Актуальні питання міжнародної допомоги для українських банків та небанківських фінансових установ під час війни обговорили за круглим столом

      16 грудня 2022 р. викладачі кафедри фінансів Олена Лемішко, Галина Скрипник, Аліна Буряк, Зоя Тітенко, Наталія Шевченко та Інна Долженко на чолі завідувачем кафедри Надією Давиденко прийняли участь у круглому столі «Банки, небанківські фінансові установи та програми міжнародної фінансової підтримки України», організований проєктом USAID «Реформування фінансового сектору». Захід відбувався в онлайн режимі, в якому обговорювались програми міжнародної допомоги для українських банків та небанківських фінансових установ під час війни, а також були представлені результати дослідження «Погляд ринку на програми фінансування» провідними експертами.

      Банківську систему слушно називають кровоносною системою економіки. Перш за все, банки забезпечують платежі населення та бізнесу. По-друге, вільні кошти бізнесу та значна частка заощаджень населення зберігаються на рахунках у банках. Ці кошти банки використовують для кредитування. Злагоджена і безперебійна робота банків в умовах війни є важливішою, ніж у мирний час.
    Саме тому з початку збройної агресії росії Національний банк України створює умови для належної роботи банків у надскладних умовах. Антикризові рішення регулятора ґрунтуються на трьох ключових принципах:
      - захист інтересів клієнтів банків, перш за все вкладників. Вони мають зберігати доступ до власних та кредитних коштів, платежів і переказів;
підтримання діяльності банків та їх ліквідності. Негативний тимчасовий вплив бойових дій на показники діяльності банків не має призводити до визнання найбільш постраждалих з них неплатоспроможними. Такі фінансові установи за потреби матимуть час на відновлення фінансової стійкості після припинення воєнного стану;
     - чесне відображення реального фінансового стану банків. Якими б не були збитки за результатами війни, їх не можна приховувати шляхом "прикрашання" звітності. Дуже важливо бачити справжню картину. Без цього складно буде впровадити ефективний план оздоровлення банківської системи після завершення війни.


    Учасників заходу привітав керівник проєкту USAID Роберт Бонд зазначивши, що мета даного заходу полягає у розкритті механізмів фінансової підтримки малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану за рахунок банківських та небанківських фінансових установ. «Сьогодні я сподіваюсь детально обговорити питання а саме: якими є критерії для придатності наших клієнтів, яка буде вартість програм, тривалість програм, які вимоги щодо подання звітності» - зазначив доповідач. Роберт Бонд розповів більш детально про Програму реформування фінансового сектору, тривалість якої 5 років, місія даної програми - це надання консультаційної допомоги, фінансово-технічної допомоги, із системою виплат, а також сприянням медіації між бізнесом та фінансовим сектором.

    Огляд міжнародних програм Фонду розвитку підприємництва, та практику їх впровадження, розповів виконавчий директор Фонду Андрій Гапон, зазначивши що фонд функціонує 25 років, допомагає малому, середньому та мікро підприємництво отримати фінансові ресурси на розвиток бізнесу за доступними кредитами. У співпраці з ЄС в рамках Програми підтримки інвестицій МСП була запроваджена модель кредитування МСП у національній валюті з можливістю поєднання з Програмою 5-7-9%. Загальний обсяг підтримки ММСП за усіма фінансовими інструментами Фонду станом на 01.01.2022 р. становив 109198,2 млн. грн. «Фінансові ресурси усе складніше отримати в Україні для тих підприємств, які втратили частково чи повністю бізнес під час воєнних дій, кредитування банками не можливе, тому потрібно шукати інші фінансові механізми для підтримки підприємств, щоб воно залишились в Україні працювали, сплачували податки» - зазначив доповідач.

    Про співпрацю з міжнародними організаціями розповів виконавчий директор банку «Львів» Володимир Кузьо, а саме про запровадження нових програм фінансування через вітчизняні банки, стратегію розвитку банку з міжнародними донорами. «Ми локальний банк з головним офісом у Львові, наша мережа 19 відділень у 6 західних регіонах та у місті Києві, має 30 тис. клієнтів» - зазначив доповідач. Основними клієнтами банку є малий, середній та мікробізнес, банк співпрацює з німецьким банком «Відновлення» за програмою кредитування аграрного бізнесу з Європейським банком реконструкції та розвитку. З початку війни банку отримує фінансову підтримку від міжнародних партнерів а саме у довгостроковому фінансуванні та отриманні грантових програм для фінансування вітчизняного бізнесу.


