Скільки студенту в столиці обходиться гуртожиток?

    Дах для студента — річ, безумовно, першочергова. Дійшло навіть до того, що і навчальний заклад обирають не за покликанням або хоча б уподобанням, а за наявністю гуртожитків і забезпеченням квадратними метрами. Бо ж винаймати квартиру, особливо якщо ти з не дуже забезпеченої сім’ї, — сьогодні справа невдячна.
     НУБіП України, маючи у Києві одинадцять гуртожитків для поселення студентів, здавалося б, не повинен був би мати проблем з їх проживанням. Але кількість студентів щороку зростає, а кількість помешкань — ні. Тож і змушені їх поселяти за ущільненою схемою.
     І на цьому фоні інколи доводиться чути, що вартість проживання в гуртожитках нашого університету завищена. Як же справи насправді? Редакція «Університетського кур’єру» звернулася до голови первинної профспілкової організації студентів НУБіП України Олексія Муравського.

Де і почім живе студентство

     - І адміністрація університету, і профспілки про ці проблеми, безумовно, знають. Тому нещодавно профком студентів НУБіП України провів власне опитування з цього питання серед наших колег з інших столичних вишів. Результати його і виносимо на розгляд громади.
     Отож, першою адресою, яка нас зацікавила, стало студмістечко Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, поруч якого і наші гуртожитки на Ломоносова. Проживання в кімнатах без електролічильників — 265 гривень, з електролічильниками — 255. У трьох гуртожитках із поліпшеними умовами проживання ціна відповідно 279 і 268 гривень.
     НТУУ «КПІ». При визначеній вартості проживання у гуртожитках коридорного типу №№ 1, 3, 4, 6-9, 11-14 враховують площу кімнати — більше і менше 12 кв. м. У першому випадку при чотиримісному розміщенні студент сплачує 219 гривень, тримісному — 292, двомісному — 438, одномісному 876; у другому випадку — при двомісному розміщенні ціна складає 243 гривні, при одномісному — 486.
         У гуртожитках блочного типу ціна дещо вища: при чотиримісному розміщенні вартість коливається 265-268 гривень, тримісному — 354-357, двомісному — 532-535. Якщо ж хтось бажає жити сам, сплачує 1067-1070 гривень.  
     Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. Вартість ліжко-місця у гуртожитках коридорного типу — 245 гривень на місяць, блочного — 265.
     Київський національний університет будівництва і архітектури має 8 гуртожитків і вартість проживання 292 гривні на місяць. Стільки ж коштує і ліжко-місце у гуртожитках Київського національного університету технологій та дизайну, Національного авіаційного університету. Національний університет фізичного виховання і спорту України пропонує своїм студентам сплачувати на місяць від 369 гривень (гуртожиток № 3) до 440 (гуртожиток № 5).     
     У кількох вишах повідомили, що визначають вартість проживання на семестр. Серед них Київський національний лінгвістичний університет (1050-1150 гривень залежно від комфортності гуртожитку) і Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (1460 гривень). Національний університет харчових технологій справляє плату за проживання у своїх шести гуртожитках у розрахунку 2900 гривень за навчальний рік (крім того, студенти додатково сплачують за використану електроенергію).
     

     Ну, і де ж тут завищення вартості проживання в НУБіП України? Нагадаємо, що у нас вона залишається незмінною вже два роки і складає 262 гривні на місяць. При цьому оплата студентами помешкання в середньому покриває лише 60 відсотків витрат на утримання гуртожитку. Різниця ж компенсується з державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання університету.

     Не думаю, що хтось цього не знає, але нагадаю: для студентів чи то абітурієнтів вишів максимальний розмір оплати — 40 відсотків від звичайної академічної стипендії. Ті ж з них, хто відноситься до числа дітей-сиріт, чи дітей, позбавлених батьківського піклування, чи залишилися без батьків в період навчання у віці від 18 до 23 років гуртожитком забезпечуються безкоштовно.

Чи ж так вже багато — 262 гривні за дах над головою?

