ННЛ економічної теорії та біоекономіки факультету аграрного менеджменту НУБіП України та аспіранти кафедри економічної теорії долучилися до онлайн семінару "Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні"

   15 березня відбувся онлайн-семінар “Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні” до якого долучилися учасники ННЛ економічної теорії та біоекономіки факультету аграрного менеджменту НУБіП України та аспіранти кафедри економічної теорії. Вебінар “Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні” — це спільна ініціатива Всеукраїнської аграрної ради та нашої команди з метою поширення знань і досвіду реалізації проєктів з вирощування енергетичних рослин.

   Під час семінару виступили фахівці галузі щодо різних аспектів вирощування та подальшого використання енергетичних рослин. Також із вітальним словом виступили Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Дмитро Кохан, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» та Юрій Шафаренко, заступника керівника Головного управління експертно-аналітичного забезпечення Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України.

   Віталій Головня зазначив, що для аграрного бізнесу важливо розглядати питання виробництва біогазу та біометану комплексно: від теоретичних аспектів до досвіду конкретних компаній, які такі об’єкти вже побудували, а також вивчення гравців ринку, які реалізують такі технології.

   Дмитро Кохан наголосив, що вже не перший рік є підвищення попиту до цієї тематики з боку аграрного бізнесу, тому практичний досвід від реальних учасників ринку вкрай важливий. При цьому війна стала певним каталізатором, бо енергетична незалежність аграрних підприємств критично важлива.

   Зі свого боку, Юрій Шафаренко додав, що питання енергетичної бепеки вкрай актуальне. Україна залишається енергозалежною країною, зокрема від природного газу. Тому виробництво біометану разом із вирощуванням енергетичних культур може забезпечити нашу енергетичну незалежність від природного газу.

   “Європейський план, який був ухвалений вже після початку повномасштабного вторгнення, передбачає збільшення виробництва біометану від 3 млрд куб. м (які є на сьогодні) до 35 млрд куб. м у 2030 році. Заплановане дуже амбітне. зростання у понад 10 разів за короткий час. Прогноз же на 2050 рік – до 125 млрд куб. м біометану”, – розповів у своїй презентації Георій Гелетуха, зауваживши, що Україна може стати серйозним гравцем цього ринку.

   Експерт UABIO Петро Кучерук зазначив, що багато виробників електричної енергії за “зеленим” тарифом бачать на сьогодні більше перспектив у виробництві біометану. Така ситуація пов’язана і з проблемою оплат, і з іншими технічними аспектами. Тим паче, що біогазові установки, які вже будуть побудовані в цьому році, не претендуватимуть навіть на “зелений” тариф.

   Щодо перспектив галузі Олег Рябов зазначив, що на нашому шляху багато перепон і викликів навіть до 1 млрд куб. м біометану, хоч і здається, що попереду ще сім років. Щоб досягти такого обсягу, ми маємо вже у 2025 році будувати по 40 п’ятимільйонних заводів. Бо термін реалізації таких проєктів становить три-чотири роки. Тобто ми вже б мали мати плани на це будівництво і фінансування вчора. Якщо ми маємо з 2025 року інвестувати в сектор по 300 млн євро, то ця програма вже має працювати на найвищому державному рівні у трьох напрямах: експорту, приєднання мереж та пільгового фінансування.

   “Біогаз – це доступно і вигідно. Звичайно, для залучення інвестицій важливо враховувати такі важливі чинники як тип сировини, достатній її обсяг. Найкраще, коли це відходи з власних підприємств або в радіусі до 30 км у разі кооперації маленьких господарств. Якість сировини відірацє ключову роль у виході біогаз та довгостроковості роботи обладнання”, – наголосив Олександр Дубина.

   Сергій Ситніков приділив увагу питанню викорисання дігестату БГУ. Він зауважив, що за розрахунками, 1 куб. м рослинного дігестату, який є відходом біогазового виробництва, продовжує коштувати приблизно 900 грн. Звичайно, є втрати хімічних речовин під час внесення, зберігання і транспортування, проте ціна дуже показова.

   Наостанок, Костянтин Богатов, яки представляє компанію «Salix-Energy», розповів про досвід підприємства. “Суть цього бізнесу полягає у тому, що ми один раз витрачаємо кошти, інвестуємо, беремо землю відповідних характеристик (достатня вологість ґрунту важлива), обробляємо ґрунт для вирощування багаторічних рослин та використовуємо посадкові машини для засаджування 10-15 га на добу черенками (їх можна купувати як ліцензовані з Європи, так і у Salix-Energy). На середніх плантаціях (80-100 га) середня урожайність 150 куб. м з гектара”, – розповів він.

   У заході взяли участь понад 150 учасників, понад 300 зацікавлених осіб долучилися до перегляду онлайн-трансляції. Дякуємо організаторам за цікавий захід!

Інна Гуща,

доцент кафедри економічної теорії