Ніколайчук Ірина обирає факультет ветеринарної медицини НУБіП України: вчитися там, куди кличе власне серце

- Я Ніколайчук Ірина, мені 17 років та я неймовірно люблю тварин з дитинства. Зараз у мене 12 котів та 2 песики. Дуже хочу навчитись їх лікувати і краще розуміти їхні потреби. Цікавість до тварин у мене завжди була та на даний момент теж є, адже ветеринарна медицина – це спеціальність мого батька. Готова до сумлінної роботи та маю наполегливість. 

 

- На мою думку, з усіх університетів – цей найкращий. Декілька разів відвідувала дні відкритих дверей в цьому році  як у форматі онлайн так і  особисто. Мені неймовірно подобається ставлення викладачів до студентів. Вразило те, що все відбувається на реальних прикладах і сучасному обладнанні.

- Авжеж, перспективи в здобуванні вищої освіти є завжди. Сподіваюсь, що вища освіта дозволяє людині розширити знання і можливості знайти гарне місце роботи.

 

- Мені подобається ця спеціальність, тому що  лікар ветеринарної медицини  допомагає тим хто не може нам сказати, що у них болить.

- У свій вільний час я допомагаю безпритульним тваринам: купую корм, облаштовую для них спальні місця.

- Про  НУБіП у мене складаються дуже позитивні враження. Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні. Тут навчається багато студентів. Думаю, що буде цікаво. 

 Як ви ставитесь до дистанційного навчання в умовах воєнного стану?

- Якщо немає іншого виходу то добре, але як на мене, краще все таки очне навчання, який же  лікар без клінічної практики?

 

- Я хочу поступити в університет своєї  мрії  – НУБіП на факультет ветеринарної медицини на бюджет, здобути вищу освіту та відкрити свою власну клініку. Адже, це моя мрія з дитинства. Також хочу, щоб скоріше закінчилася  війна.

- Я хочу побажати своїм ровесникам-абітурієнтам, щоб їм пощастило вчитися там, куди кличе власне серце. 

 Інтерв’ю записала Наталія Грушанська