Навчання просторовому плануванню: сьогодення і перспективи

  Метою заходу було обговорення кращих практик підготовки фахівців для цілей просторового планування, а також представлення провідними закладами освіти України власного досвіду навчання навичкам просторового планування, які необхідні для забезпечення сталого розвитку територій, а також ефективного управління відновленням громад, які постраждали внаслідок бойових дій. Ключові презентації в рамках конференції були зроблені деканом факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України, професором Тарасом Євсюковим та завідувачем кафедри землевпорядного проектування, професором Андрієм Мартином.

 

  Модератором заходу виступив керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО, к.т.н. Сергій Кубах, який наголосив, що новий підхід у плануванні використання земель території громади нині здійснюватися комплексно і потребує відповідного фахової підготовки спеціалістів, адже, прийняття планувальних рішень, пов’язаних з відновленням і відбудовою України набуває особливо важливого значення.

 

  Із вітальним словом до учасників конференції звернулася Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. У своєму виступі вона наголосила на важливості застосування нових підходів та інструментів у розробленні планувальної документації, а також підкреслила, що для 1469 громад необхідна якісна планувальна документація і відповідне кадрове забезпечення фахівцями, які б могли її розробляти на місцевому рівні. Ключова роль просторового планування у відновленні та відбудові України та її розбудови як сучасної, модернізованої та європейської держави є беззаперечною. Очільниця парламентського комітету відзначила й важливість впровадження реформаторського Закону України від 17.06.2020 № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», положення якого обов’язково повинні знайти відображення під час оновлення освітніх програм підготовки фахівців зі спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій».

  Просторове планування це один із інструментів проведення реформи громад, наголосив у своєму виступі голова Всеукраїнської асоціації громад, Кіптівський сільський голова (Чернігівська область) Володимир Кучма. Керівник громади зазначив, що Кіптівська громада була однією з перших в Україні, яка почала впроваджувати революційну реформу з просторового планування. Адже аналіз показав, що більшість проблем у громаді напряму пов’язані із невідповідністю землевпорядної, містобудівною та екологічної документації. Через це неможливо реалізовувати інвестиційні проекти. Володимир Володимирович зазначив, що наразі близько 100 громад в Україні розпочали процес з розробки документації з просторового планування. Вони прийняли рішення, збирають необхідні дані та матеріали, готують картографічну основу тощо. За системними рішеннями є майбутнє громад. І це вже незворотній процес. Але є одне «але» – на сьогодні громади відчувають гостру нестачу фахівців, які були б здатні організувати управлінські процеси у цій сфері. Тут потрібні і міцні юридичні знання – щоб кваліфіковано готувати рішення та документи, і знання у сфері геодезії та картографії – щоб розумітися в питаннях оновлення картографічної основи для розробки планувальної документації, і бути потроху і землевпорядником, і архітектором, і екологом. І, як не дивно, потрібно розбиратися у питаннях культурної спадщини. Тому мати у штаті громади усіх таких спеціалістів, для більшості громад – це на сьогодні мрія, тим більше на тих територіях, де прокотилося лихоліття війни. На завершення Володимир Кучма підкреслив, що молоді люди не повинні боятися їхати в громади, адже кому як не їм відновлювати і відбудовувати Україну, а фахівці з просторового планування дуже необхідні громадам вже сьогодні.

