Про якість і безпечність продовольства, безпеку довкілля, роль харчових технологій в умовах війни та вирішенні завдань плану відродження України обговорили на секційному засіданні Міжнародної науково-практичної конференції факультету харчових технологій

27 травня 2023 року

     25-26 травня 2023 року на базі факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК відбулось секційне засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», секція «Роль тваринництва, ветеринарної медицини та харчових технологій в умовах війни та вирішенні завдань плану відродження України» присвячена 125-річчю Національного університету біоресурсів і природокористування України.  

На порядку денному конференції та секції – План відновлення України, сталий розвиток світу у контексті глобальних та регіональних викликів, трансформація суспільства та формування нової парадигми розвитку, всебічна підтримка Збройних Сил України як основного гаранта незалежності держави.

Пленарне засідання секції із вступним вітальним словом відкрила декан факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК професор Лариса Баль-Прилипко та заступник декана з наукової роботи Микола Ніколаєнко, які привітали учасників конференції із початком роботи та побажали учасникам конференції великих наукових здобутків та плідної роботи в секції. 

«Стан функціонування харчової галузі  значною мірою впливає на стабільність української економіки. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій через війну очікується падіння промисловості на 42,6% при зменшенні ВВП на 31%. У зв’язку з війною, режим часткової роботи або припинення функціонування має місце у  85% бізнесу в Україні, серед яких 1% припинили діяльність та не планують відновлення, а 35% призупинили діяльність, очікуючи кращих часів. Однак 83  варто зазначити, що харчова промисловість демонструє найбільшу стійкість до викликів війни, лідируючи у відновленні рівня виробництва та експорту до довоєнного рівня. Без сумніву, що підприємства даної галузі також зазнали втрат через порушення ланцюгів постачання, зокрема, блокування морських перевезень, а в окремих регіонах і у зв’язку із пошкодженням виробничих потужностей. При цьому харчова галузь показує відносну стійкість порівняно з іншим видами діяльності, так як є однією із тих, які забезпечують базові потреби населення і мають повсякденний попит як у країні, так і поза її межами. Згідно результатів опитування ІЕД, 18% підприємств, що виробляють продукти харчування, найчастіше працюють на сто і більше відсотків потужності порівняно з довоєнним періодом. Харчова галузь найкраще зберігає свій потужний потенціал і годує не лише громадян, а й економіку країни під час війни», зазначила Лариса Баль-Прилипко.             

На секційному засіданні було представлено 199 тез доповідей з двадцяти чотирьох установ, серед яких сім закордонних учасників. Зокрема свої матеріали до участі в конференції подали науковці з таких установ України: Національний університет харчових технологій, Житомирський національний агроекологічний університет, Одеська національна академія харчових технологій, Інститут технічної теплофізики НАН України, Київський національний торговельно-економічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Інститут продовольчих ресурсів НААН України. Також неоминули конференцію закордонні науковці з Польщі, Словаччини, Франції, Італії та Німеччини. 

З цікавою доповіддю до учасників конференції звернувся Президент Асоціації дієтологів України, професор кафедри технології м´ясних, рибних та морепродуктів Олег Швець. Він розкрив питання сучасного стану харчування населення України та заходів щодо позитивних змін. Встановлено, що захворюваності, втрати працездатності та смертності українців протягом останніх десятиліть демонструє стабільне домінування неінфекційних захворювань в структурі причин. За даними Державної служби статистики України 91% смертей обумовлені серцево-судинними захворюваннями, раком, діабетом та хронічними захворюваннями органів дихання. При цьому, найбільшу частку у структурі смертності складає саме патологія системи кровообігу (63%). Численні дослідження демонструють, що чотири ключові фактори ризику є відповідальними за захворюваність та смертність від небезпечних неінфекційних захворювань – нездорове харчування, зловживання алкоголем, куріння та низька фізична активність. Серед цих факторів, харчування можна вважати єдиним універсальним, адже тільки він впливає на здоров’я людини, починаючи з внутрішньоутробного розвитку і до останніх днів життя. Зважаючи на це, регулярні дослідження 622 харчування населення є критично важливими для виявлення системних вад та їхніх небезпечних наслідків для здоров’я українців; з метою ґрунтовного планування необхідних інтервенцій та моніторингу їхньої ефективності щодо зменшення тягаря захворюваності та смертності. 

