Природа як чинник здорового способу життя: весняні враження групи 2 курсу спеціальності «Громадське здоров’я» від відвідування пасіки, стайні та центру соціально-психологічної реабілітації НУБіП
Природа як чинник здорового способу життя: весняні враження групи 2 курсу спеціальності «Громадське здоров’я» від відвідування пасіки, стайні та центру соціально-психологічної реабілітації НУБіП
21 квітня відбулось практичне заняття з основ здорового способу життя (викладач Альона Альтанова) в групі 2 курсу спеціальності «Громадське здоров’я» факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК. Воно було присвячене впливу на стан людини природи та анімалотерапії як її складової. А кращого способу практично відчути на собі роль цих двох чинників здоров’я, як відвідати весняну пасіку та стайню НУБіП, годі й шукати.
Однією з компетенцій, які набувають майбутні фахівці громадського здоров’я, є підтримка рівня здоров’я людей, а також його відновлення в осіб, які мають функціональні порушення і передхворобливі розлади; відновлення фізичного і психоемоційного статусу клієнтів, що втратили ці здібності внаслідок захворювання або травми; вміння впливати на знижені резервні регуляторні можливості організму.
У світовій практиці в реалізації цих завдань поряд із традиційними засобам підтримки здорового способу життя (достатня рухова активність, повноцінне харчування та сон, загартовування, профілактика адиктивних (залежних) форм поведінки), все помітніше місце відводиться й такій альтернативній методиці, як природотерапія (зокрема, таким різновидам анімалотерапії, як апі- та іпотерапрія).
Анімалотерапія (від латинського «animal» – тварина) – використання біоенергетики тварин у відновленні здоров'я за допомогою спілкування з ними. Даний вид терапії має також психотерапевтичну допомогу, дозволяє не тільки лікувати, але й профілактувати серйозні захворювання.
Екскурсію стайнею та пасікою провів завідувач кафедри бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів, доктор с.-г. наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Микола Повозніков. Він зачарував студентів своєю манерою спілкування за допомогою шарад, віршів та каскаду питань.
Насамперед ознайомились із навчально-науково-виробничою лабораторією конярства НУБіП України, заснованою в 1967 році. Тут утримується біля 20 голів коней різних порід. Хоча про користь верхової їзди говорив ще Аристотель, проте тільки близько 40 років тому почали вивчати її вплив на стан здоров’я людей, лікування нею деяких хвороб. З’явились терміни «іпотерапія» та «райдтерапія», що означають спілкування з кіньми та лікувальний вплив верхової їзди як ефективної лікувальної фізкультури. Студенти отримали багато позитивних емоцій, пригощаючи коней принесеними з дому яблуками і морквою. Микола Гаврилович, дізнавшись, що перед ним студенти факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК, акцентував їхню увагу на питаннях здорового раціону коней, питаннях їхнього утримання, гігієни, рухової активності. Поговорили й про характер цих тварин, середньо очікувану тривалість життя, породи коней, техніку безпеки і багато чого іншого.
Серед інших результатів іпотерапії – поліпшення комунікативних функцій, підвищення рівня самооцінки, зняття стресу і напруги. Недарма кілька студенток, які давно вже мріяли навчитись сидіти верхи, після спілкування з конями – цими граціозними, розумними і величними створіннями – попросили контакти у тренерки, яка, закінчивши НУБіП, залишилась працювати у стайні, бо закохана у коней і радо запропонувала свою допомогу у здійсненні мрії дівчат.
Навчальна лабораторія «Голосіївська навчально-дослідна пасіка» є однією з найдавніших сторінок історії НУБіП, вона вже перетнула 100-річний рубіж свого існування. Під час екскурсії студенти дізнались про апітерапію – медичне використання біологічно активних продуктів бджільництва – меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути; про особливості життєдіяльності бджолиної сім’ї, медоносні рослини, оглянули вулики, серед яких були навіть «розумні».
Перебування на пасіці є цілющим саме по собі. Повітря насичене корисними фітонцидами, ароматами меду, квітів, пилку, перги та воску – все це позитивно впливає на нервову, травну, серцево-судинну системи, лікує алергічні захворювання та захворювання дихальних шляхів. Студенти зручно посиділи у збудованому на пасіці апібудиночку, поспілкувались про відновний сон на вуликах та «бджолині піраміди» як унікальне поєднання природи, заспокійливих звуків та ароматів пасіки.
