Гостьова лекція «Інформаційна безпека. Дезінформація і способи її протидії»

Вимоги реформування освіти потребують від здобувачів освіти, майбутніх фахівців, правильно організовувати свій інформаційний простір шляхом накопичення знань, навичок та умінь, які дозволяють аналізувати, критично оцінювати, усвідомлювати і створювати повідомлення різних жанрів у формах для різних типів медіа, а також розуміти і аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві, з врахуванням їх впливу на особистість.

Вплив медіа на людей, особливо у сучасний час, коли країна перебуває у воєнному стані, дуже великий і потребує грамотного підходу до сприйняття інформації та безпечного використання у своєму житті.

З метою розвитку медіаграмотності у здобувачів освіти, ознайомлення з основами дезінформації, її видами, протидією, способами перевірки, розвитком критичного мислення 14 березня 2023 року для студентів відділення програмування та технічного відділення була проведена гостьова лекція з дисципліни «Основи захисту інформації», викладач Черняк Вадим (магістр з кібербезпеки) та предмету «Громадянська освіта», викладач Навозняк Людмила.

Для участі викладач Черняк Вадим запросив спеціаліст у цій галузі – Яну Черняк, яка має ступінь магістра журналістики, випускниця Європейської Академії Дипломатії у Варшаві. Яна також учасник Вишеградської Школи, за напрямом «Протидія дезінформації». Також вона працює у сфері консалтингу, а пропагандою та інформаційними війнами займається додатково, беручи участь в різних проектах. Вже 15 років дівчина проживає у Польщі та вболіває за долю рідної країни, сприяючи розвитку медіаграмотності громадян, особливо молоді.

Яна розповіла про основні аспекти медіаграмотності і звернула увагу на те, що потрібно задуматись перед тим як довіряти новинам, які зустрічаються у медіа, так звана Filter Bubble – інформаційна бульбашка.

Крім того, доповідач розкрила методи уникнення маніпуляцій та розвитку стійкості до різного типу маніпуляцій. Основні з них – це перевірка джерела інформації: «Виходимо з інформаційної бульбашки», «Емоційне забарвлення», «Контролюємо емоції», «Перевіряємо особу експерта» та «Вчимося емпатії».

Такими методами можна перевірити інформаційні ресурси на достовірність:

• Botometr – https://botometer.osome.iu.edu/. Botometer (раніше BotOrNot) перевіряє активність облікового запису Twitter і оцінює його. Вищі бали означають більшу активність, подібну до ботів.

• InVID – https://www.invid-project.eu/. Проект InVID розробляє платформу перевірки відео для виявлення нових історій і оцінки надійності відеовмісту, що поширюється через соціальні мережі.

• Fact Check Tools-Google – https://toolbox.google.com/factcheck/explorer. Пошук фактів для конкретної теми чи особи.

• Hoaxy – https://hoaxy.osome.iu.edu/. Для перевірки твітів.

• Deepware scanner – https://scanner.deepware.ai/. Технологія виявлення deepfake була розроблена для виявлення deepfake відео або, просто, будь-якого підробленого вмісту у сферах візуальної та аудіокомунікацій.

Разом зі студентами 11-К, 11-ДЗ, 21-ІП, 22-ІП, 23-ІП та 24-ІП на лекцію завітали Балдич Людмила, Новіцький Сергій, Шапілова Катерина, Свінтозельський Назар, Черняк Тетяна, Стрик Павло, Ушаков Микола та Масталярчук Євгеній, гарант ОПП «Кібербезпека».

Тема лекції, яка є у програмах дисципліни «Основи захисту інформації», та предмету «Громадянська освіта», тісно переплітається з матеріалами, які пропонує безкоштовний відеокурс «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?». Він розроблений Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» та платформою МВОК Prometheus і стартував у кінці 2022 року. А отже, вона є актуальною!

Сподіваємося ця лекція стане в пригоді всім, хто хоче навчитися фільтрувати інформацію, ухвалювати правильні рішення та бути ефективним бійцем на інформаційному фронті.

Вадим Черняк, викладач програмування та інформаційних дисциплін