Відокремлений підрозділ НУБіП України «Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства»

Історія

Кримський технікум гідромеліорації і механізації сільського господарства пройшов величезний шлях з часу його створення, з початку минулого століття і до сьогоднішнього дня і є одним із старих технікумів Криму. А починалося усе заселенням німцями-колоністами села Окречь, що знаходиться в 2х км від села Ички. Вони були переселенцями за особливою угодою між російським урядом і прусськими менотипами. Відповідно до договору німецькі переселенці отримували по 65 десятини землі, на 10 років звільнялися від податків і на 100 років від військової повинності. Таким чином, в порівнянні з іншим населенням колоністи знаходилися в більш привілейованому положенні, і дуже скоро їх господарства стали зразками. Цьому також сприяли працьовитість, акуратність і культура агротехніки колоністів. Росло їх матеріальне благополуччя, кращали села, піднімався культурний рівень їх жителів. У Окречье була німецька жіноча школа, де готували вчительок для початкових класів.

У 1927 році пройшов XV з'їзд партії, що увійшов до історії як з'їзду колективізації сільського господарства. Він націлив партію і народ на перехід сільського господарства від одноосібного господарювання на колективне. Це викликало необхідність підготовки фахівців -механиков і агрономів. Так, в п.Окречь був відкритий технікум індустріального землеробства, що зайняв будівлю побудованої в 1912 році німецькими поселенцями жіночої гімназії. Спочатку він знаходився в підпорядкуванні Народного Комісаріату освіти Криму, а в 1930 році перейшов в підпорядкування Народного Комісаріату радгоспів СРСР. Наявність хорошої виробничої бази (зерносовхоз, машинотракторная енергетична станція, досвідчені ділянки, радгоспи) і послужило причиною створення технікуму в цій місцевості.

Перший директор - Фишер Еміль Иванович- здійснив набір групи механіків з 36 чоловік різного віку і національностей. Вона складалася з росіян, українців, німців, болгар, вірмен і поляків.

У 1933 році було відкрито друге відділення - агрономічне. У 1937 році технікум вважався передовим механізованим господарством, яке мало 4 комбайни, 6 тракторів ХТЗ і один ЧТЗ. Були механічні майстерні з верстатами ремінного приводу, різні сільськогосподарські машини. Були свої стайні, корівник. У 1939 році директором технікуму був призначений Михайло Ілліч Чуб. У цей же рік була побудована учбова майстерня, де можна було проходити учбові практики.

Війна, що почала в 1941 році, перервала мирну працю і навчання радянських людей. На Михайла Ілліча і на секретаря партійної організації Павла Дмитровича Гусева була покладена відповідальність за евакуацію людей, матеріальних цінностей, устаткування учбових класів, техніки і худоби. Передусім, була відправлена худоба, спочатку в Калмицьку АССР, а потім в Казахстан. Викладачі і студенти були евакуйовані спочатку в Краснодарський край, а згодом - в Челябінську і потім в Курганну області. Там вони приступили до занять і навчалися до звільнення Криму. Фашисти захопили пос.Ички і перетворили будівлю технікуму на стайню. Багато випускників технікуму пішли на фронт. Усі вони нагороджені орденами і медалями за заслуги перед Батьківщиною. Але, на жаль, багато хто з них не дожив до прекрасного Дня Перемоги.

14 квітня 1944 року селище було звільнене від окупантів. Будівля технікуму була частково зруйнована, але з 1 вересня 1944 року заняття все-таки почалися. Технікум відновив свою роботу і виробив набір студентів на перший курс механічного і агрономічного відділень. Директором в цей час був Гридин Михайло Сергійович, згодом (1947) його змінив Споринін Олександр Федорович. Час був важкий, в корпусах і гуртожитках було дуже холодно, видавали хлібні картки на 0,5 кг хліба, в меню їдальні переважала кукурудзяна каша, не вистачало підручників і паперу.

До 1948 року технікум повністю відбудували. У учбовому господарстві з'явилися свої нові автомашини, комбайни, трактори. Життя налагоджувалося, стала поступати учбова література, стало легше з продуктами, відмінили картки.

У 1951 році, у зв'язку з наміченим будівництвом Північно-кримського каналу, було відкрито відділення гідромеліорації. У 1954 році розширена і перебудована учбова майстерня, три гуртожитки на 300 місць. У 1957 році додатково побудований ще один гуртожиток на 100 місць, а в 1982 - на 246 місць. У 1958 році побудована нова їдальня. У 1965 році до основного корпусу прибудували триповерхову будівлю з 13 учбовими класами і великою бібліотекою. У зв'язку із збільшенням кількості груп і студентів, з'явилася необхідність в нових кабінетах і лабораторіях. Так, в 1978 році, поряд з головним корпусом був побудований новий учбовий корпус з 17 аудиторіями, малим актовим залом, учбовою частиною і педагогічним кабінетом.

У 1995 році в технікумі відкривається нова спеціальність "Організація матеріально-технічного постачання і збуту", яка згодом перейменовується в "Комерційну діяльність" і випускаються молодші фахівці - організатори комерційної діяльності.

У зв'язку з потребою у фахівцях землевпорядниках в 1997 році технікум виробляє новий набір на спеціальність "Землеустрій".

За час свого існування технікум кілька разів міняв свою назву.

1927 г - Окреченский технікум індустріального землеробства

1931 г - Кримський технікум соціалістичного землеробства

1932 г - Кримський технікум агромеханизации

1944 г - Кримський сільськогосподарський технікум

1963  г - Кримський технікум механізації сільського господарства

1972 г - Кримський технікум гідромеліорації і механізації сільського господарства

..........................................................................................................................

2008 г -  Відокремлений підрозділ НУБіП України «Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства»

 

Наш технікум багатьом студентам дав путівку в життя. У стінах технікуму вони сформували свій світогляд, уміння і потребу мислити, радість пізнання і творчості. Авторитет знань, отриманих під час навчання, стає вагомішим не лише в житті молодого покоління, але і в долі усієї країни. Допомогти селянам зробити своє життя більш гідним, а сільське господарство високорозвиненим - це завдання державного рівня. Особлива надія в цьому на випускників таких аграрних закладів, як наш технікум.

 

 

 

 

 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook