Ph.D. Роль ОНП «Захист і карантин рослин» у формуванні висококваліфікованих спеціалістів

  Проте робота науковця завжди залишається цінною, якщо вона унікальна, оригінальна і неповторна. Наука – це бездонний колодязь, із якого ми черпаємо знання, корисний і безкорисний досвід, масу відкриттів і мудрість. Тернистий шлях має пройти здобувач (аспірант) до вершин майстерності, щоб його оцінили, визнали і дали візитівку в життя. Особливість навчання на програмах аграрного профілю полягає у чіткому визначенні періодів досліджень, на які часто накладає свої відбитки «небесна канцелярії». Поєднати науку і виробництво – це ще одна майстерність здобувачів, яку вони мають втілити в життя, знайти застосування своїм науковим експериментам і заставити виробництво працювати на прибуток.

  Саме спеціальність 202 Захист і карантин рослин є тим сервісом, який чітко спрямовує виробництво сільськогосподарських культур на високі урожаї, спонукає до отримання високих надприбутків, науково обґрунтовує доцільність внесення засобів захисту рослин та спонукає виробників до ресурсоощадності.

  Освітньо-наукова програма підготовки докторів філософії в НУБіП України за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» розроблена у відповідності до Закону України «Про вищу освіту» і спрямована на підготовку фахівців третього освітньо-наукового рівня вищої освіти, що, водночас, є першим науковим ступенем. Розроблена і вперше введена в дію 15 травня 2016 року (протокол №11). Відповідно до наказу МОН України № 816 від 08 липня 2016 р.

  За сім років існування у новій якості, ОНП удосконалювалася, набувала сучасних рис відповідно до нормативних вимог.

  Реалізація ОНП «Захист і карантин рослин» відбувається із постійним залучення до її обговорення щодо удосконалення широкого кола роботодавців стейкхолдерів: представників освіти, науки, бізнесу, місцевої влади, на нових, прогресивних підходах до навчання та викладання, що передбачають баланс теоретичної практичної підготовки фахівців в галузі аграрних наук та продовольства., оскільки вирішення питань фахової практичної підготовки здобувачі, їх працевлаштування у сфері захисту і карантину рослин виробничої і господарської діяльності не можливе без тісної співпраці з роботодавцями. Активними учасниками такої співпраці є Інститут захисту рослин та Українська науково-дослідна станція карантину рослин ІЗР НААН України, ННЦ Інститут землеробства НААН України, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, ТОВ «Інститут здоров’я рослин», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна установа «Центральна фітосанітарна лабораторія», Corteva Agriscience Ukraine, ГК BioNorma, компанія Propex та інші.

  ОНП властиве збереження наукових традицій колективів, безперервного наукового спілкування, активних дискусій, принципової, проте доброзичливої критики. Розробка та впровадження ОНП здійснювалася на основі зв’язків з науковим середовищем (науково-педагогічними працівниками інших ЗВО та науково-дослідних установ системи НАН України і НААН України). Над розробленням ОНП працювали доктори с.-г. наук, професори Ганна Ковалишина, Микола Доля, Олексій Антоненко, д.б.н. Микола Кирик, Лариса Крючкова, кандидати с.-г. наук, доценти Оксана Сикало, Лариса Пасічник, Ярослав Лікар, Дмитро Гентош; роботодавці та стейкхолдери факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Денис Середняк (Propex), Володимир Ільченко (UKRAVIT), Олександр Стригун (Інститут захисту рослин НАН України), Петро Варченко (Великообухівське), а також молоді науковці та здобувачі третього освітньо-наукового ступеня Доктора філософії - аспіранти Сергій Мороз, Каріна Швидченко, Тетяна Білоусова, Ольга Статкевич.

  Для реалізації ОНП були враховані аспекти становлення і розвитку наукових шкіл НУБіП. Ефективне творче співробітництво колективу вчених та їх поєднання у процесі наукового пошуку забезпечувало успіх та розширення можливостей управління науковою діяльністю дослідницьких колективів. Історично так склалося, що профільними кафедрами підготовки здобувачів третього освітньо-наукового рівня ступеня доктора філософії за спеціальністю Захист і карантин рослин в НУБіП України є дві кафедри: фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна та ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин факультету захисту рослин, біотехнологій та екології.

  В аспірантурі закладу вищої освіти (УСГА, УДАУ, НАУ, НУБіП України) за спеціальностями «Ентомологія» і «Фітопатологія», які зараз об’єднує спеціальність 202 «Захист і карантин рослин» здійснювалася підготовка з 1962 року. Кандидати і доктори наук, підготовлені впродовж цього періоду, цілком і повністю відповідали освітнім програмам відповідно до вимог часу. Понад 35 років головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій був академік Микола Миколайович Кирик. Лише під його керівництвом здобувачами було підготовлено 10 докторських дисертацій і 39 кандидатських, у тому числі 4 аспірантами здобувачами із зарубіжних країн. Вагомий вклад в підготовку здобувачів здійснювали доктори наук Йосип Трохимович Покозій, Микола Платонович Дядечко, академік Володимир Федорович Пересипкін, а нині – їхні учні – доктори наук Микола Доля, Віталій Федоренко, Валентин Дрозда.

