Природокористування і якість життя - поради лікаря: як уникнути споживання небезпечних речовин із їжею
Попри вдосконалення гігієнічних стандартів та вдосконалення якості медичної допомоги населення планети, схоже, стає не стає здоровішим. Продовжує збільшуватися кількість людей, хворих на автоімунні, запальні та алергічні захворювання. Катастрофічно росте поширеність ожиріння та діабету.
Так, у 2019 році 59,1% українців мали надмірну вагу, а 24,8% — ожиріння. Поширеність діабету в Україні за останні 10-15 років збільшилася більше ніж у 2 рази, і складає більше 2,23 мільйона осіб, до того ж близько мільйона випадків лишаються недіагностованими. За різними медичними джерелами, поширеність алергічних захворювань в нашій країні перевищує 10% у різних вікових групах, частіше такі захворювання спостерігаються у дітей.
Звичайно, харчування та спосіб життя є основними факторами, що стоять за такими тенденціями. Але явно недооціненою лишаєть роль токсинів навколишнього середовища та хімічних речовин, що руйнують ендокринну систему. Наразі зростає кількість доказів, які підтверджують їх значення для фертильності, метаболічного здоров’я та раку.
Кілька промислових хімікатів і токсинів були визначені як канцерогени та згодом їх використання врегулювали, однак багато інших продовжують вільно використовуватися.
Розглянемо деякі з найпоширеніших токсичних речовин, що несуть значні ризики для здоров’я, а також як мінімізувати їх вплив.
МІКРОПЛАСТИК
Цей термін позначає тверді частинки синтетичних полімерів, розміром менш як 5 мм. Пластикове сміття накопичується в загрозливих і руйнівних масштабах — за загальними оцінками, до 2050 року в океанах буде більше пластику, ніж риби. Це означає сотні тисяч тонн мікропластику та трильйони цих частинок у морях. Нещодавнє дослідження показало, що мікропластик присутній у крові більшості здорових людей, які були його учасниками.
З 1950-х років дослідження на тваринах виявили, що вплив пластику сприяє утворенню пухлин, а дослідження in vitro продемонстрували токсичність мікропластику на клітинному рівні. Однак невідомо, чи пластик сам по собі є токсичним, чи він просто служить носієм для біонакопичення інших токсинів з навколишнього середовища.
Мікропластик був виявлений в рибі та морепродуктах, а також в інших продуктах, таких як бутильована вода, пиво, мед і водопровідна вода.
Рекомендується уникати одноразового пластику, віддавати перевагу багаторазовим пакетам для покупок, а не поліетиленовим пакетам, а також використовувати листовий чай чи паперові чайні пакетики замість сітчастих.
ФТАЛАТИ
Хімічні речовини, які використовуються, щоб зробити пластик м’яким і міцним, а також є носіями ароматичних субстанцій. Зазвичай їх можна знайти в таких предметах домашнього вжитку, як вініл (наприклад, підлога, штори для душу), а також ароматизатори, освіжувачі повітря та парфуми.
Фталати порушують роботу гормонів, що призводить до порушення статевого розвитку та розвитку мозку у дітей, а також зниження рівня тестостерону у чоловіків. Вважається, що вплив відбувається через вдихання, ковтання та контакт зі шкірою; однак, результати порівняльних дослідження натщесерце та після прийому їжі показують, що значний вплив, ймовірно, пов’язаний із харчовими продуктами.
Щоб уникнути впливу фталатів, потрібно відмовитися від використання полівінілхлоридного пластику (контейнери для харчових продуктів, поліетиленова упаковка та дитячі іграшки), який можна ідентифікувати за кодом переробки 3 (ПВХ), а також освіжувачів повітря та продуктів з ароматами.
БІСФЕНОЛ А (BPA)
Хімічна добавка, яка використовується для виготовлення прозорих і твердих полікарбонатних пластмас, а також епоксидного та термопаперу. Є однією з найпоширеніших хімічних речовин, щороку його виробляється близько 3 мільярдів кілограмів. BPA традиційно міститься в багатьох прозорих пластикових пляшках і чашках, а також у внутрішньому покритті бляшаних банок (консервів).
Структурно BPA діє як міметик естрогену, його високі рівні асоційовані із серцево-судинними захворюваннями, ожирінням s і сексуальною дисфункцією у чоловіків. З 2012 року BPA заборонено використовувати в чашках і дитячих пляшечках, але ведуться дебати щодо того, чи є його замінники (бісфенол S і бісфенол F) безпечнішими. Вони, здається, мають подібні гормональні ефекти.
