Славетна історія університету сторінками старовинних книг: 125-річчю НУБіП України присвячується. Розповідь друга
Продовжуємо знайомити нашу університетську спільноту з сторінками історії університету за книгою «Труды Киевского ордена трудового красного знамени сельскохозяйственного института». – Киев, Харьков, 1949. – Т. 5. – 344 с.
Сьогоднішня наша розповідь про роботу Вченої ради, навчально-методичну роботу та роботу профспілкової організації Київського сільськогосподарського інституту (КСГІ).
Вчена рада КСГІ, що була навчально-методичним органом інституту, до 1940 року займалася розглядом навчально-методичних питань, узагальненням досвіду роботи кафедр та факультетів, розглядом планів науково-дослідних робіт та індивідуальних планів аспірантів.
З 1940 року Київському сільськогосподарському інституту було надано право присудження вчених ступенів кандидата наук. Дисертаційні роботи з технічних наук заслуховувалися на об'єднаних засіданнях інженерних факультетів, сільськогосподарських наук – на об'єднаних засіданнях рад агрономічних факультетів. З питань захисту дисертації Вчена рада інституту до війни лише затверджувала рішення факультетських рад.
З серпня 1946 року інституту надано було право присудження вчених ступенів кандидата та доктора наук.
З березня 1949 року КСГІ було дозволено приймати до захисту дисертації на науковий ступінь:
Доктора та кандидата наук –
Сільськогосподарські науки:
- Агрохімія
- Загальне землеробство
- Грунтознавство
- Рослинництво
- Селекція та насінництво
- Лісівництво
- Лісові культури
Технічні науки:
- Механізація сільського господарства
- Сільськогосподарські машини
За період із 1940 по 1948 рр. (за винятком років 1941-1944) в інституті захистили дисертації на науковий ступінь доктора наук 5 осіб, на науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук – 62 особи, на науковий ступінь кандидата технічних наук – 16 осіб.
Ювілейна наукова конференція
Загалом, робота Вченої ради інституту та всього професорсько-викладацького колективу була направлена на покращення якості викладання з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
Навчально-методична робота в КСГІ велась на дуже високому рівні.
Вагомим заходом у покращенні якості викладання був систематичний контроль за навчальним процесом. Великої популярності отримало взаємне відвідування лекцій професорсько-викладацьким складом, стенографування лекцій, обговорення якості лекцій та лабораторно-практичних занять на засіданнях кафедр, факультетських радах та раді інституту.
Розгортання критики та самокритики у навчально-педагогічній роботі дозволило розкрити ряд недоліків та вжити заходів для їх усунення, а також встановити багато позитивних якостей у викладанні. Зразки гарної педагогічної роботи також були предметом широкого обговорення на методичних нарадах та засіданнях Вченої ради.
КСГІ на той час було забезпечено висококваліфікованими професорсько-викладацькими кадрами. У складі викладацького персоналу було 12 професорів, з них – 10 професорів-лікарів наук, 33 кандидати наук.
Для покращення навчального процесу інститут багато уваги приділяли організації та керівництву самостійної роботи студентів. На всіх факультетах було складено план-графік самостійної роботи студентів, що охоплював всі заняття, домашні завдання, курсові проекти, підготовку та участь у різних проєктах. Наявність календаря-графіка дозволяло систематично перевіряти та керувати навчанням кожного студента.
Для покращення умов самостійної роботи студентів в КСГІ було організовано читальний зал, креслярський кабінет, відкрито лабораторії та кабінети у вечірні години.
Лабораторія кафедри виробництва і розподілу електроенергії
Лабораторія кафедри тракторів та автомобілів
Лабораторія кафедри агрохімії
Розроблено графік консультацій та чергування професорсько-викладацького складу. Систематичний контроль і керівництво професорсько-викладацького складу самостійною роботою студентів допомагало студенту правильно спланувати свій час на працю і відпочинок.
Лабораторія кафедри загального землеробства
Лабораторія кафедри рослинництва
Профспілкова організація інституту у ті роки забезпечувала активну участь колективу у розбудові КСГІ.
Першим головою профорганізації у післявоєнний період було обрано М.М. Годліна, що на той час був професором, завідувачем кафедри грунтознавства.
Колектив інституту брав активну участь у відбудові інституту, покращуючи підготовку кадрів, розвиваючи зв'язок та надаючи допомогу колгоспам, радгоспам у їх будівництві.
Під час другої світової війни значна частина професорсько-викладацького складу, студентів та працівників інституту стала на захист своєї Батьківщини. КСГІ з частиною колективу був евакуйований на Схід. Ця частина колективу в Казахстані продовжувала працювати, готувати кадри, надавала велику практичну допомогу колгоспам та радгоспам з вирощування сільськогосподарських культур.
Після повернення на Батьківщину поряд із навчальною роботою, яку інститут відновив уже у квітні 1944 року, викладачі, студенти, працівники самовіддано працювали на різних видах робіт з відновлення будівель лабораторій, кабінетів, водопроводу, електроосвітлення, центрального опалення та інших об’єктах КСГІ.
Клуб та кінозал КСГІ
Продовження читайте вже незабаром у наступній розповіді.
Артюх Людмила,
завідувачка сектору інформаційно-бібліографічного
обслуговування наукової бібліотеки