     Банком Львів протягом 2022 року було отримано велику кількість грантових кошті, які направлені на підтримку постраждалих під час війни, а також на підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

   Про позитивний досвід використання міжнародних програм розповіла Юлія Вітка заступник директора Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору». В своїй доповіді вона розповіла про досвід використання міжнародних кредитних програм та проблеми з якими зіткнулися підприємства, які їх використовують.

     Як свідчить практика найбільше банки зацікавлені у програмах щодо частини компенсації вартості кредитів і визначили найбільш привабливі галузі щодо їх фінансування. На завершення пані Юлія відмітила, що кредитування продовжується незважаючи на війну, досвід є позитивним і його потрібно розширювати, найбільшу частку займають державні програми проте потрібно шукати шляхи їх диверсифікації.

      Далі круглий стіл перейшов працювати за панельними дискусіями де виступали представники банків та обговорювали потреби у зовнішньому фінансуванні.


    Свої думки щодо програм підтримки малого і середнього бізнесу під час війни висловили Наталія Буткова-Вітвіцька, член правління АТ «Ощадбанк», Руслан Співаков, директор корпоративного бізнесу АТ «Райффайзен Банк» та Сергій Магдич, заступник голови правління АТ «Перший український міжнародний банк».

    Наталія Буткова-Вітвіцька розповіла, як з початку війни в банку змінилася кредитна політика, які нові фінансові інструменти ввели для аграріїв та чи діють старі. А головне, чи будуть кредити доступні аграріям і далі.

     Наталія Анатоліївна відмітила, що Головний офіс з 24 лютого продовжував працювати в Києві. «Ми ні на мить не зупинялися, працювали і працюємо по всій території України. Керівники банку усіх рівнів залишались на місцях і до останнього координували діяльність банку, підтримуючи населення та підприємців, навіть в регіонах, що знаходились під загрозою окупації. Іноді, співробітники мали на човнах діставатися до роботи або навіть транспортувати банківські документи для забезпечення діяльності, коли мости між відділеннями та регіональними центрами вже були підірвані». З початком війни, ми декілька тижнів вирішували, як фінансувати нових клієнтів, але по діючих договорах роботу з клієнтами не зупиняли і максимально підтримували їх.

      Розумієте, зазначила пані Наталія, як державний банк, не мали права не знайти компромісу між обслуговуванням і фінансуванням. У той час, коли комерційні банки обрали шлях зменшення ризику, виходу з території і закриття відділень, ми продовжували працювати. Жодного дня не зупиняли платежі та обслуговування клієнтів, навіть, якщо вони губили свої КЕПи. Банк моделював свою процедуру так, щоб клієнти продовжували обслуговуватися.
      Далі до обговорення долучився Сергій Магдич, заступник Голови правління Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ).

    Він зазначив, що Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) з початку війни профінансував український бізнес на суму 5,4 млрд грн у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Досягти таких результатів вдалось за рахунок розширення програми та наданні державою можливості скористатися кредитуванням за пільговою відсотковою ставкою не тільки представникам малого та середнього бізнесу, але й великим компаніям з річним оборотом від 50 млн. євро. Крім того, належній фінансовій підтримці клієнтів сприяла і адаптація кредитних підходів ПУМБ, що дозволили оперативно задовольняти запити бізнесу навіть у воєнний період.
     З 24 лютого, за даними банку, програма особливо стала у нагоді бізнес-клієнтам аграрної галузі, торгівлі та виробництва, а також транспорту та логістики. 95% у структурі портфелю становили видачі на поповнення обігових коштів для підтримки поточної діяльності підприємств. Така сума пільгових кредитів свідчить про лідерство ПУМБ серед комерційних банків за обсягом видач від початку війни. Загальна ж сума виданих банком кредитних коштів за весь період дії державної програми «Доступні кредити 5-7-9» склала майже 14 млрд грн.