Як і у випадку з фталатами, вважається, що більшість цієї споживаної речовини надходить з їжею.
Рекомендується уникати полікарбонатного пластику (позначається кодом переробки 7), а також використання термопаперу (квитки та квитанції). Їжу та напої слід зберігати у скляній тарі або виробленої з нержавіючій сталі. Якщо необхідно використовувати пластик, вибирайте без вмісту полікарбонату та полівінілхлориду, а їжу та напої ніколи не розігрівайте в пластикових контейнерах чи упаковці. В ідеалі слід уникати консервованих продуктів, особливо консервованого тунця та згущених супів. Якщо купуєте консервовані продукти, зверніть увагу на наявність позначки BPA free (без BPA).
ДІОКСИНИ ТА ПОЛІХЛОРОВАНІ БІФЕНОЛИ (ПХБ)
Діоксини є переважно побічними продуктами промислових процесів: вони вивільняються після спалювання відходів та пожеж. ПХБ, які певною мірою структурно пов’язані з діоксинами, раніше були знайдені в таких продуктах, як антипірени та охолоджуючі рідини. Діоксини та ПХБ часто об’єднують в одну категорію під загальним терміном «стійкі органічні забруднювачі», оскільки вони повільно розкладаються та надовго залишаються в навколишньому середовищі.
Діоксини пов’язані з багатьма негативними наслідками для здоров’я в розвитку, імунітеті, репродуктивній та ендокринній системах. Значні рівні впливу ПХБ також асоціюють з підвищеним ризиком смертності від серцево-судинних захворювань.
Використання ПХБ заборонили у промисловому виробництві ще 1979 року. Однак екологічні діоксини та ПХБ все ще потрапляють у харчовий ланцюг і накопичуються в жирі.
Найкращий спосіб уникнути впливу — обмежити споживання м’яса, риби та молочних продуктів, а також зрізати шкіру та жир з м’яса. Рівень діоксинів і ПХБ у м’ясі, яйцях, рибі та молочних продуктах приблизно в 5-10 разів вищий, ніж у продуктах рослинного походження.
ПЕСТИЦИДИ
Наразі в Україні впроваджуються європейські вимоги до дослідження пестицидів і агрохімікатів та регулювання ринку засобів захисту рослин. Вважається, що вплив пестицидів насамперед пов’язаний з їжею.
Велике європейське когортне дослідження виявило, що ті, хто частіше споживає органічну їжу, має нижчий ризик розвитку раку. Окрім ризику раку, відносно підвищені рівні пестициду, відомого як бета-гексахлорциклогексан (B-HCH), у крові пов’язані з вищою смертністю від усіх причин. Крім того, доведено, що вплив ДДЕ — метаболіту ДДТ, хлорованого пестициду, який активно використовувався в 1940-1960-х роках і все ще залишається в навколишньому середовищі сьогодні — підвищує ризик розвитку деменції (хвороба Альцгеймера та інші), а також загального зниження когнітивних функцій.
Оскільки хлоровані пестициди часто є жиророзчинними, вони накопичуються в продуктах тваринного походження. Тому люди, які дотримуються вегетаріанської дієти, мають нижчий рівень B-HCH. Зважаючи на це, рекомендують віддавати перевагу органічним продуктам.
ПЕР- ТА ПОЛІФТОРАЛКІЛЬНІ РЕЧОВИНИ (PFAS)
Група фторованих сполук, відкрита в 1930-х роках. Їхній хімічний склад включає міцний вуглецевий фтористий зв’язок, що забезпечує їм стійкість у навколишньому середовищі, через що вони отримали назву «вічні хімікати».
PFAS були виявлені навіть в дощовій воді таких віддалених місць, як Тибет і Антарктида. Низькі рівні їхнього впливу асоціюються з підвищеним ризиком розвитку раку, захворювань печінки, низької ваги при народженні та гормональних збоїв.
Властивості PFAS також роблять їх міцними при дуже високій температурі та водовідштовхувальними. Зокрема, хімікат використовувався компанією Dupont у виробництві тефлону для антипригарного покриття каструль і сковорідок. PFAS — сімейство з тисяч синтетичних сполук — залишається поширеним у виробництві упаковки снеків, водо- та плямовідштовхувальному одягу, протипожежної піни та засобів особистої гігієни. Ці речовини потрапляють у навколишнє середовище під час розкладання продукції.
Щоб мінімізувати вплив PFAS рекомендують очищати водопровідну воду за допомогою фільтрів з активованим вугіллям, а також значно обмежити споживання смажених страв, снеків і споживчих товарів, позначених як «водостійкі», «стійкі до забруднення» і «антипригарні».
Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії