збільшенню терміну експлуатації виробу.
  Надійність різних типів кріплень minifix у виробах з MDF досліджував Олександр Підкамінний. У доповіді наведено розроблену конструкцію шафи та запропоновано технологічний процес її виготовлення.
  Кароль Студзінський досліджував сталість показника високої якості та низького відсотку браку при виготовленні пиломатеріалів. На його значення впливає рівень сервісного обслуговування, зокрема правильність загострення зубів. Також у роботі запропоновано заходи щодо зниження параметрів шорсткості поверхні.
  У роботі Микола Томіловича на основі аналізу ринку водорозчинних лакофарбових матеріалів запропоновано технологічний процес, який передбачає застосування грунт-лаку Kemichal. Це впровадження сприятиме зменшенню тривалості процесу та зменшенню собівартості виробу. Також результатами досліджень підтверджено високі якісні показники покриття.

  Під час обговорення кожної роботи члени комісії та присутні детально цікавились методиками проведення досліджень, нормами витрат відповідних матеріалів на виріб, асортиментом виробництва на підприємствах. Доповідачі ж фахово обгрунтовували прийняті значення та проведені розрахунки, порівнювали характеристики виробів/матеріалів інших виробників та аналізували результати власних досліджень. Також запитували про економічну складову результату та практичність розроблених рекомендацій щодо покращення виробництва.

  А 17 листопада свій рівень демонстрували магістранти денної форми навчання.
  Робота Олени Алексеєнко присвячена термічному модифікуванню деревини, а особливо процесу склеювання. У доповіді представлено технологічні особливості виготовлення віконного блоку, результати досліджень міцності клейового з’єднання на основі ПВА дисперсії та епоксидної смоли. Також наведено показники ефективності інвестицій в дане виробництво.
  Михайло Василенко у своїй роботі досліджував формостійкість деталей. На основі проведених досліджень розробив технологічний процес виготовлення шафи та спроектував конструкцію шафи. Також провів розрахунки витрати сировини на річну програму, розробив пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва виготовлення фасадів.
  Можливість використання вживаної деревини у виготовленні меблів є важливою і актуальною проблемою, яку досліджував Ярослав Зубко. Він доповів про результати конструктивних розробок шафи за допомогою сучасного програмного забезпечення. Використання вживаної деревини дозволить знизити ціну та підвищить споживчу привабливість виробів.

  У доповіді Андрія Ігнатовича описано умови використання клеєних конструкцій та вплив різних природних чинників на них та тривалість експлуатації. В ході досліду проаналізовано вплив середовищ випробування на них. Для умов експлуатації з підвищеною вологістю та температурою рекомендується використовувати матеріали з високою щільністю та міцністю.
  Дизайнерські рішення у проектуванні меблів для ванних кімнат зводяться до визначення колористики та функціональності виробів. Максим Куценко же у своїй роботі досліджував фізико-механічні властивості різних матеріалів. На основі результатів експериментальних досліджень встановив, що найменший показник вологопоглинання у HPL та MDF. Також розробив рекомендації щодо експлуатації таких виробів.
  Андрій Максимчук досліджував ефективність використання новітніх деревино композиційних матеріалів у меблевих виробах. В ході експерименту визначено та проаналізовано вібрації та звукоемісії, встановлено рівні вхідної вібровозбудженості різних матеріалів. Розроблено пропозиції щодо введення у виробничий процес панелі HPL, які направлені на екологічну стійкість та економічну ефективність у довгостроковій перспективі.

  Віталій Романюк на основі аналізу літературних джерел умов експлуатації деревини у зовнішніх конструкціях виявив негативний вплив різних факторів середовища на поверхню виробу та його довговічність. Під час проведення експериментальних досліджень встановлено позитивний вплив операції ацетилування на покращення деяких фізико-механічних властивостей деревини. На основі отриманих результатів обґрунтовано сферу використання ацетильованої деревини.
  Питання вогнезахисту деревини та конструкцій висвітлено у роботі Ігоря Семенова. Він навів результати аналізу ринку конструкцій модульних будинків та провів серію експериментів із ефективності захисту фасадної дошки такими покриттями. На їх підставі систематизував основні аспекти атмосферостійкого вогнезахисного покриття.
  Розроблену конструкцію стола зі стільницею із низькоякісної деревини дубу продемонстрував Ілля Суряднов. Також провів досліди із визначення міцності клейового з’єднання меблевого щита та економічно обґрунтував введення у виробництво запропонованої технології.

  Робота Михайла Фішара присвячена вдосконаленню технології виготовлення садових меблів з масивної деревини. Відповідні рекомендації розроблені та запропоновані із врахуванням результатів дослідних експериментів щодо норми витрати сировини на одиницю продукції та визначення показників міцності заготовок.
  Дмитро Шевченко запропонував проект технологічного переоснащення лісопильного цеху, попередньо проаналізувавши сучасне лісопиляльне обладнання. Виконуючи експериментальні дослідження визначив об’ємний вихід обрізних та необрізних пиломатеріалів, визначив норми витрат сировини та розрахував завантаженість устаткування.

  За результатами обговорення доповідей, відповідей на поставлені питання одноголосно всім студентам присвоєно кваліфікацію магістра з деревообробних та меблевих технологій.
  Висловлюємо подяку голові комісії Андрію Виговському, членам Олені Пінчевській, Андрію Спірочкіну, Івану Лакиді, Андрію Лащенку та секретарю ЕК Любові Сас, керівникам за відповідальність, розуміння, терпіння, наполегливість та доброзичливість!

Колектив кафедри
Технологій та дизайну виробів з деревини