Нарада із завідувачами кафедр: співпрацювати з бізнесом, отримувати міжнародні гранти, проєкти, обладнання, стажування – ось нам і рецепт виживання

  В університеті відновлюється традиційний колись до пандемії і війни захід – безпосереднє спілкування ректорату із завідувачами кафедр. Адже кафедра (а їх у нас сьогодні 100) була, є і залишатиметься основою активної життєдіяльності університету. Саме з успіхів їх колективів складається успіх конкретних факультетів чи ННІ, а відтак – і університету загалом. Тож невипадково ректорат приділяє їх розвитку і динамічності велику увагу.

  І нарада із завідувачами кафедр, що пройшла 15 вересня під головуванням ректора Станіслава Ніколаєнка, – тому чергове підтвердження. Розпочалася вона із знайомства з навчальною базою факультетів, що розташовуються в 4-му навчальному корпусі: за останні роки вона суттєво поліпшилася, хоча приховані резерви для розвитку ще є. Що і відзначив очільник університету.

 

 

 

 

 

  Коротко свої підрозділи представили декани факультетів – агробіологічного (який за якістю навчання за спеціальністю «Агрономія», за оцінкою Клубу аграрного бізнесу, посідає 1-ше місце) Оксана Тонха і захисту рослин, біотехнологій та екології Юлія Коломієць.

 

  Учасники наради відвідали оновлені лекційні, навчальні лабораторії зберігання, переробки та оцінки якості продукції рослинництва кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика, сільськогосподарської фітопатології кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, карантину рослин кафедри ентомології, інтегрованого захисту і карантину рослин, технологічного і технохімічного контролю кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика, селекції та насінництва сільськогосподарських культур, біотехнології рослин кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, сортовивчення генетичних ресурсів кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, фізіології рослин та біохімії рослин кафедри фізіології. біохімії рослин та біоенергетики, закритого грунту кафедри овочівництва і закритого грунту. Увагу вчених привернули навчально-науково-виробничі лабораторії – екологічного контролю довкілля кафедри екології агросфери та екологічного контролю, моніторингу пестицидів у технологіях захисту рослин кафедри ентомології, інтегрованого захисту і карантину рослин, біотехнології та клітинної інженерії кафедри екобіотехнології та біорізноманіття та інші.

  Нових і суттєво оновлених лабораторій НУБіП на сьогодні має вже 412! А до 125-річчя університету, за сприяння стейкхолдерів і спонсорів, стане ще більше. Тож якість освіти стане ще кращою.

 

  Нарада продовжила свою роботу у 3-му навчальному корпусі. Яким сучасним педагогічним інструментарієм має володіти викладач, аби його робота була максимально ефективною? Цьому, власне, і було присвячено нараду.

  Проблеми функціонування внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти на матеріалі кейсів НУБіП розглянула заступниця голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Олена Єременко. Зокрема йшлося про формування внутрішніх систем забезпечення якості, систему забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, проаналізовано роботу НУБіП за рік воєнного стану (загалом за період чинної процедури акредитації – 47 освітніх програм, 7 з них пройшли процедуру зовнішнього оцінювання якості та акредитовані за 2022 рік, у роботі ще 23 справи) та втілення колективом у життя рекомендацій НАЗЯВО. Спікер запропонувала також обговорити наявні проблеми та спільні завдання. Серед останніх повна реалізація моделі акредитації як консультативного моніторингу, доопрацювання нормативної та рекомендаційної бази, оптимізація добору та підготовки експертів, удосконалення взаємодії з НАЗЯВО та узгодження змісту і форми до відповідності до вимог між сторонами експертизи.

