ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ ПОНАД СОТНЮ РОКІВ НАЗАД …
Згідно з опублікованим 8 червня 1898 р. положенням, за особистим підписом імператора Миколи ІІ з накладеною резолюцією «Быть по сему …», «Кіевскій Політехніческій Институть Императора Александра II-го есть высшее учебное заведение, имеющее целью сообщать учащимся въ немъ техническое образованіе, онъ раздъляется на 4 отъделенія: химическое, механическое, инженерное и сельско-хозяйственное». 31 серпня 1898 р. у Києві відбулося урочисте відкриття КПІ.
КПІ перебував у підпорядкуванні Міністерства фінансів, яке затвердило такий штат інституту: 4 декани, 5 секретарів (ради інституту і чотирьох відділень), 23 ординарних і 12 екстраординарних професорів, 1 викладач богослов’я, 7 старших і 7 молодших лаборантів, по одному викладачеві ветеринарії, лісівництва, бухобліку, городництва і садівництва, метеоролог-спостерігач, бібліотекар з помічниками, доглядач за будівлями, архітектор, фельдшер.
Безпосередньо керував інститутом директор, якого призначав імператор. Деканів відділень призначав міністр фінансів на пропозицію директора інституту.
Щодо формування професорсько-викладацького складу, то ординарні (звичайні) професори, які призначалися для роботи в інституті, мали вчений ступінь доктора, а екстраординарні – магістра, у тому числі й магістра сільськогосподарських наук. Право підвищувати екстраординарних професорів в ординарні в КПІ надавалося міністру фінансів. Ряд загальних або спеціальних дисциплін, з яких університетські статути не передбачали вчених ступенів, викладали ад’юнкти (помічники академіків чи професорів). Для здобуття звання ад’юнкта необхідно було мати вищу освіту, витримати іспит з обраної спеціальності, передбаченої навчальною програмою інституту, подати наукову працю (реферат) і прилюдно захистити її та прочитати дві лекції – одну на тему, запропоновану відділенням, а другу за власним бажанням.
Кошти на потреби інституту складалися із сум, що виділялися державним казначейством, із надходжень від меценатів, зборів за дипломи і свідоцтва, прибутків від продажу книг, опублікованих вченими інституту, плати за навчання (100 руб. за рік). Правда, завдяки наполяганням Д.І. Менделєєва, який брав участь у комісії з вироблення статуту КПІ, майже чверть студентів звільнялася від сплати за навчання повністю або за одне півріччя.
Зарплата директора за рік становила 500 руб., а також йому надавалася квартира в натурі (безоплатна), ординарного професора – 2400 руб., плюс 300 руб. харчових і 200 руб. квартирних. Декани одержували по 900 руб. понад професорський оклад. Екстраординарні професори отримували за рік 1600 руб., 200 руб. харчових і 200 руб. квартирних. Зарплата старших лаборантів становила 900 руб., харчових 100 руб. і квартирних 200 руб., молодші лаборанти одержували по 600 руб. і 150 квартирних за рік. Щоб уявити реальну вартість цих окладів, слід зауважити, що у той час два робочі воли коштували 200 руб., чоловічий костюм – 8 руб., наручний годинник – 10 руб., пуд цукру-рафінаду – 5 руб., пуд житнього борошна – 90 коп., копа яєць (60 штук) – 90 коп. Підсобні робітники, наприклад, на цукрових заводах М.А. Терещенка одержували 6 руб. за місяць, а бригадири та старости – 15 руб. Останні отримували також 5 руб. харчових щомісяця.
При вступі до інституту необхідно мати атестат (свідоцтво) про закінчення вищого навчального закладу або гімназії Міністерства народної освіти, реального училища з додатковими класами та інших середніх навчальних закладів, навчання в яких Міністерство фінансів визнавало таким, що відповідало вимогам. На сільськогосподарське відділення КПІ улітку 1898 р. було прийнято заяви від 120 осіб, але зарахували лише 88. На 1 січня 1899 р. навчалося 87 студентів, серед яких: 55 студентів – православні, 14 – римо-католики, 5 – лютеран, 13 – іудеїв; 49 студентів – діти дворян і чиновників; 6 – почесних громадян і купців 1-ої гільдії; 1 – духовного звання, 1 – військового стану, 23 – діти міщан, купців 2-ої гільдії і промисловців, 4 – селянина, 1 – іноземець, 2 – інші.
Термін навчання у вузі становив чотири роки (вісім семестрів). Сільськогосподарське відділення готувало фахівців зі спеціальностей: часткове землеробство, пов'язане з вивченням сільськогосподарських машин і знарядь; часткова зоотехнія; сільськогосподарська економіка і статистика; енциклопедія лісних наук. Навчальна програма і плани сільськогосподарського відділення передбачали вивчення таких предметів, як «Богословiе, Фiзика и элементарная механіка, Неорганiческая химiя, Аналитiческая химiя, Органiческая химiя, Ботаніка, Зоологiя (съ анатомiей, физиологiей, паразитологiей и энтомологiей), Политическая экономiя и общая статистика, Бухгалтерiя, Ученiе о сельськохозяйственных машинах и орудиях, Геодезiя и геодезическое черченiе, Строительное и инженерное искусства, Земледелiе общее, Земледелiе частное, Зоотехнiя общая, Зоотехнiя частная, Сельскохозяйственная экономiя и статистика, Энциклопедiя леснихъ наукъ, Сельськохозяйственная технологiя, Ветеринарiя, Садоводство и огородничество, Почвоведенiе».
Головою першої державної екзаменаційної комісії був відомий учений-хімік Д.І. Менделєєв
Перший випуск учених агрономів та інженерів-хіміків у кількості 32 осіб відбувся у 1903 р. На основі «Правил про остаточні екзамени», затверджених 31 серпня 1902 р. Міністерством фінансів, випускники сільськогосподарського відділення складали іспити з таких предметів: часткове землеробство, пов’язане з вивченням сільськогосподарських машин і знарядь; часткова зоотехнія; сільськогосподарська економіка і статистика; енциклопедія лісних наук. Студенти-випускники готували дипломні роботи і захищали їх до або після остаточних іспитів. Залежно від результатів екзаменів і оцінки дипломної роботи їм видавався диплом першого або другого розрядів. У 1903 р. 28 випускників сільськогосподарського відділення одержали дипломи першого розряду і 4 – другого. Голова екзаменаційної комісії в КПІ Д.І.Менделєєв відзначив «прекрасну постановку навчального процесу в інституті».
Закладка фундаменту першого корпусу (Голосієво, 1926 р.)
Після завершення у квітні 1902 р. будівництва шести корпусів на Брест-Литовському шосе, споруджених під керівництвом академіка архітектури І.С. Кітнера у романському стилі (корпуси сучасного НТУУ «КПІ») заняття було перенесено до новобудов. У нинішньому хімічному корпусі НТУУ «КПІ» й розмістилося сільськогосподарське відділення та факультети Київського сільськогосподарського інституту, які перебували там до 1929 р. Зведення навчальних корпусів для сільськогосподарської академії в урочищі Голосієво розпочалося з 1926 р. 9 травня 1926 р. відбулося урочисте закладання фундаменту першого корпусу для лісового-лісоінженерного факультету КСГІ (нині навчальний корпус № 1). Розпочався новий етап у розвитку навчального закладу.
Людмила Лановюк,
директор музею історії НУБіП України
