НАУКОВЦІ АГРОБІОЛОГИ ПРОЗВІТУВАЛИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИКОНАННЯ НДР ЗА 2022 Р.

16 грудня 2022 р. відповідно до наказу ректора НУБіП України № 699 «Про підготовку звітів про науково–дослідну роботу за 2022 р.» відбулося засідання наукової ради НДІ рослинництва та ґрунтознавства за 2022 рік. В ході роботи розглянуто перелік важливих питань науково-дослідної роботи факультету у сучасних реаліях, заслуховування заключних і проміжних звітів по НДР, перспективи діяльності у подальшому.

На розгляд наукової ради було представлено найважливіші результати наукових досліджень за 6 державними науково дослідними проєктами, 37 ініціативними тематиками.

Дмитро ЛІТВІНОВ зазначив важливу наукову подію у житті факультету і НУБіП України – отримання Міжнародного гранту HORIZON-WIDERA-2021-ACCESS-03 під керівництво професора Оксани ТОНХИ. Значимість якого для розвитку університету підкреслюється переліком його учасників: НУБіП України, Університет Копенгаген, Данія, Дослідницький центр “Форель, Україна; Швецький університет сільського господарства, Швеція; Escola Superior Comerce Internacional (ESCI), Іспанія.

Професор Світлана КАЛЕНСЬКА представила результати проведених у 2022 році досліджень. У ході виконання тематики,встановлено параметри адаптивності олійних культур нетрадиційних для північних регіонів України (рицини, сафлора красильного, катрану, чуфи, льону олійного, ріпаку, соняшнику, рижію). Розроблено елементи технологій вирощування, оцінювання економічної та енергетичної ефективності їх вирощування. Створено колекції малопоширених олійних культур за співпраці з Національним ботанічним садом ім. Гришка та науковими установами НААН України. На базі ННЛ "Демонстраційне колекційне поле". У співпраці Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді (НЕНЦ) МОН України та Київським обласним комунальним позашкільним навчальним закладом "Мала академія наук учнівської молоді" започатковано освітньо-науковий проєкт "Рослинне біорізноманіття України".

Під керівництвом професора Оксани ТОНХИ розроблено метод оцінки стану ґрунтів, ерозійної небезпеки за допомогою геологічних методів. Встановлено, що магнітні властивості ґрунтів можуть ефективно доповнити та завірити дані ґрунтознавчих обстежень. За результатами досліджень проведено оцінку впливу просторового варіювання агрохімічних властивостей на урожай та рівень окультуреності ґрунту. Результати магнітомінералогічного аналізу вказують на статистичну достовірність зв’язку МС із процесами ерозії у верхньому гумусовому горизонті. Переважання магнетиту та магеміту педогенного походження є ознакою родючості ґрунтів за умови знаходження магнітних мінералів у однодоменному (SD) та суперапарамагнітному (SP) стані. Зазначені данні отримуються на основі визначення частотної залежності магнітної сприйнятливості, вивчення петель гістерезису, ідеальної залишкової намагніченості та температурного аналізу у діапазоні від 270 до + 700 °С.

Під керівництвом професора Семена ТАНЧИКА розроблено екологічну систему землеробства яка сприяє ефективному використанню факторів життя (світло, тепло, поживні речовини, волога, повітря) в оптимальній кількості і оптимальних співвідношенях; продуктивності ріллі адекватної біокліматичному потенціалу агроландшафтів; розширеному відтворенню родючості грунтів; екологічній безпеці довкілля та отриманої продукції землеробства. За роки впровадження (201-2022 рр.) екологічна система землеробства забезпечила урожайність зернових колосових на рівні 8,94 т/га, вміст білка і клейковини в зерні пшениці, відповідно, 14,1 % і 28,3 %, перетравного протеїну 0,93 т/га, стабільність 94,1 %, адекватність ресурсному забезпеченню 0,92, рентабельність 95,5 %.  Сформовано базу пріоритетних заходів: запровадження мобільних, адаптованих короткоротаційних сівозмін; енергоощадна, ґрунтозахисна система обробітку ґрунту, еколого–економічна система захисту посівів від шкідливих організмів – бур’янів, шкідників та збудників хвороб; повне використання нетоварної частини врожаю, органічних добрив, сидератів тощо.

