Робота студентів факультету харчових технологій в науковому гуртку "Процеси навколо нас": результати у виступах на Міжнародній науково-практичній конференції
Робота студентів факультету харчових технологій в науковому гуртку "Процеси навколо нас": результати у виступах на Міжнародній науково-практичній конференції
1 червня 2023 року
Після першого року вивчення фундаментальних наук студенти задумуються над тим, що б таке цікаве їм придумати, що можна було б використати при вивченні спецдисциплін і загалом залишити після себе щось корисне і приємне. Тому багатьом зі студентів спеціальності 181 «Харчові технології» на 2 курсі кортить записатися в науковий гурток "Процеси навколо нас", де вони мають змогу на повну пройти чи не першу смугу перешкод до вершин наукових висот.
Кафедра процесів і обладнання переробки продукції АПК завжди радо зустрічає таких амбітних і цілеспрямованих студентів спеціальності 181 "Харчові технології". А потім з гордістю передає цих студентів на випускову кафедру технології м'яса, риби та морепродуктів. Наукова робота на перший погляд проста, проте потребує обізнаності в області, в якій проводяться дослідження. Тому насамперед необхідно ознайомитися з найсучаснішими науковими розробками, і для цього стає в нагоді бібліотечний фонд університету та пошукові роботи в наукових журналах, які можна без великих зусиль знайти в інтернеті. Ну а потім прискіплива робота в лабораторіях факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК. Так, цього року шестеро гуртківців за результатами своєї роботи доповіли на секційному засіданні 3 «Роль тваринництва, ветеринарної медицини та харчових технологій в умовах війни та вирішенні завдань Плану відродження України» Міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України і світу».
Робота Микити Ніколаєнка, студента 1 курсу скороченого терміну навчання, що присвячена дослідженню процесів подрібнення та просіювання зернових культур, викликала жвавий інтерес та дискусію, адже борошномельно-круп'яна промисловість одна з найбільших галузей харчової промисловості, яка переробляє зерно на борошно і крупи, що є чи не основою харчування більшості населення не тільки України. Своїми дослідженнями Микита довів, що не для всіх видів сировини можна використовувати однаковий технологічний режим здійснюється вищенаведених процесів і показав за допомогою діаграм яка кількість сировини при просіюванні стає борошном, а яка частина залишається в крупці.
Як збільшити вихід бурякового соку, застосовуючи попередню теплову обробку, який можна використовувати людям при різних захворюваннях займався Максим Бойко, студент 2 курсу факультету харчових технологій. Він навів експериментальні дані, що підтверджують збільшення виходу соку при попередньому заморожуванню сировини при майже незмінній органолептичних оцінці соку.
Питанню зменшення часу для проведення процесу сушіння яблук присвятила свою роботу студентка Марія Батіг. Знаючи, що велика кількість яблук псується в осінній період часу, ця тема стала актуальною для молодої дівчини, якій хочеться при незначних змінах у висушеній сировині отримати продукт високої якості.
Про лінію отримання кукурудзяних пластівців для сніданку доповіла Марина Борщ, теж студентка 2 курсу. Вона навела дані про корисні властивості споживання такої продукції на сніданок та лінію по переробці кукурудзи на пластівці з використанням різних механічних, гідромеханічних та теплових процесів. Дві перших групи процесів вже вивчено завдяки дисципліні "Процеси і апарати харчових виробництв" і тому їй неважко було опрацьовувати матеріал, наводити приклади переваги і можливості екструдерів для отримання пластівців, обчислювати коефіцієнти енергоємкості технологічного обладнання тощо. А після закінчення виступу Марина швиденько зібрала речі і бігом на змагання з шахів. Ось такі у нас студенти! Можна тільки порадіти за них.
Ще один студент Богдан Мєдвєдєв доніс до аудиторії інформацію про технологічне обладнання фірми Schroter, за допомою якого можна сушити, коптити м'ясні та рибні делікатеси, здійснювати заморожування, очищувати повітря і ще багато чого, щоб отримувати харчові продукти високої якості. Увага до присутніх була також зосереджена на можливості використовувати дане обладнання під час виконання бакалаврських дипломних проектів.
Простий хлопець Володимир Типило, який вдало поєднує навчальний процес, наукову роботу та виконує обов'язки голови студентської організації факультету, з великим ентузіазмом виконав наукову роботу з розрахунками товщини теплової ізоляції різних теплоізоляційних матеріалів, змінюючи при цьому ряд температурних параметрів. Висновок, зроблений ним під час виступу, один - обов'язкова теплова ізоляція будь-якого теплового обладнання для зменшення впливу на клімат планети, але при цьому враховують який саме теплоізоляційний матеріал вибирати і яка температура навколишнього середовища, на поверхні ізоляції та всередині теплового апарата є. Всі ці показники впливають на товщину і відповідно витрати теплоізоляційного матеріалу.
Тож роботи різноманітні, викликали зацікавленість у вигляді запитань та відповідей. За що були винагороджені дипломами трьох ступенів. А ще світлини на згадку про таке перше позитивне та добре враження від закінченої роботи. Тому без перебільшення можна назвати цих студентів початківцями науки. Не зупинятися на досягнутому, а все вище і вище підніматися сходинками до наукових вершин - таке ось побажання для нашої талановитої молоді. Працюйте, і у вас все вийде! Борітеся, і все поборите!
Марія Жеплінська
доцент кафедри процесів і
обладнання переробки продукції АПК