  Голова правління громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець також наголосив, що підготовка таких фахівців – це виклик для професійної спільноти та університетів. Адже розумне і виважене просторове планування в громадах є ключем до сталого розвитку та ефективного післявоєнного відродження. Впровадження відповідних напрямків підготовки у закладах вищої освіти сьогодні стає чимдалі важливим. Ще більш важливо навчити землевпорядників ефективно планувати використання земель, дати їм навички з відповідних технічних рішень та сучасного програмного забезпечення. Сьогодні розроблення комплексного плану розвитку територій стане чи не найважливішим завданням для кожної територіальної громади, адже саме цей документ стає стратегічним дороговказом для сталого розвитку територій, ефективного використання наявних ресурсів, узгодження інтересів місцевих жителів та бізнесу. Тому інженер-землевпорядник повинен вміти кваліфіковано виконати топографо-геодезичні вишукування, у тому числі й скласти цифровий план місцевості і цифрову модель рельєфу. Особливо відповідальним завданням стає ідентифікація обмежень у використанні земель. Фактично слід інвентаризувати землі громади з високою точністю, що у подальшому дозволить ефективно справляти плату за землю, передавати в оренду вільні землі, контролювати правильність використання земель. На останок, Анатолій Полтавець закликав землевпорядну академічну спільноту «червоною ниткою» проводити питання просторового планування крізь освітні програми закладів освіти. Лише тоді ми будемо впевнені, що нове покоління фахівців буде здатне роботи визначальний внесок у розвиток громад, забезпечувати ефективне використання земельних ресурсів, досягати цілей сталого розвитку на місцевому рівні.

  В основній частині був представлений досвід і напрацювання з просторового планування громад як підхід до розбудови територій. Так, Сергій Кубах зупинився на питаннях ролі просторового планування в розвитку країни. Наразі 117 громад в Україні прийняли рішення із впровадження удосконалених методів управління земельними ресурсами, а площа території становить близько 3 млн га. Насамперед пілотні проекти з комплексного просторового планування були розроблені для Кіптівської громади Чернігівської області, Паланської громади Черкаської області, Миколаївської громади Донецької області, Пісочинської та Роганської громад Харківської області. Крім того, 10 громад модельних громад з Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей долучилися до програми місцевого системного розвитку. Необхідно наголосити, що матеріали пілотних проектів у Пісочинській та Роганській громад Харківської області були передані 14 закладам вищої освіти України, в яких готують фахівців зі спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій», першим із яких став НУБіП України. Громадам сьогодні необхідне кадрове забезпечення. І вже зараз потрібні фахівці з просторового планування території. Тому головне питання для університетів – коли і наскільки швидко й якісно можуть бути надані спеціалісти для громад, щоб вони вже приступили до сучасних методів вирішення тих проблем, які викликані війною – відновлення і відбудови країни.

  Продовжив виступ Сергія Кубаха його колега радник із земельного законодавства програми USAID АГРО Євген Бердніков, який детально зупинився на питанні тих необхідних знань і вмінь, які потрібні фахівцю, що займається просторовим плануванням. Насамперед фахівець з просторового планування, окрім інженерних землевпорядних навичок, повинен мати серйозні правові знання, вміти готувати, приймати та оприлюднювати рішення. Важливо вміти працювати у команді та формувати робочі групи. Існує потреба у знаннях з державного управління та місцевого самоврядування, що полягає в отриманні державних, регіональних та «сусідських» інтересів. Тобто фахівець повинен розуміти куди потрібно звернутися для того щоб дізнатися про наявні державні інтереси, що можуть реалізовуватися на території громади й аналогічно розуміти як регіональні й «сусідські» інтереси можуть впливати на розроблення комплексних планів. Третя сходинка – це оновлення картографічної основи. І тут важливо мати серйозне уявлення про картографію та геодезію. Фахівець з комплексного планування повинен вміти розробляти технічне завдання щодо створення комплексного плану, розробляти концепції інтегрованого просторового розвитку, вміти збирати вихідні дані, підшуковувати й обирати виконавців робіт, а це тягне за собою певні знання з тендерних процедур. Якщо ж мова йде про основний етап розроблення комплексного плану, то фахівець повинен мати знання у сфері землеустрою, містобудування, геодезії та картографії, екології. Важливо фахівцю володіти серйозними комунікаційними навичками, що потрібні для етапах громадських обговорень, експертизи, погодження та затвердження документації та її реєстрації у Державному земельному кадастрі і в містобудівному кадастрі. Наразі, як зазначив Євген Бердніков, в Україні 14 закладів вищої освіти використовують матеріали з просторового планування розроблених і наданих USAID АГРО при підготовці фахівців, але б хотілося щоб їх географія розширювалася.