Директор Інституту продовольчих ресурсів НААН України, доктор технічних наук, професор Любомир Хомічак, наголосив на продовольчій безпеці України в умовах глобалізації економіки та досягненні цілей сталого розвитку. Довідач відзначив, що здоров’я і життя людини на 50-70% визначається способом життя, найважливішим складником якого є харчування. Недостатнє або незбалансоване харчування є причиною затримки розвитку дітей і низки аліментарно залежних захворювань, що опосередковано впливає на тривалість життя населення держави. На жаль, в Україні середня тривалість життя набагато менша у порівнянні з європейськими країнами. В раціоні харчування українців за останнє десятиліття середньодобова калорійність спожитих харчових продуктів критично наблизилася до мінімального порогового критерію і становить 2677 ккал, при цьому в країнах ЄС вона становить 3400-3500 ккал. Слід зазначити, що за основними групами продовольства фактичні обсяги споживання в 2022 році значно відставали від рекомендованих норм, зокрема м'яса та м'ясопродуктів - на 36%; молока і молокопродуктів - на майже 47%; яєць - на 6%; фруктів і ягід - на понад 34 %; цукру - на 25%, рибопродуктів - на 34%. Вирішення проблем продовольчої безпеки лежить в площині збалансування попиту і пропозиції на внутрішньому продовольчому ринку. Це має вирішувати державна політика, спрямована на створення відповідних умов для забезпечення виробництва необхідних обсягів харчових продуктів та необхідного рівня купівельної спроможності населення.

Про серйозні негативні наслідки війни в Україні, як для людей, так і всієї планети говорив доктор медичних наук, професор Геннадій Ткач. За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів за рік повномасштабної війни росії в Україні завдано збитків на 2 трильйони гривень. На переконання екологів, навіть ця шалена сума не відображає реальної картини. Він запропонував кроки подолання екологічної кризи: притягнути країну-терориста до відповідальності; необхідно вносити проекти реформ та включати вирішення цього питання, як пріоритет, в мандат Міжнародного кримінального суду за екологічні злочини; потрібні нові міжнародні норми для захисту навколишнього середовища під час військових конфліктів; всіляко сприяти програмі "Зелене" відновлення України. 

 Далі роботу секції продовжили молоді вчені – студенти, аспіранти, науково-педагогічні працівники. В рамках проведення було заслухано ряд цікавих і важливих в нинішніх умовах доповідей.  

Особливий інтерес викликали доповіді студентів:

1.    «Порівняння процесів подрібнення та просіювання різних зернових культур» доповідав студент 1 курсу скороченого терміну навчання Микита Ніколаєнко;

2.    «Характеристика біохімічних змін, що відбуваються в процесі зберігання пива» доповідала студентка Національного університету харчових технологій Анастасія Пархоменко;

3.    «Технологія медових напоїв типу PET-NAT» доповідала студентка Національного університету харчових технологій Катерина Азаренко;

4.    «Відновлення збалансованого харчування після тривалого обмеження в їжі» доповідала студентка 2 курсу Анастасія Жиліна;

5.    «Вплив температурних показників та коефіцієнта теплопровідності ізоляційного  матеріалу на товщину теплової ізоляції» доповідав студент 2 курсу Типило Володимир;

6.    «Залучення суспільства до здорового способу життя, не дивлячись на війну в країні» доповідала студентка 2 курсу Олеся Богдашкіна;

7.    «Порівняльний аналіз вовчків для подрібнення м’яса» доповідав студент 3 курсу Павло Паламарчук;

8.    «Наукове обґрунтування розробки раціонів харчування людей, що працюють на об'єктах з радіоактивними забрудненнями та джерелами іонізуючого випромінювання» доповідала студентка магістратури 2 року навчання Олександра Медведкіна;

9.     «Особливості харчування населення в період воєнного стану» доповідала студентка 2 курсу Діана Маркова;

10. «Можливості попередньої обробки столового буряка для збільшення виходу соку» доповідав студент 2 курсу Максим Бойко;

11. «Лінія виробництва кукурудзяних пластівців для сніданку» доповідала студентка 2 курсу Марина Борщ;

12. «Німецька система технології Schröter для харчової промисловості» доповідав студент 2 курсу Богдан Мєдвєдєв;

13. «Вплив розмірів та температури на тривалість сушіння подрібнених яблук» доповідала студентка 2 курсу Марія Батіг.      

Заслухавши доповідачів та обговоривши їх доповіді, взявши до уваги пропозиції учасників, секція № 3. Роль тваринництва, ветеринарної медицини та харчових технологій в умовах війни та вирішенні завдань плану відродження України, завершила свою роботу.  

Підсумовуючи результати роботи конференції, декан факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК професор Лариса Баль-Прилипко відмітила, що ця конференція є особливою і важливою для суспільства. Тож на цій гарній ноті, всі доповідачі поглибили свої знання, заслухавши цікаві та актуальні доповіді, а студенти отримали дипломи першого, другого, третього ступеню та подарунки до свята.                         

Шановні колеги, викладачі, батьки та гості, дорогі наші студенти та друзі, сьогодні щиро вітаємо всіх з Днем нашого університету. Хочемо побажати , щоб стіни цього закладу дарували всім чудовий настрій, міцні знання, великі прагнення, браві цілі і незламні успіхи. Нехай все у кожного завжди виходить, нехай буде у кожного любов у серці і щастя в душі.

 

Вітання Аlma Mater з нагоди 125-річчя від усіх учасників секції з побажанням успішного майбутнього.

Слава університету!

Слава Україні!

Героям слава!

 

 

Лариса Баль-Прилипко,

декан факультету

Микола Ніколаєнко,

заступник декана з наукової роботи

Олена Очколяс,

доцент кафедри технології м´ясних,

рибних та морепродуктів

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook