Доктор Ендрю Картрайт з Інституту демократії Центральноєвропейського університету прочитав лекцію про зміни підходів до управління земельними ресурсами в Європейському Союзі
Про те як змінювалися підходи до управління земельними ресурсами в Європейському Союзі за наслідками останніх трьох етапів розширення ЄС розповів під час захоплюючої лекції 14 червня 2023 року відомий європейський експерт – професор державної політики Центральноєвропейського університету Ендрю Картрайт. Дана зустріч відбулася в рамках співпраці факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України з проєктом «Німецько-Український aгрополітичний діалог», зокрема його компонентом «Фаховий діалог із земельних питань».
Лекція, головним чином, була орієнтована на здобувачів університетів України, в яких здійснюється підготовка землевпорядників і геодезистів. Проте цього разу, до неї приєдналися управлінці органів місцевого самоврядування, аспіранти, магістри, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти. Комунікаційною основою виступила платформа Zoom до якої доєдналось понад 50 учасників.
У ролі модератора заходу виступив декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. Тарас Олексійович розпочав зустріч із нагадування, що протягом 2023 року факультет землевпорядкування НУБіП спільно з проєктом АПД Україна продовжать практику проведення для здобувачів університетів України, в яких здійснюється підготовка землевпорядників і геодезистів, пізнавальних лекцій та семінарів. Планується, що експерти з Польщі, Словенії, Болгарії, Литви, Іспанії, Фінляндії, Австрії та інших європейських країн, які пройшли процес адаптації до законодавства ЄС поділяться цінним досвідом, розкажуть про помилки які були допущені, та про виклики і можливості, які несе членство в ЄС. Наразі ж доктор Ендрю Картрайт розповість про те, як змінювалися підходу до управління земельними ресурсами в Європейському Союзі за уроками трьох останніх розширень ЄС. Аудріус Паура – представник проєкту «Фаховий діалог із земельних питань» Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД), у своєму вступному слові коротко зупинився на меті проєкту «Фаховий діалог із земельних питань» Німецько-українського агрополітичного діалогу, зазначивши, що співпраця наших країн є дуже важливою і цінною, а Німеччина виявляє повну підтримку України, а також наголосив про необхідність дотримання безпекових правил під час відеоконференції.
Доктор Ендрю Картрайт на початку лекції привітав усіх учасників з Будапешту і подякував професору Йоахіму Томасу, завдяки якому і відбулося знайомство з українськими слухачами і відбувається дана лекція. Потому експерт зазначив, на порядку денному сьогодні буде шість головних питань. Насамперед ми розглянемо історичні етапи розширення ЄС. По-друге, зупинимося на підході Європейського Союзу до управління земельними ресурсами. Третім питанням лекції стане розгляд «земельних» проблеми країн-кандидатів. У четвертому й п’ятому ми розглянемо основні побоювання старих країн-членів щодо вступу і точки компромісу відповідно. І на завершення буде питання про те, наскільки побоювання матеріалізувалися після вступу країн до ЄС.
Важливо, що Україна сьогодні стикається зі схожими проблемами з якими стикалися країни, що приєднувалися до ЄС починаючи з 2002 року, зазначив доктор Ендрю Картрайт. Кожна країна має пройти процес гармонізації свого законодавства із законами ЄС. Зазвичай це займає близько 5 років, хоча Хорватія долала цей шлях майже 8 років. Водночас, Австрія, Фінляндія за два роки врахували всі вимоги і врахували їх в національному законодавстві. Є й винятки. Наприклад, Туреччина чекає вже 36 років на доєднання до ЄС. Але тут є свої складності. Потому експерт зазначив, що у ЄС є чотири свободи Єдиного ринку (вільне переміщення товарів, вільний рух капіталу, свобода створення і надання послуг, вільне переміщення людей). Власне на цих основних чотирьох принципах побудовано ЄС. Виходячи з них громадяни ЄС можуть купувати землю і займатися с.г. у будь якій частині ЄС. Важливу роль відіграє спільна сільськогосподарська політика на яку припадає 38% бюджету ЄС, а прямі виплати отримують близько 6,7 млн фермерів. Не менш важливе значення відводиться і питанням захисту навколишнього середовище. У цьому відношенні, прийнято низку Директив такі як Директива Ради про збереження природних середовищ існування, дикої флори та фауни 92/43/EEC (Оселищна директива), Водна рамкова директива 2000/60/EC, Директива про захист диких птахів 79/409/EEC та Зелений курс ЄС.
У результаті постсоціалістичних земельних реформ було передано мільйони гектарів земель із державного сектору й колективних підприємств приватним особам. Було створено двокомпонентну структуру господарювання – невелика кількість дуже великих господарств, поряд з мільйонами дуже дрібних фермерських господарств. При цьому середніх ферм не багато. Для прикладу, у 2005 році в Румунії було більше дрібних фермерських господарств, ніж у всьому ЄС-15. Польща мала в дев’ять разів більше дрібних фермерських господарств, ніж Франція. Але багато землевласників не жили в сільській місцевості, не мали досвіду роботи в сільському господарстві чи інтересу до розвитку комерційних ферм. Проте, із відкриттям економіки багато країн зіткнулося з конкуренцією з боку більш ефективних аграрних секторів, що призвело до банкрутства й скорочення сільськогосподарських площ.
Потім експерт озвучив ті побоювання, з якими стикалися країни набуваючи членство в ЄС. Перш за все це те, що купівля сільськогосподарських угідь іноземцями призведе до втрати найкращих сільськогосподарських земель, можливо, до скорочення виробництва для місцевих ринків, до підвищення рівня безробіття в селі й потенційної соціальної напруги. Друге побоювання полягало у тому, що важлива державна адміністративна інфраструктура не зможе використовувати кошти ЄС належним чином, що призведе до низького засвоєння коштів або, що ще гірше, до необхідності повертати кошти через порушення. Третє побоювання стосувалося значної втрати робочої сили та відтоком мізків. У такому разі в країні залишаться найбідніші райони без адміністративних послуг, роботодавців і можливостей. І четверте, це те, що недосяжні екологічні стандарти витіснятимуть дрібніших виробників. Але побоювання були і у старих членів ЄС, адже додавалася значна кількість конкурентів.
Проте, як виявилося, нові країни-члени можуть просити відтермінування реалізації вільного доступу до ринку землі, встановлювати обмеження доступу до землі для іноземців, при цьому були різними періоди, але головним було, що як тільки ціни на землю вирівнювалися, ринок землі відкривався. На першому етапі розширення ЄС неможливість продемонструвати, що земля відповідає належному сільськогосподарському та екологічному стану (GAEC), означала, що країна не мала права на фінансування в рамках спільної аграрної політики. Однак під час другого етапу розширення ЄС Румунія та Болгарія спроміглися навіть отримати кошти для відновлення покинутих земель. Обрані результати вступу говорили за себе тим, що загальна кількість фермерських господарств скоротилася на чверть, двокомпонентна структура залишилася, але натуральний сектор відносно швидко скоротився; виникло небагато середніх господарств; втрата сільського населення надзвичайно варіювалася, наприклад, мала місце масштабна втрата сільського населення у східній Польщі, східній Румунії та всій Болгарії; іноземні поглинання було обмежено; заходи розвитку села продовжували відставати.
Підбиваючи підсумки Ендрю Картрайт зазначив, що значна різниця у швидкості приєднання країн, включала їхню можливість скористатися перевагами SAPARD/IPARD. Не завжди переговори йшли в одному напрямку і нерідко країни-кандидати впливали на ЄС.
Насправді процес приєднання визначався фундаментальним прагматизмом, але водночас і явним небажанням вирішувати певні проблеми, як-от старіння власників і фермерів, фрагментацію землі. Потому він зазначив, що він уважно стежить за Україною, тому передача державної землі місцевим органам влади в Україні дає багато можливостей для вивчення досвіду попереднього розширення ЄС.
По завершенню виступу слухачі проходили проміжне тестування, що вказувало на рівень їхнього засвоєння матеріалу. А вже після тестування, учасники могли адресувати лекторам свої запитання або ж вступити у жваву і цікаву дискусію. До спікерів було поставлено значну кількість питань від професора Андрія Попова, доцента Марини Негрей, студентів бакалаврів Миколи Маївки та Катерини Михайлик та інших.
Зазначимо, що завдячуючи професійним перекладачам лекція синхронно перекладалися на українську та англійську мови.
Ольга Пронь,
студентка факультету землевпорядкування