  Потому Сергій Кубах запросив до слова декана факультету землевпорядкування НУБіП України, професора Тараса Євсюкова, адже саме НУБіП став першим закладом освіти, який почав впроваджувати у навчання елементи й методологію просторового планування. У своєму виступі Тарас Євсюков зупинився на успішних кейсах використання матеріалів, розроблених USAID АГРО, в НУБіП України. Так починаючи з травня 2022 року робота велася з адаптації програм підготовки здобувачів за освітніми рівнями бакалавра та магістра спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій», зокрема було вдосконалено навчальні програми із використанням результатів пілотного проекту розроблення комплексних планів Роганської та Пісочинської громад та методичних напрацювань проекту USAID AGRO; враховано у програмах перепідготовки здобувачів; передані матеріали були використані під час серії авторських семінарів і тренінгів з консолідації земель у рамках проекту Німецько-український агрополітичний діалог. Далі декан факультету землевпорядкування детально зупинився на дисциплінах і змісті робочих програм яких було вдосконалено із урахуванням переданих матеріалів пілотного проекту.

  Другим дуже важливим кроком є навчання тих, хто вже вчить. Тобто мова йде про залучення викладачів-землевпорядників до практичного виконання робіт із просторового планування, про курси підвищення кваліфікації, про участь у конференціях, круглих столах, семінарах, галузевих нарадах. Третє – це навчання тих, хто працює. Тут мова йде про курси підвищення кваліфікації працівників територіальних органів Держгеокадастру, сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, оцінювачів земельних ділянок. Четверте – здобувачі освітньо-наукового ступеня доктора філософії також мають навчатися знанням і вмінням з просторового планування. П’яте – це слухачі курсів підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування.

  На завершення Тарас Євсюков зазначив, що перед нинішніми студентами-землевпорядниками вже через декілька років стоятимуть нові завдання щодо підготовки проектних рішень із розроблення комплексних планів просторового розвитку громад, масового формування обмежень у використанні земель, інтеграції даних різноманітних кадастрових систем, консолідації сільськогосподарських земель тощо. Тому наразі дуже важливо по-перше, опанувати методології складання та роботи із комплексним планом, що має стати однією із ключових навичок сучасного інженера-землевпорядника. По-друге, пріоритетним завданням землевпорядних закладів вищої освіти має стати удосконалення навчальних програм із використанням результатів пілотного проекту розроблення комплексних планів Роганської та Пісочинської громад та методичних напрацювань проекту USAID AGRO. По-третє, практикуючі землевпорядники повинні отримувати якісні знання щодо просторового планування на курсах підвищення кваліфікації.

  Завідувач кафедри землеустрою і кадастру Київського національного університету будівництва і архітектури, професор Ольга Петраковська у своєму виступі зупинилася на інтеграції завдань містобудування та землеустрою. І це зумовило перегляд освітніх програмах перш за все фахівців із землеустрою, будівельників та архітекторів. І як голова підкомісії 193 «Геодезія і землеустрій» науково-методичної комісії МОН, вона зазначила, що при розробці стандарту освітнього ступеня бакалавр, комісія спрацювала на випередження і вже заклала у стандарт освіти основи, що необхідні для міждисциплінарного розуміння тих завдань, що необхідні для розробки комплексних планів територіального розвитку громад. Доповнив виступ Ольги Петраковської директор навчально-наукового центру «Інститут післядипломної освіти та дорадництва» Херсонського державного аграрно-економічного університету Юрій Яремко. Він зупинився на підготовці магістрів, акцентував увагу про необхідності навчання викладачів і підвищення їхніх професійних знань у сфері просторового планування.

  Друга частина конференції була присвячена перспективним напрямкам розвитку просторового планування. І ключовим доповідачем цієї частини був завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП Андрій Мартин, який у своєму виступі торкнувся перспектив розвитку й актуальності навчання просторовому плануванню в майбутньому.

  Насамперед, заклади вищої освіти мають готувати фахівців не для того, що було вчора, а для того, що буде завтра, – розпочав свій виступ експерт. В Україні традиційно склалася практика, коли університети фокусують свою увагу в освітніх програмах підготовки фахівців зі спеціальності «Геодезія та землеустрій» або ж на геодезії, або на ГІС технологіях, чи на землеустрої або картографії. З одного боку це добре. Тим самим університет підкреслює свою унікальність і чим саме їхні освітні програми є більш привабливі для здобувача. Але це досить часто і призводить до того, що випускник отримує занадто вузьку спеціальність і не завжди може відкрити свій потенціал у суміжних сферах. І третя проблема, що інколи притаманна сьогоднішнім закладам освіти – це консерватизм науково-педагогічних працівників, які інколи з тих чи інших причин не хочуть оновлювати освітні програми, навчатись новому і рухатися вперед, а це позбавляє студентів тих нових можливостей, які відкриває перед ними сьогодення. У цьому контексті просторове планування стає дуже важливим. Це той унікальний шанс, та унікальна можливість для того щоб ми могли поєднати різні дисципліни заради єдиної спільної мети. Замість конкуренції між різними дисциплінами чи спеціальностями повинна бути синергія і взаємодія. Андрій Мартин підкреслив, що нові підходи до розробки планувальної документації території громади сприятимуть забезпеченню сталого розвитку територій і досягнення цілей сталого розвитку з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, вони вдосконалять системи управління у сфері містобудівної діяльності та землеустрою та сприятимуть розвитку автоматизованих систем управління ресурсами, комплексному збереженню повноцінного життєвого середовища, довкілля та культурної спадщини. Ще один важливий аргумент, що підкреслює важливість просторового планування це Європейська інтеграція. Україна є кандидатом в члени Європейського товариства, а політика Європейського Союзу активно підтримує просторове планування заради досягнення більш рівномірного економічного розвитку регіонів, підтримки ринків, збалансування вимог з необхідністю захисту навколишнього середовища та досягнення соціально-економічних цілей. Тому, якщо ми хочемо, щоб наші студенти були компетентними не лише в Україні, а й в Європі, ми повинні звертати й на це увагу. Комплексні плани набувають важливості в управлінні післявоєнним відновленням. Адже лише комплексна візія майбутнього громади після війни дозволить створити кращі умови для залучення інвестицій, ефективно використати наявні земельні та інші природні ресурси, забезпечити розвиток інфраструктури із повагою до власності та необхідністю збереження довкілля та культурної спадщини. Тому перед університетами, що готують інженерні кадри для геодезії та землеустрою насамперед важливо стати центрами поширення культури комплексного управління територіями, забезпечити нову якість навчання та формування професійних навичок, допомагати безперервній освіті профільних фахівців.

  Потому прозвучали співдоповіді від заступника директора інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» Марії Маланчук і декана факультету землевпорядкування та туризму Львівського національного університету природокористування Наталії Стойко.

  Після обговорення та дискусії учасники конференції дійшли згоди, що нині виникає необхідність підготовки нових навчальних посібників із комплексного планування території громад, що орієнтовані на здобувачів освітнього ступеня бакалавра та магістра зі спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій», слухачів курсів підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та слухачів курсів підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. По-друге, існує потреба посилити спроможність діючих закладів вищої освіти здійснювати підготовку здобувачів за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій» через тренінги та короткострокове навчання. По-третє, зробити вивчення просторового планування невід’ємною складовою забезпечення якості вищої освіти у сфері геодезії та землеустрою і відзначати (добровільно) ті заклади освіти, які розпочали впровадження методології і матеріали з просторового планування в освітній процес. По-четверте, запровадити постійну практику регулярних зустрічей (конференцій) представників закладів вищої освіти України, які готують фахівців зі спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій», з презентацією кращих практик просторового планування, впроваджених в освітні програми закладів вищої освіти та долучати до таких зустрічей професійні землевпорядні організації.

 

  Переглянути повний запис конференції «Навчання просторовому плануванню: сьогодення і перспективи»: