У філософському клубі кафедри філософії та міжнародної комунікації відбулась зустріч з роботодавцями щодо проблем академічної доброчесності

 На кафедрі філософії та міжнародної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України розпочав роботу «Філософський клуб». В роботі засідання клубу  взяли участь доктор філософських наук, професор, завідувачка відділом логіки і методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Гардашук Тетяна Василівна, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, провідний співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Хамітов Назіп Віленович, кандидат філософських наук, доцент, завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації Культенко Валентина Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент, викладач ВСП Павлоградський фаховий коледж НТУ "Дніпровська політехніка" Глушкова Галина Миколаївна, НПП та аспіранти кафедри філософії та міжнародної комунікації, аспіранти НУБіП України. Модератором виступала професор кафедри філософії та міжнародної комунікації, гарант ОНП "Філософія" Додонова Віра Іванівна.

  На початку методологічного семінару Валентина Культенко привітала учасників та побажала всім плідної і цікавої роботи.

 З доповіддю «Наукова доброчесність, ознаки кризи науки та пошук відповідей» виступила доктор філософських наук, професор, завідувачка відділом логіки і методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Тетяна Гардашук.

 На початку свого виступу доповідачка  наголосила на чеснотах науковця, які свого часу окреслив американський соціолог Роберт К. Мертон [Merton, 1942]. Їх сукупність позначається абревіатурою CUDOS.:

•Комуналізм: знання – це спільна власність, і вони мають отримуватися у спосіб, доступний для інших вчених (С – Communalism);

•Універсалізм: знання слід оцінювати на основі заздалегідь встановлених безособистісних критеріїв (U – Universalism);

•Безкорисливість: вчені повинні уникати конфлікту інтересів, який може поставити під сумнів результати досліджень (D – Disinterestedness);

•Організований скептицизм: науковці мають критично оціоцінювати результати власних знань і досліджень (OS – Organized Scepticism)». (Див. Гардашук Т.В. Наука і наукова комунікація в умовах невизначеності // Комунікативні трансформації в сучасній науці: Монографія – К., Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2022. – 394 с.).
  У своїй доповіді вона окреслила основні тенденції розвитку постсучасної науки, а саме перехід від так званої малої науки до великої науки і, посилаючись на дослідження А. Салтеллі та С.Фунтовича, зазначила, що «зміни, що відбувалися в науці як соціальному інституті з другої половини 20 ст. дали привід ставити питання про кризу науки, яка підважує її історично унормовані соціальні функції та суспільну вагу. Причому для оцінки причин, і, відповідно, подолання наслідків її недостатньо лише внутрішніх зусиль самого наукового середовища, оскільки вчені певною мірою також причетні до її виникнення і, водночас, зацікавлені у збережені status quo. З одного боку, на переконання дослідників, до дискусії має залучатися ширше коло учасників, з іншого – повинні відбутися певні зміни як всередині наукового середовища, так і у формах його комунікації із суспільством. Зрештою, слід переглянути підходи як до управління наукою (наукової політики й урядування), так і до управління суспільством в цілому».
  Особливо зацікавила слухачів проблема наукових публікацій у журналах наукометричних баз Scopus та WoS та дотримання академічної доброчесності, оскільки збільшення наукової літератури в геометричній прогресії негативно впливає на якість наукової продукції. Гасло «помри, але опублікуйся» має катастрофічні наслідки для наукової спільноти України - зазначила Тетяна Гардашук.

 До обговорення доповіді долучився доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Назіп Хамітов, який своїми слушними та дотепними запитаннями  до доповідача та наголосив на особливостях сучасної науки, а також на необхідності підвищення методологічної культури як науковців, так і здобувачів освіти.

 Віра Додонова акцентувала увагу на тому, що академічна доброчесність має теоретичну і практичну складову. Теоретична включає три аспекти:

•  По-перше, тлом для актуалізації цієї проблеми є постмодернізм. У постмодернізмі світ розумють як текст, і кожна людина, інтерпретуючи текст, вдається до інтертекстуальності, презентуючи своє бачення реальності. Тому важливо уникати плагіату в авторських інтерпретаціях текстів.
• По-друге, актуальною залишається проблема співвідношення академічної доброчесності і творчості. Сучасні освітянські та наукові реалії ускладнені навалою формалізму щодо науковців та НПП, що викликає дефіцит вільного часу, який міг би бути спрямований на творчі пошуки. Натомість дуже часто відбувається компіляція у наукових статтях та монографіях.
• По-третє, академічна доброчесніть напряму пов’язана з проблемою публікаційної чесності.

  Абсолютно природно виникають запитання: чи є велика кількість авторів в статтях проявом академічної недоброчесності; що є страшнішим: викрадення цитати, чи викрадення ідеї? Практична складова проблеми академічної доброчесності - це проблема інтелектуальної власності, оскільки вона виливається не тільки в юридичну проблему, але й в етичну. В радянські часи проблема інтелектуальної власності не була настільки болючою, оскільки всі винаходи були власністю держави. Сьогодні ситуація змінилась, і кожна людина має право на інтелектуальну власність та на її захист. Тому завданням правової системи є удосконалення законодавчої бази задля уникнення явища академічної недоброчесності.

  До дискусії долучилась викладач ВСП Павлоградський фаховий коледж НТУ "Дніпровська політехніка" Галина Глушкова, яка актуалізувала наступні аспекти проблеми академічної доброчесності. Головним меседжем її виступу була думка про те, що гальмування науки відбувається через «науковий» і публікаційний непотріб, що має місце сьогодні. Необхідно змінювати менеджмент у науці та удосконалювати засоби впливу на менеджерів від науки. Гонитва за неодмінною публікацією у міжнародних наукометричних виданнях, в кінцевому рахунку, може загрожувати національній безпеці України, адже серйозні наукові відкриття мають патентуватися і приносити користь, в першу чергу, Україні. Сьогодні ж публікації українських науковців є дешевим джерелом прогресивних ідей. Саме тому провідні ЗВО мають докласти зусиль аби позбавити НПП обов’язковості публікацій в журналах Scopus та WoS. Безликі наукові роботи є великим недоліком сучасної науки, оскільки наука має бути елітарною та індивідуалізованою.

  Усі порушені проблеми викликали гарячу дискусію серед учасників, тон якої задавав доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Хамітов Н.В. До дискусії долучилися здобувачі Андрій Сорокін, Людмила Шарова, Яніна Алєєва.

 Резюмуючи роботу семінару, гарант ОНП "Філософія" Віра  Додонова зазначила, що такі заходи є не тільки цікавими для теоретичного усвідомлення проблеми академічної доброчесності, але й мають практичне значення для усієї наукової спільноти.

Віра Додонова,
професор кафедри філософії та міжнародної комунікації, 
гарант ОНП "Філософія"