Ґрунтознавці – на варті екологічної катастрофи Каховського водосховища!

Сучасний стан Каховського водосховища, яке розташоване в південній частині України, залишає багато питань щодо його екологічної безпеки.

Три місяці тому, вночі 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС та спричинили масштабну техногенну катастрофу, наслідки якої особливо катастрофічні для південних областей України.

Каховське водосховище слугувало важливою функцією як водоймова споруда для забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь. Але вода зруйнувала численні житлові будинки, ємності з нафтою тощо. Потік прісної води проніс територіями потерпілих областей уламки, каналізаційні відходи, нафту, трупи тварин та птахів.  Після руйнування дамби Каховське водосховище обміліло, глибина знизилась приблизно на 14 метрів. Тепер його дно активно заростає травою. Це спричинило низку проблем і загроз, які потребують дослідження та аналізу. Чи південному регіону загрожує екологічна катастрофа і в чому полягають ризики для всієї України? Відповіді на ці запитання турбують ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України професора Ніколаєнка Станіслава Миколайовича.

Тому сьогодні він разом з деканом агробіологічного факультету, професором Тонхою Оксаною Леонідівною та представниками деканата, відвідали нещодавно відкриту надсучасну лабораторію «Моніторингу якості грунтів», яка знаходиться у 2 начальному корпусі, щоб розглянути найактуальнішу проблему – екологічний стан Каховського водосховища.

Науковці кафедри ґрунтознавства та охорони грунтів ім. проф. М.К. Шикули не залишилися осторонь цих питань. Наукова експедиція спеціалістів-ґрунтознавців побувала на колишньому Каховському водосховищі, де оцінила сучасний стан стадії заростання дна, намітили ділянки для подальшого моніторингу та відібрали проби ґрунту.

Завідувач кафедри професор Забалуєв Віктор Олексійович особисто очолив заплановані дослідження, а проводять аналізи викладачі кафедри, магістри та аспіранти, користуючись найсучаснішим європейським обладнанням. Вже зараз можна сказати, що зразки ґрунту, відібрані з дна Каховського водосховища, свідчать про високий рівень забруднення важкими металами, хімічними речовинами та іншими забруднюючими компонентами. Це створює серйозну загрозу для водного екосистеми та здоров'я людей, які залежать від цього водосховища для різних потреб.

Спеціалісти з кафедри ґрунтознавства та охорони грунтів зараз продовжують активно займатися аналізом цих зразків ґрунту. Проведення комплексного аналізу дозволить визначити конкретні джерела забруднення та розробити стратегію для подолання цієї проблеми. Для відновлення екологічної рівноваги і відновлення зруйнованої інфраструктури потрібні значні зусилля та ресурси. Належний моніторинг водосховища і прилеглих територій, а також ефективні заходи з очищення та відновлення довкілля є невід'ємними кроками в роботі над відновленням цього району після підриву дамби.

Наслідки підриву Каховської ГЕС

Через 2 місяці після трагедії

Через 3 місяці після катастрофи

Однією з можливих дій з боку влади, вважає професор Забалуєв В.О., може бути створення програми охорони грунтів та моніторингу екологічного стану водосховища для запобігання подальшому погіршенню ситуації та збереження природного середовища.

Катерина Карабач, доцент кафедри

 ґрунтознавства та охорони грунтів

 ім. проф. М.К. Шикули