  Про те, як університет вирішив питання організації освітнього процесу в умовах змішаного навчання, розповів начальник навчального відділу Ярослав Рудик. Він навів рейтинг кафедр (трійку кращих в якому склали кафедри хірургії і патофізіології ім. акад. І.О. Поваженка, грунтознавства та охорони грунтів ім. проф. М.К. Шикули, генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського), озвучив результати моніторингу присутності студентів на заняттях, забезпеченість атестованими електронними навчальними курсами за кафедрами, найпоширеніші вибіркові дисципліни тощо. І завдання завідувачам кафедр для забезпечення успішності роботи їх колективів.

 

  Декан факультету інформаційних технологій Олена Глазунова спинилася на актуальній тематиці застосування інформаційних технологій викладачами в умовах воєнного стану. Відповідаючи на виклики цифровізації суспільства, кожен навчальний заклад має дбати про створення сучасного цифрового освітнього середовищ, цифрову компетентність учасників освітнього процесу, сучасний зміст підготовки майбутніх фахівців. Вона спинилася на питаннях цифрової компетентності сучасного викладача. Та відзначила, що наш педагогічний колектив освоїв значний арсенал цифрового інструментарію для створення освітніх ресурсів, їх доставки студенту, комунікації та спільної роботи, управління процесом навчання тощо. Це такі середовища як навчальний портал, відеоредактори, системи відеоконференцій, хмарні сервіси Google Microsoft тощо. Але при цьому ми повинні трансформувати наші освітні технології і застосовувати у освітній діяльності нові прийоми, методи та освітні технології, які базуються на використанні нових ІТ. Необхідно також вивчати і використовувати імерсивні технології, технології штучного інтелекту, створення відео та ігрового конетенту для навчання, ІоТ, блокчейн, обробки великих даних та аналітики тощо. Вона навела приклади використання таких технологій та закликала крокувати в ногу з розвитком сучасних ІТ, вбудовувати їх у освітні програми та навчальні дисципліни.

 

  Розвиваючи тему, керівник центру дистанційних технологій навчання Максим Мокрієв зосередився на ефективному використанні навчального порталу НУБіП для дистанційного навчання. За роки розвитку та використання навчально-інформаційного порталу elearn.nubip.edu.ua значно виросла кількість та якість електронних навчальних курсів. Багато викладачів університету постійно вдосконалюють свої навички у використанні різноманітних модулів системи, які дозволяють краще вести процес електронного навчання. В постійне використання поступово входять нові функції, апробовані ентузіастами та готові до масового впровадження.

 

  Підтримка керівництвом університету цього руху дала неймовірний раптовий результат готовності навчального процесу до таких викликів, як всесвітня пандемія та спричинений нею карантин 2020 року, військові дії, викликані кривавою агресією рф. Університет зміг продовжити навчати студентів у дистанційному та змішаному форматах за допомогою напрацювань попередніх років. Проте важливо розуміти, що процес вдосконалення є неспинним. А якість навчальних послуг має встигати за запитами студентів та світовими тенденціями.

  Безпека життєдіяльності під час очного навчання в умовах воєнного стану стала центральною темою виступу старшого наукового співробітника Алли Клепко. Тут головним і незмінним пріоритетом залишається безпека студентів, НПП і співробітників. Тому на початку 2022-2023 н.р. навчальний відділ провів інструктаж з безпеки життєдіяльності для всіх співробітників університету. Тут слід звернути увагу на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути під час очного навчання: загрози ракетних ударів, які, в свою чергу, можуть призвести до пожеж, завалу будівель, пошкодження об’єктів, що несуть хімічну та радіаційну небезпеки.

 

  Під час офлан-навчання вкрай важливо дотримуватися правил поведінки при повітряній тривозі. Університет ще влітку, до початку навчального року, облаштував укриття майже у всіх навчальних корпусах та гуртожитках. Та, на жаль, останнім часом багато хто ігнорує сигнали повітряної тривоги.

