Наукометричні бази даних та їх кількісні показники: необхідність чи вимога часу?
НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХ ТА ЇХ КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ: НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ ВИМОГА ЧАСУ?
Одним із основних напрямів у сфері освітньої та наукової діяльності у вищій школі України є визначення узагальненої оцінки якості та результатів наукових досліджень окремого вченого, кафедри, факультету, університету і вищих навчальних закладів України в цілому. На сьогодні сучасні тенденції представлення наукових досліджень вимагають від науковця подання отриманих результатів до світовихі, бажано, до загальновизнаних періодичних видань і видавництв (Elsevier, Springer, Wiley, Taylor & Francis OUP, CUP, AIP, APS, Nature,Scienceта ін.), що входять до різних наукометричних база даних (Scopus, Web of Science та ін.). Слід відмітити, що кількісні показники цих наукометричних баз даних усе активніше використовуються зарубіжними країнами для визначення та оцінювання ефективності діяльності як окремого науковця, колективу чи організації, так і перспективних напрямів розвитку науки, їх фінансування тощо.
Серед загальноприйнятих показників якості роботи науковця, видання та установи, які стали умовним стандартом оцінювання ефективності роботи та аналізу наукової активності та продуктивності, останнім часом найбільший інтерес викликають: індекс цитування, індекс Хірша та імпакт-фактор.
Індекс Хірша (h-індекс) – наукометричний показник, який запропонував у 2005 р. американський фізик Хорхе Хірш з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша покликаний охарактеризувати продуктивність ученого на основі співвідношення кількості його публікацій до кількості цитувань цих публікацій.
Індекс Хірша може обчислюватись з використанням як загальнодоступних наукометричних баз даних в Інтернеті (наприклад, Google Scholar, Science Index), так і баз даних з передплатою (наприклад Scopus, Web of Science). Спід зазначити, що індекс Хірша, підрахований для одного науковця з використанням різних баз даних, буде загалом різний, як і інші наукометричні характеристики. Він залежить від сфери охоплення обраної бази даних, як за обсягом статей у базі даних, так і інтервалів часу, за яким враховуються статті.
Імпакт-фактор – це формальний чисельний показник важливості наукового журналу, який щорічно розраховує Інститут наукової інформації (Institute for Scientific Information, ISI) й оприлюднюється у виданні Journal Citation Report. Він показує, скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після виходу. Імпакт-фактор журналів, у яких опубліковані результати наукових досліджень, істотно впливає на оцінку цих результатів.
Індекс цитувань (Science Citation Index, SCI) – ключовий показник, уведений Інститутом наукової інформації, що широко використовується в усьому світі для оцінювання роботи дослідників і наукових колективів. А також оцінює вплив ученого або організації на світову науку, визначає якість проведених наукових досліджень. SCI належить медіа компанії Thomson Reuters. Індекс був розроблений у 1960 р. американським ученим Євгеном Гарфілдом (Eugene Garfield). Розширена версія Science Citation Index індексує понад 6500 авторитетних наукових журналів зі 150 галузей дослідження з 1900 р.
Звісно, всі ці показники не є досконалими, тож мають певні недоліки, що впливають на їх об’єктивність, однак наукометричні бази даних, в яких вони використовуються, є осередками трансформації знань і каналами подальшого застосування наукових результатів як головної інформаційної та соціальної характеристики країни, університету, наукового колективу або окремого науковця.
Що ж до України, то перші кроки по використанню наукометричних показників вже здійснено. Так, зокрема, ці показники планується активно використовувати у процесі оцінювання діяльності бюджетних наукових установ (додатки 1-2 наказу МОН України від 03.04.2012 р. № 399). Крім цього, коректне та якісне представлення наукових результатів вимагається державою на рівні МОН України від 17.10.2012 р. № 1111 і 1112 («Про затвердження Порядку формування Переліку наукових і фахових видань України», «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук»)
На сайті МОН запропоновано на громадське обговорення проект Положення про порядок підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі ВНЗ, де вказано: «Обов’язковою складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) є підготовка та публікація не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (для аспірантів і ад’юнктів)/Web of Science (для докторантів) (або до іншої міжнародної бази, визначеної для окремої спеціальності Науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на підставі подання відповідної науково-методичної комісії)».
Не менш важливим питанням залишається наявність доступу до різних наукометричних баз даних, таких як Scopus, Web of Science для науковців та науково-педагогічних працівників. Розуміючи це, у 2014 р. науковою бібліотекою НУБіП України було організовано доступи до бази даних Web of Science (01.04.-30.06.14 р.) та Scopus (05.12-31.12.14р.). Крім цього, працівники бібліотеки наразі мають можливість проводити визначення деяких кількісних показників наукометрії (індексу Хірша, кількості цитувань на окрему статтю та ін.) у базі даних Scopus за зверненням автора на електронну адресу [email protected].
Більш детальну інформацію стосовно відомих міжнародних наукометричних баз даних, їх кількісних показників Ви зможете прочитати у книзі з бібліотечного фонду «Путівник у прикладну наукометрію», що наявна у всіх філіях бібліотеки та на абонементі з обслуговування науково літературою центральної бібліотеки.
Повний перелік вітчизняних видань, що входять до бази даних Scopus, Ви віднайдете за посиланням. Однак навіть серед періодичних видань, які передплачує наукова бібліотека НУБіП України є ті, що входять до міжнародних наукометричних баз даних, тож з їх переліком ви можете ознайомитись за посиланням.
Тетяна Кіщак,
директор наукової бібліотеки