     - Які чинники, на Вашу думку, впливають сьогодні на здорожання житла для студентів?
    - На жаль, їх доволі багато. По-перше, це катастрофічний брак коштів. Навіть те, що виділяється вишам на проведення косметичних ремонтів, часто блокується органами державного казначейства. Як наслідок, зриваються заплановані терміни проведення ремонтів, або взагалі не проводяться. Більше того: ті кошти, які студенти сплачують за проживання в гуртожитку, також надходять на казначейські рахунки, і знову ж таки блокуються.
     По-друге, у зв’язку зі збільшенням кількості іногородніх студентів місць у гуртожитках кампусів на всіх охочих не вистачає. З цих причин, профком студентів, студентська організація, об'єднаний комітет студентських рад гуртожитків просять йти назустріч адміністрації університету і здійснювати поселення за ущільненою схемою. І це не лише у нас.
     Але і це не вирішує проблеми перенаселення гуртожитків. Тож сьогодні питання поселення вирішується за рейтинговою системою.
     І тут стикаємося з парадоксом. Коли керівництво університету, аби уникнути перенаселення, знайшло можливість поселяти наших студенів у гуртожитках іншого вишу, причому в непоганих умовах, і винесло це на погодження зі студентським активом, відповідь ошелешила: хай і затісно, але у своєму кампусі! Студенти завважують за краще жити тісно, аби лише навчальні корпуси були поруч. І не тому, щоб не запізнюватись на першу пару. Часто-густо вони й самі не здатні обґрунтувати чому.
     Третя проблема: майже всі гуртожитки побудовані ще за радянської доби. Вичерпується їх амортизаційний ресурс. Наприклад, якщо раніше електромережі гуртожитків розраховувалися лише на одну настільну лампочку та лампу загального освітлення, то сьогодні майже у кожній кімнаті є телевізор, холодильник, а майже кожен їх мешканець має ПК або ноутбук.
     Четверте — слабка законодавча база. У 2006 році Кабінет Міністрів України затвердив концепцію державної програми „Студентський та учнівський гуртожиток на 2007-2010 роки”. Але самої програми з термінами виконання, обсягами та джерелами фінансування немає і досі.
     І, нарешті, п’ята проблема — прийняття нових підзаконних актів, які гальмують розвиток гуртожитків. Зокрема, урядова постанова “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету” забороняє придбання меблів, у т. ч. і для потреб студентських помешкань. А донедавна цей документ взагалі забороняв проводити будь-які ремонтні роботи — крім приміщень, що перебувають в аварійному стані.

Склавши все це «до купи», вкотре хочеться запитати: чи ж так вже багато — 262 гривні за дах над головою?

Чи можна змінити картину на краще?

     - Але ж проблеми вирішувати потрібно…
- Звісно, потрібно. І маємо пропозиції, як поліпшити стан справ. Їх всього п’ять, але вони здатні кардинально змінити існуючу картину на краще.

        Перша: постійно моніторити вартість, умови проживання в студентських гуртожитках.
     Друга: повернутися до ідеї муніципального студентського комплексу "Пектораль", проект якого був презентований ще у 2006 році. Розрахований на 7 тисяч місць за всіма сучасними санітарними вимогами та власною потужною інфраструктурою, він мав розгорнутися на 15 гектарах на вулиці Трутенка. Тоді цей план не вдалося втілити в життя: земля під заплановане будівництво, як виявилося, належала Міністерству оборони, а не міській громаді. І жодні перемовини щодо зазначеного будівництва з військовими Київська міська державна адміністрація не вела. А з часом цю земельну ділянку забудували житлом, але, на жаль, не студентським.
     Третя: продовжувати конкурс "Кращий гуртожиток ВНЗ м. Києва". Нагадаю, його проводять Студентська профспілкова асоціація Києва спільно з КМДА та Радою ректорів Київського вузівського регіону.
     Четверта: створити громадську моніторингову групу при Міносвіти для обговорення наявних проблем студентських гуртожитків та пошуку шляхів їх вирішення.
     І остання, п’ята: розробити державну програму "Студентський та учнівський гуртожиток" на 2015-2020 роки.

     Ось ніби і все. От тільки слово «ніби» таке непевне.

Інтерв’ю провела Ніна Чехлова