  Враховуючи, що навесні та влітку студенти проходитимуть навчальні та виробничі практики, виконуватимуть в НДГ дослідницькі роботи для написання бакалаврських та магістерських робіт, особливу увагу слід звернути на поведінку при виявленні вибухонебезпечних предметів. Необхідно негайно повідомляти про це територіальні органи ДСНС та поліцію. На вебсторінці ННЦ виховної роботи і соціального розвитку представлена достатня інформація щодо різних видів вибухонебезпечних предметів та алгоритму дій при їх виявленні (https://nubip.edu.ua/node/47818/45).

  Питання набору нового студентського контингенту актуальне завжди. Основні принципи організації вступної кампанії 2023 року озвучив відповідальний секретар приймальної комісії Сергій Ковалевський. Наразі чекаємо затвердженого Порядку прийому на навчання від МОН, однак уже зараз потрібно якісно проводити профорієнтаційну роботу, задля набору студентів серед кращих випускників шкіл та коледжів, а також мотивувати випускників бакалаврату продовжувати навчання в магістратурі. Він нагадав, що 6 квітня в університеті пройде День відкритих дверей для випускників шкіл, гімназій та ліцеїв під час яких для усіх охочих буде проведена очна зустріч.

 

 

  Новими формами і методами навчання у кризових ситуаціях поділилася професорка кафедри соціальної роботи та реабілітації Інна Осадченко. Насамперед, у таких ситуаціях суспільного характеру науково-педагогічні працівники мають оновлювати свою професійну діяльність, застосовуючи інноваційні технології навчання. Воєнні реалії спонукають синхронно психологізувати освітній процес, вдаючись до саморегулювання та регулювання психоемоційних станів і студентів, і викладачів, щоб переключити увагу та стимулювати осмислену діяльність. При цьому потрібно враховувати, що когнітивні процеси у стресових ситуаціях вкрай загальмовані, а то й блоковані. Застосовуючи нові чи оновлені форми, методи та засоби навчання у конкретних стресових ситуаціях загальної кризової ситуації, ми не лише реалізуємо міждисциплінарний, творчий, психопедагогічний, ситуаційний, особистісно орієнтований підходи, а навчаємо таким чином студентів мобільно ухвалювати професійні рішення у стресових ситуаціях, брати відповідальність за них тощо.

 

 

  Про мотивацію забезпечення якості навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів в умовах воєнного стану та кризових ситуацій говорила завідувачка кафедри теорії та історії держави і права Віра Качур. Вона зосередилася на мотивації до навчання та оцінювання навчальних досягнень молоді в умовах воєнного стану та різних кризових ситуацій. Зважаючи на безліч мотиваційних теорій, кожен НПП сам вирішує, яку стратегію підвищення мотивації студентів у навчанні він буде використовувати як для очного, так і для дистанційного навчання. Тому головне завдання викладача – зрозуміти фактори, що будуть визначати активність студентства: мотиви, стимули, ситуативні чинники, потреби, що детермінують його поведінку до навчання.

 

 

  Значну увагу Віра Качур приділила використанню мотиваційної моделі Дж. Келлера ARCS-V, яка включає п’ять показників – увагу, значимість, впевненість, задоволення і волю. Вона розкрила їх використання на прикладі викладання навчальної дисципліни «Теорія держави і права». Свою доповідь вона завершила впливом на оцінювання досягнень студентів таких факторів, як самоефективність, внутрішня (реальна) цінність та страх перед перевіркою.

  Освітньо-бізнесове партнерство при підготовці фахівців інженерних спеціальностей було в центрі уваги завідувача кафедри сільськогосподарських машин і системотехніки Юрій Гуменюк. Воно передбачає налагодження комунікації між наукою та бізнесом для виявлення потреб останнього у наукових розробках, активізацію співпраці у царині надання наукових, консультаційних, науково-методичних послуг з укладанням відповідних договорів. Розглянув особливості співпраці з провідними машинобудівними компаніями в плані покращення матеріально-технічної бази кафедри, апробації техніки і технологій, підготовки навчально-інформаційних матеріалів тощо та проаналізував ключові моменти взаємовигідного партнерства – як з позиції університету, так і компаній-партнерів.