  Багато хто з кандидатів наук та докторантів очолювали наукові установи НАН та НААН України. Відомими постатями в українській історії є науковці академік, д.с.-г.н. Ярослав Гадзало – нинішній президент НААН України, академік, д.б.н. Віталій Федоренко – директор Інституту захисту рослин НААН України, д.с.г.н., професор Сергій Ретьман – заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України, д.б.н. Лілія Янсе – член-кореспондент НААН України, к.б.н., почесний професор НУБіП України Стефан Азаїкі (Нігерія) – громадський і політичний діяч Нігерії, к.б.н., Ярослав Бардин (народний депутат України 2 скликання), к.с.-г.н. Олексій Мовчан – очолював Державну службу з карантин рослин України, а д.с.-г.н. Сергій Довгань – Державну службу захисту рослин, к.б.н., Іван Устінов - ЦНДКЛ, д.б.н. Павло Мельник – Українську науково-дослідну станцію карантину рослин та багато інших. Це історичні постаті, які зробили вагомий вклад в розвиток української аграрної науки, зокрема, фітосанітарне законодавство, дослідження з ентомології та фітопатології.

  Серед випускників спеціальності Захист і карантин рослин: 2021 році першою, хто здобув ступінь доктора філософії з галузі знань 20 «Аграрні науки і продовольство» за спеціальністю 202 Захист і карантин рослин були Статкевич Ольга Ігорівна, яка продовжує свій науковий і педагогічний шлях у нашому університеті і зараз працює асистентом кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин НУБіП України та Медвідь Яна Андріївна, науковий співробітник інституту захисту рослин НААН України. Зараз готується до захисту дисертації випускник програми Мороз Сергій Юрійович

  Міжнародна академічна мобільність аспіратів ОНП Захист і карантин рослин забезпечується укладеними угодами і домовленостями про співпрацю з Академією Поморською м. Слупськ (Польща), Вищою школою сільського господарства ISA Lille, м. Ліль (Франція), Університетом Вагенінген (Нідерланди), Варшавським університетом наук про життя. Таким чином, аспіранти мають змогу долучатися до міжнародної академічної спільноти та отримувати європейський досвід. Зокрема аспірантка Ксенія Друзь з лютого по березень 2023 року проводить свої наукові дослідження в рамках стажування за програмою Prom у Вроцлавському природничому університеті.

  Переважна більшість здобувачів ОНП - це наші випускники магістратури, які ще з перших сходинок у науку були активними учасниками студентських наукових гуртків, та проводили експериментальні дослідження при виконанні магістерських робіт.
  Наукова складова передбачає здійснення власних наукових досліджень під керівництвом кваліфікованих і знаних за межами України наукових керівників. Серед них варто відмітити Наталію Волощук, яка задіяна у проекті Університету штату Пенсильванія (США) «Вивчення взаємодії штамів грибів роду Trichoderma та токсинпродукуючим штамом Aspergillus parasiticus B62», за міжнародними грантами та Тетяну Стефановську, яка в рамках Угоди про співпрацю між Інститутом садівництва у Скерневіце та факультетом захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіП продовжує вивчення перспективних видів ентомопатогенних нематод для інтегрованого захисту сільськогосподарських культур, ентомокомплексу багаторічних трав для виробництва біопалива, фітотехнології.

  Також значний вклад в підготовку аспірантів (PhD) здійснюють доктори наук за фахом, професори Микола Доля, Анатолій Бабич, Мирослав Піковський, а також кандидати наук Олена Башта, Дмитро Гентош, Наталія Волощук, Тетяна Стефановська, Ярослав Лікар.

  На сьогодні в аспірантурі НУБіП України за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» навчається 22 аспіранти. Нематологічний напрямок досліджень обрали аспірант Ігор Приходько, який розробляє систему заходів захисту кукурудзи від фітопаразитичних нематод; Віталій Кадук вдосконалює систему моніторингу та заходи захисту від фітопаразитичних видів нематод соняшнику; Максим Онученко досліджує біоекологічні особливості та розробляє заходи фітосанітарного контролю від комплексу паразитичних нематод на ріпаку; Дмитро Приходько уточнює видовий склад фітопаразитичних нематод та систему заходів захисту зернових колосових культур; Віталій Пашковський вдосконалює інтегровану систему захисту від домінуючих фітофагів сої, а аспірант Сергій Вербовський досліджує видовий склад та розробляє систему заходів захисту їстівних грибів від нематодозів. Варто зазначити, що їх дослідження є складовою державної наукової теми «Розробити концепцію створення поліфункціональних біопрепаратів на основі стрептоміцетного синтезу для оптимізації фітосанітарного стану сучасних агрофітоценозів» (номер державної реєстрації 0120U102173).

  Зазначені інноваційні метаболічні біопрепарати призначені для сучасних передових технологій вирощування екологічно безпечної продукції. Вони проявляють комбіновану біологічну активність, зумовлену як прямою дією на збудників хвороб різної етіології, так і опосередковано за рахунок фіторегуляторної активності або шляхом підвищення стійкості рослин до фітопатогенів, фітонематод, шкідників та несприятливих факторів довкілля.

  Ентомологічний напрямок дослідження при навчанні за ОНП Захист і карантин рослин обрали Тетяна Білоусова, яка досліджує інвазії в межах південних регіонів України південноамериканської томатної молі; Мар’ян Попович, Дмитро Кострич, Ксенія Друзь, Олександр Стецюк працюють над тематикою особливостей розвитку фітофагів у нових умовах господарювання. Їхні дослідження проводяться в рамках наукової теми № держ. реєстр. 01129004597 "Розробка і впровадження у виробництво ресурсоощадних технологій захисту та підвищення стійкості генофонду зернових культур від комплексу шкідливих організмів в Лісостепу України".

  Фітопатологічний напрямок дисертаційного дослідження обрали Юлія Миронова «Наукове обґрунтування системи захисту нагідок лікарських від хвороб» (керівник Олена Башта) та Карина Швидченко «Обґрунтування системи захисту ехінацеї пурпурової від плямистостей в умовах Правобережного Лісостепу України» (керівник Дмитро Гентош). У цьому році вони завершують навчання за ОНП та готуються до захисту дисертаційних робіт.

  Аспіранти проводять дослідження у рамках наукової теми «Розробка екологічно безпечної системи захисту лікарських рослин від хвороб» № держреєстрації 0116U001876. Дослідження проводили на ділянках Навчально-наукової лабораторії «Демонстраційного колекційного поля сільськогосподарських культур» кафедри рослинництва НУБіП України.

 

  Аспірант 3-го року навчання Олексій Побережський, тема дисертаційної роботи "Основні грибні хвороби мяти перцевої та заходи обмеження їх розвитку в Лісостепу України" продовжує проводити польові та лабораторні дослідження рослинної сировини м’яти перцевої, контрольних (без обробки) та дослідних (обробка біофунгіцидами) варіантів, проводить екстракцію ментолу, за різних дослідних варіантів).

  Аспірантка 1-го року навчання Ганна Радковська виконує дисертаційну роботу на тему «Ризоктоніоз картоплі та біологічне обґрунтування заходів контролю хвороби в Правобережному Лісостепу України». Денис Мирошниченко працює над вивченням хвороб троянд грибної етіології в умовах м. Києва та обґрунтуванням заходів їх контролю.

  Внутрішня академічна мобільність аспірантів реалізується через підписані договори з установами-партнерами такими як Інститут захисту рослин НААН України, Українська лабораторія якості та безпеки АПК НУБіП України, Інститут землеробства НААН України, Інститут агроекології та природокористування НААН України, Центральною фітосанітарною лабораторією; а також в рамках підписаних меморандумів із Міністерством захисту рослин та природних ресурсів України та іншими. Наприклад, випускник Сергій Мороз та аспіранти Тетяна Білоусова, Ксенія Друзь проводять свої наукові дослідження на базі Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК; дослідження аспірантів 1-го року навчання Олександра Стецюка, Романа Білого, Олега Поліщука заплановані в Інституті здоров’я рослин (компанії UKRAVIT). 

  Освітньо-наукова програма 202 Захист і карантин рослин має перспективи розвитку упродовж наступних 5 років, оскільки аналіз сучасного ринку праці свідчить про підвищений попит на висококваліфікованих фахівців із захисту та карантину рослин як в Україні, так і за її межами. Враховуючи зазначене, планується подальший розвиток програми зосередити на новітніх наукових дослідженнях і впровадженні у виробництво інноваційних досягнень здобувачів, а також обґрунтовано узагальнювати досвід дотичних програм закордонних університетів та продовжити з ними співпрацю, стажування викладачів за міжнародними програмами. Враховуючи виклики сьогодення, а саме воєнну агресію проти України та заподіяння величезної шкоди агропромисловому комплексу України, планується ввести проблемні теми лекцій і практичних занять з фахових дисциплін, а також розширити напрями наукових досліджень, які будуть сприяти покращенню фітосанітарного стану країни, впровадженню ресурсоощадних технологій захисту рослин, оздоровленню фітосанітарної ситуації в країні, які виникнуть внаслідок проведення широкомаштабних воєнних дій та неможливості регулювати популяції шкідливих організмів. Планується ввести англомовні дисципліни фахової підготовки здобувачів, а згодом – англомовну ОНП з більш широким залученням здобувачів іноземців. Особлива увага буде приділятися роботодавцям – укладання нових угод про співпрацю і використання їх матеріально-технічної бази із спільною участю у міжнародних конкурсах Горизонт Європа та публікацією результатів дослідження в індексованих журналах, спільне проведення конференцій, семінарів тощо.