Під керівництвом доцента Романа БОЙКА створено систему комплексного контролю безпечності об’єктів сільськогосподарського виробництва. Проведено апробацію розробленої моделі методології дослідження показників безпечності зразків продукції рослинництва (насіння олійних культур, горіхів, овочів, фруктів та ягід). Встановлено оптимальні умови проведення екстракції, отримання рослинної витяжки ксенобіотиків, виконання хроматографічного аналізу методами, відповідно до фізико–хімічних властивостей ксенобіотиків. Здійснено валідаційні дослідження розробленої моделі методології дослідження показників безпечності та застосовано  методологію в аналізі різних зразків продукції рослинництва.

Наукові дослідження проведені під керівництвом доцента Івана ФЕДОСІЯ були спрямовані на вивчення нових видів овочевих культур з високими цінними якісними та смаковими властивостями, адаптивних до умов вирощування: вігна овочева, батат, чуфа, рідкісні капустяні коренеплоди – редька лоба, дайкон, ріпа. Виділено цінний вихідний матеріал кущової вігни, для створення першого кущового сорту вігни овочевої «Кафедральна». Серед сортів батату високими адаптивними властивостями та господарськоцінними показниками відзначились Вінницький рожевий та Джоржія Ред з товарною урожайнiстю 21,7–23,5 т/га з середньою масою кореневих бульб 255,1–291,8 г. Встановлено оптимальні  строки сівби для отримання коренеплодів редьки Лоба, що забезпечили вищі якісні та смакові показники коренеплодів з товарною врожайністю 40,2 т/га у сорту Трояндова та 41,0  т/га – у сорту Лебідка з середньою масою коренеплодів відповідно 208,6 та 246,2 г.  Така ж закономірність встановлена і для сортів дайкону.

У ході виконання наукових досліджень професора Анатолія БАЛАЄВА встановлено, що внесення гною у кількості 100 т/га за 16 років зумовило суттєве підвищення вмісту гумусу. Найбільш широке співвідношення вуглецю до азоту у лучно-чорноземному ґрунті відмічали у 0-25 см шарі без внесення добрив (12,7), найвужче – на варіанті Фон + N968P750K949 (11,4).  Застосування системи нульового обробітку ґрунту зумовило підвищення вмісту гумусу відносно оранки та дискування, де вміст гумусу складав 3,03-3,18 %. Прирости гумусу у верхньому шарі за ґрунтозахисних технологій були достовірними і складали 0,66-0,72 %, а в шарі 15-30 см – зменшувались до 0,11-0,23 %.  Критичний рівень співвідношення в удобренні C:N складає 10:1. Нижче цього рівня можуть відбуватися значні втрати азоту, що негативно впливає на ґрунт та довкілля. Велике співвідношення C:N призводить до втрати значної кількості вуглецю і посилення парникового ефекту.

За звітний період підготовлено та опубліковано 173 статті, у тому числі 74 - Scopus, 6 - Web of Science,   237 тез доповідей, видано 11 монографій, 3 підручники, 11 навчальних посібників, 91 методичну рекомендацію. На базі факультету  проведено 7 міжнародних і всеукраїнських конференцій. На перспективу науковцями факультету подано 5  наукових проєктів прикладного характеру, 1 проект молодих учених. Разом з тим аспірантура факультету у 2022 р. поповнилася 33 аспірантами.

За результатами обговорення доповідей про наукові дослідження,  комісією підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки України.

Дмитро Літвінов,

Директор НДІ рослинництва та ґрунтознавства,

Роман Жила,

 Секретар НДІ рослинництва та ґрунтознавства