 

 

  Такі наради – гарна нагода поділитися своїми науковими досягненнями. Про успіхи в царині науки та інновацій свого колективу колегам розповів завідувач кафедри хірургії і патофізіології ім. акад. І.О. Поваженка Микола Малюк, виступ якого можна оцінити так: глибоко і серйозно. На кафедрі успішно функціонують навчально-наукові лабораторії біозварювання тканин, Центр клітинних технологій у ветеринарній медицині, Банк крові тварин, на базі яких виконуються державні і госпрозрахункові наукові тематики. Зокрема, «Науково-експериментальне дослідження механізму дії компонентів донорської крові у ветеринарній медицині, за патології різного генезу» в умовах воєнного стану. Відпрацьовано протоколи відбору крові у різних видів тварин та безпечна трансфузія крові і її компонентів. Успішно виконуються і госпрозрахункові тематики – «Доклінічне випробування алогенної трансплантації серця на тваринах», «Наукове консультування, щодо тестових випробувань зварювального електрокоагулятора BioFuse», «Наукове консультування, щодо алогенної трансфузії плазми крові тварин». На кафедрі постійно проходять наукові семінари з майстер-класами для практикуючих лікарів та кінологів силових структур України.

 

  Як бачимо, завідувачі кафедр вирішують широке коло питань, і це велике навантаження. Як же запобігти появі синдрому професійного емоційного вигорання, особливо під час війни? Про це розповіла доцентка кафедри психології Людмила Омельченко. У викладацькій діяльності і справді багато стресорів, які в часи війни помножилася в рази: до соціальної оцінки, невизначеності додалися необхідність постійно бути на зв’язку зі студентами, керівництвом, вислуховувати інших, багато пояснювати, переконувати, заспокоювати, стежити за актуальними новинами, перевіряти інформацію, убезпечувати власне життя й життя інших, працювати майже без вихідних тощо. Це зумовлює виникнення так званого синдрому професійного емоційного вигорання – стресової реакції, що формується внаслідок довготривалої дії професійних стресів середньої інтенсивності. Але тут головне – правильно встановити діагноз. Знання природи синдрому професійного емоційного вигорання, а також заходів, що сприяють його запобіганню, дадуть змогу викладачам правильно оцінити власний психоемоційний стан і за потреби – вчасно звернутися до психолога.

 

  Ми проводимо цей традиційний колись до війни і пандемії захід задля відновлення тих дієвих контактів, які були встановлені між ректоратом і основною, головною ланкою навчального, наукового процесів – кафедрою, зазначив ректор Станіслав Ніколаєнко. Ще наприкінці минулого року на конференції трудового колективу обговорили наші спільні стратегічні завдання на 2023 рік. Рухаючись у цьому напрямку, відповідно до цілей Європейської стратегії для університетів, ректорат здійснив кроки щодо приєднання до двох європейських університетських альянсів – UNIgreen і EUgreen. Активна частина колективів наших кафедр також долучилась до виконання європейських грантів і програм. За підсумками 2022 року наш університет посів 4 місце в рейтингу Webometrics, піднявшись на 4 позиції.

  Вже у цьому році НУБіП посів 1-ше місце за кількістю наукових проєктів (13) в Україні на загальну суму 10 млн грн (проти 5 млн грн в 2022 році). Ректор відзначив кращі в цьому напрямі кафедри – транспортних технологій та засобів у АПК (завідувачка – Лілія Савченко), геодезії та картографії (Іван Ковальчук), технології м´ясних, рибних та морепродуктів (Наталія Голембовська), ботаніки, дендрології та лісової селекції (Юрій Марчук), виробничого менеджменту (Марина Дєліні), агрохімії та якості продукції рослинництва ім. проф. ім. О.І. Душечкіна (Анатолій Бикін), садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка (Борис Мазур), обліку та оподаткування (Любов Гуцаленко), комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки (Дмитро Касаткін). Очільник університету також відмітив кафедри, які в умовах воєнного стану змогли відкрити нові лабораторії – годівлі тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного, будівництва – та ряд кафедр, які готують такі новинки до 125-річчя НУБіП.