Стрес, депресія, проблеми з тиском, знижений імунітет, серцево-судинні захворювання – це далеко не повний перелік порушень у роботі організму людини, упоратися з якими допомагає апітерапія. Тому на згадку про зустріч Микола Гаврилович подарував баночку цілющого меду.
А ще запам’ятались тваринки, які постійно супроводжували нас під час екскурсії. Тож сеанс фелінотерапії (лікування зі допомогою кішок) та каністерапії (позитивний вплив собак) нам було забезпечено.
Дегустацію і оцінку якості меду вирішили не відкладати і вирушили до центру соціально-психологічної реабілітації. А для цього пройшлися чудовим голосіївським парком, вдихаючи весняне повітря, насичене ароматом першоцвітів, зелені та густим колокольним дзвоном, що лунав з монастиря (теж, до речі, терапія, якщо згадати лікувальні вібрації тибетських чаш). Йшли, як радять фахівці зі здорового способу життя, достатньо швидко, щоб можна було говорити, але не можна було це робити голосно. Під час такого інтервального фізичного навантаження обмінялись деякими думками про вплив природи на стан людини, насамперед, на її психологічне і духовне здоров’я.
Дослідники стверджують, що чим більше ми стаємо «цивілізованими», тим частіше фіксуються випадки душевних та інших захворювань. З’явилися поняття хронічних захворювань або постійного нездоров’я, хронічної втоми, імунодефіциту і т.п. Цими питаннями задається екотерапія (природотерапія) – порівняно новий напрям в оздоровленні та лікуванні людини.
Щоденні прогулянки і вбирання всіма фібрами душі її звуків, кольорів, пахощів зміцнює імунну систему, має відновлювальний ефект, покращує настрій, знижує дратівливість, допомагає в подоланні стресових і депресивних станів. Ну а коли людина виконує на природі фізичні вправи, це загалом, матиме найбільший ефект. Природа допомагає сконцентруватися на власних відчуттях, дозволяє людям жити в стилі «Wellness» (від англ. be well – «гарне самопочуття» або «благополуччя», коли людина підтримує себе в здоровому, гармонійному та позитивному стані).
У центрі соціально-психологічної реабілітації Альона Альтанова продемонструвала студентам різні способи подолання стресу. Інтерес викликала пісочна та арт-терапія.
Були продемонстровані можливості сенсорної кімнати. Всі зручно розташувались, на стелі затемненої кімнати заграли кольорові промінчики, замерехтіла соляна лампа, повітрям почав розповсюджуватись ненав’язливий запах лаванди з аромалампи, у чашках вистигав фіточай, а на екрані, в такт релаксуючій музиці, плавно рухались океанічні риби, водорості, інші дивні глибоководні істоти. А потім ми прослухали медитацію, яка налаштовувала на позитивне мислення і очищення від того, що заважає бути вільним і рухатись вперед. Тож після насиченої прогулянки релакс був забезпечений.
Наразі кожен українець знаходиться в різній ситуації, яка по своєму є складною для вибудови доброго способу життя. Чим більш несприятливі умови, тим більше людина потребує простих та дієвих способів для стресостійкості.
Важливо наповнити свій спосіб життя ресурсною діяльністю – всім тим, що приносить вам задоволення, досягнення та відповідає вашим цінностям; а також ресурсними емоційними станами. Спілкуйтесь з важливими та близькими людьми, проводьте час разом із тваринами, слухайте музику чи медитацію, насолоджуйтесь краєвидом чи спогляданням простої травинки, рухайтесь – робіть все те, що наповнює вас приємними та ресурсними емоціями.
Сподіваємось, що це заняття з основ здорового способу життя, яке відбулось одразу в трьох різних локаціях, не тільки подарувало студентам ці ресурсні емоції, але й відкрило для них нові знання й техніки відновлення власного здоров’я та благополуччя майбутніх клієнтів, які вони будуть оновлювати та удосконалювати впродовж всього свого життя.
Діана Маркова, студентка 2 курсу,
Альона Альтанова, викладач ОЗСЖ