    Євген Бородін, начальник центру СМБ АТ «Укрсиббанку» відмітив, що сьогодні малий та середній бізнес стикається із низкою викликів та разом з цим, є потужною основою для відновлення економіки нашої країни. Як стабільний фінансовий партнер, що пропонує надійний та сучасний банкінг, банк підтримує та створює для підприємців сприятливі умови розвитку. Продовження спеціальної пропозиції «Підтримка еквайрингу» без зміни тарифів дає можливість середньому та малому бізнесу продовжувати працювати та отримувати вигідні умови при використанні POS-терміналів банку на їх торговельно-сервісних точках.
      Викликала живий інтерес точка зору, яку висловив Олександр Кощеєв, Голова наглядової ради ULF.

   Він відзначив стійкі позитивні тенденції у зростанні ринку лізингу. Так, не дивлячись на труднощі військового часу, обсяг укладених лізингодавцями угод зріс на 92 відсотки, в порівнянні з попереднім звітним періодом і склав понад 3,1 млрд грн . І, хоч він все ще залишається в рази меншим за аналогічний період минулого року, в той же час, такі цифри свідчать про справжній прорив після тривалого спаду від початку війни.
     Олександр Кощеєв відмітив основні виклики, з якими досі стикаються учасники ринку лізингу: втрата капіталу внаслідок погіршення ділової активності; обмеження фондування; слабкий рівень оцінки та управління кредитним ризиком; відсутність у компаній запасу стійкості та міцності для підтримки та подальшого розвитку бізнесу.
     Досвід роботи банку в умовах воєнного стану був озвучений Сергієм Щепанським, Головою правління АТ «Агропросперіс Банк».

   Наша головна проблема, як і всіх банків під час війни, — ризики. Щоб видавати більше, ми намагаємося зменшувати ризики під кожний індивідуальний кредит. Під час війни ми долучилися також до Урядової програми з надання державних гарантій, в рамках якої вже видали агрокомпаніям більше 700 млн грн кредитів.

    Під час круглого столу Джеймс Кешмен, директор відділу глобальних транзакцій групи з кредитування розвитку/операцій місій Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC), в рамках проєкту USAID щодо реформування фінансового сектору, перезентував  спектр інвестиційних інструментів, інвестиційних фондів, послуг страхування, пов’язаних із політичними ризиками, спектр технічної підтримки, який отримує банківські та фінансові установи України. Також він представив програми фінансової підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, особливо в теперішні важкі часи.

    Марлена Хьорлей, керуючий директор зі страхування та перестрахування політичних ризиків Управління структурованого фінансування та страхування Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку, наголосила на важливості даного напряму щодо підтримки фінансового сектору України. Вона розказала про види покриття політичних ризиків, зокрема, незворотність, політичне насилля, експропріація, з якими працює DFC. Підтвердила важливість залучення інвестицій в розбудову економічного сектору країни, а також обов’язковість використання послуг страхування, які можуть отримати підприємницький та банківський сектори України.

    Представниця Агентства з багатостороннього гарантування інвестицій (MIGA) розповіла про фонд страхування інвестицій для заохочення прямих інвестицій у країнах, що розвиваються, а також співпрацю з Україною. Також вона охарактеризувала послуги із страхування довгострокових боргових та акційних інвестицій, а також інші активи та контракти з довгостроковими періодами, які вони надають.

   Тіматі Мадіган, керівник Проєкту USAID «Економічна підтримка України», представив проект, який підтримала Німеччина, щодо використання місцевих фінансових ресурсів для сталого розвитку малих та середніх підприємств в Україні, в т.ч. аграрних, враховуючи вплив таких факторів як зміна кліматичних умов та пандемія Ковід-19.

   Не дивлячись на те, що 16 грудня 2022 року відбулася чергова ракетна атака, захід відбувся, дякуємо організаторам за можливість ознайомитися із тенденціями розвитку банківської системи України, небанківських фінансових установ та основними програми міжнародної фінансової підтримки України в цей нелегкий час.

Наталія Шевченко,
доцент кафедри фінансів