  Серед колективів, які добре організовують виховний процес і комунікують з молоддю, – кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології, соціальної роботи і реабілітації, охорони праці та біотехнологічних систем у тваринництві, інформаційних систем і технологій, статистики і економічного аналізу.

  Мусимо розуміти, що звертання активної діяльності науково-педагогічних працівників, кафедр під час війни і пандемії привело до відставання, втрат позицій університетів на ринку освітніх послуг. Не применшуючи значення дистанційних технологій, зловживання ними веде до певної деградації студентства, відсутності якісної практичної, дослідницької підготовки фахівців, а можливо і втрати цілих поколінь молоді, продовжив ректор.

  Серед недоліків – непоодинокі випадки недобросовісного ставлення до своїх обов’язків НПП, певна апатія, спекуляції на труднощах війни і, часто-густо, порушення трудового законодавства. Як можна миритися з тим, що із 2068 навчальних дисциплін розроблено 4753 електронні курси і лише 44% атестовано, при цьому на факультетах гуманітарно-педагогічному – 21%, захисті рослин – 31%, механіко-технологічному – 33%. Опитування випускників університету показало, що 12% викладачів просто переказують застарілий матеріал із підручника, 14% дублюють навчальний матеріал.

  Згадав Станіслав Ніколаєнко і про проблеми старіння колективів та їх дрібнопарцельність. Ректорат, декани, директори ННІ, завідувачі кафедр – всі разом маємо думати про пошук та підготовку молодого покоління науковців, які завтра будуть навчати студентів та розвивати напрями наукової діяльності кафедр. Життя вимагає радикальної перебудови відбору молоді у нашу аспірантуру, ліквідації існуючого формалізму, а інколи і просто обману, ухиляння від служби в ЗСУ. Слід також завершити роботу з укрупнення кафедр, перетворити їх на творчі, живі, працездатні колективи, де є і досвідчені педагоги, і молодь.

  Вимагає активізації і проєктна активність кафедр (на сьогодні лише дві третини кафедр беруть участь у конкурсах наукових проєктів), налагодження дієвих зв’язків з бізнесом (лише третина кафедр залучають кошти до спеціального фонду за рахунок проведення досліджень та надання наукових послуг і тільки кожна п’ята здатна чітко сформулювати, описати та подати реальні розробки, які можуть бути комерціалізовані), публікаційна активність.

  Мусимо відповідати місії, яку покликаний здійснювати наш університет в Україні і освіті, – навчати, досліджувати, виховувати, допомагати країні вийти з кризи, отримати Перемогу! Критерієм діяльності кожної кафедри, а отже факультету, ННІ, в цілому університету повинні бути достоїнства колективу, наших випускників, їх авторитет, конкурентність, наш вклад в розвиток України, подолання трагічних наслідків війни, екологічного колапсу, збереження природи, зелені, води, лісів і людей, наголосив Станіслав Ніколаєнко. Слід нарощувати міжнародну діяльність, роботу із залучення міжнародних грантів та міжнародної технічної допомоги, рішуче братися до майбутньої білінгварності, сприяти підвищенню кваліфікації НПП. У всьому цьому особливо значущою є роль завідувача кафедри.

  Наявна криза в країні, вищій освіті, науці потребує відповіді на питання: як діяти, що робити? Відповідь проста: не опускати руки, радикально змінювати відносини з виробництвом, бізнесом, активізувати роботу із західними партнерами. До нас нині у світі, як ніколи, добре ставлення, Україна сьогодні центр Європи, і цим слід скористатися. Отримувати міжнародні гранти, проєкти, обладнання, стажування – ось нам і рецепт виживання.